Коли у Миколаєві запрацює станція переробки будівельного сміття: що затримує процес

Миколаївщина — одна з областей України, найбільш забруднених відходами через руйнування. Обговорення створення станції для переробки будівельного сміття у Миколаєві тривають другий рік. У травні 2024 року міський голова Олександр Сєнкевич повідомив, що японська компанія JICA планує збудувати завод з переробки будівельного сміття в Миколаєві. Тоді ж місто отримало від партнерів першу техніку на 1 мільйон гривень.

Пізніше Програма розвитку ООН в Україні також взяла на себе технічне забезпечення та надала частину необхідного обладнання для створення станції сортування та переробки відходів, зокрема екскаватори та дробарки.

Займатися питанням будівництва та подальшою роботою майданчика вирішили доручити комунальному підприємству «ЕЛУ Автодоріг».

Що затримує будівництво станції у Миколаєві

Представники Програми розвитку ООН в Україні до Миколаєва у вересні 2024 року заявили, що сортувальна станція у Миколаєві має запрацювати вже до кінця поточного року. У коментарі «МикВісті» керівник «ЕЛУ Автодоріг» Віталій Шевченко озвучив навіть дату — 20 грудня, проте виникли ускладнення.

Як виявилося, ділянка, яку підприємству виділили для розгортання станції переробки, засмічена нерозірваними боєприпасами. 

Співробітник комунального підприємства, керівник проєкту Олег Руденко розповів журналісту «МикВісті», що підприємство чекає на завершення розмінування. За його словами, як тільки команда саперів завершить роботу на ділянці, фахівці підприємства почнуть розгортати станцію.

— У нас строки налаштовані так, що в грудні ми хочемо вже щось зробити, але затримка йде через розмінування. Як тільки нам дадуть дозвіл на вхід на територію, ми одразу почнемо роботу, у нас уже все готово, техніка чекає, — пояснив він.

Директор «ЕЛУ Автодоріг» Віталій Шевченко додав, що вибухотехніки працюють над розмінуванням ділянки для облаштування станції вже близько півтора місяці, роботи обіцяють завершити за кілька тижнів. 

— Згідно з графіком, ми планували почати запуск майданчика десь 20 грудня, але перед стартом облаштування майданчика сапери знайшли велику кількість нерозірваних снарядів. Розмінування триває вже понад півтора місяці, закінчать приблизно за два-три тижні, після чого ми почнемо облаштування майданчика, — сказав він.

У липні 2024 року в департаменті житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради повідомили, що на облаштування майданчика для переробки будівельного сміття, що утворилося внаслідок обстрілів Миколаєва, потрібно близько 60 мільйонів гривень. Цьогоріч, за підрахунками комунального підприємства «ЕЛУ Автодоріг», на ці потреби необхідно 40 мільйонів 735 тисяч гривень. Однак, за словами директора комунального підприємства Віталія Шевченка, станом на жовтень 2024 року, підприємство кошти так і не отримало.

Безумовно, нестача коштів затримує процес облаштування станції. За словами Віталія Шевченка, у заплановані терміни станцію не зможуть запустити у повному обсязі, що передбачений проєктом. Однак він розповів, що у грудні підприємство планує облаштувати майданчик необхідними матеріалами які захищають ґрунт від потрапляння в нього шкідливих речовин від переробки будівельного сміття та запустити декілька одиниць техніки. Віталій Шевченко каже, що в процесі роботи підприємство планує дооблаштовувати станцію з перероблених будівельних матеріалів.

«МикВісті» звернулися за коментарем до директора департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради Дмитра Бездольного. Він розповів, що, фактично, гроші на запуск станції переробки виділили ще у липні — 10 мільйонів гривень. Однак, підприємство кошти поки не отримало, надходження фінансування очікують до кінця року.

— Це було на липневій сесії міської ради, але фактично фінансування стоїть на кінець цього року. Цифри на папері які виділені — одне, а фінанси, які надходять у місто — інше. Фізично ці гроші підприємство ще не отримало. Але ми будемо шукати можливості щоб їм саме в листопаді ці гроші зайшли. Наразі, те що вже планується в запуск буде зроблене внутрішніми силами підприємства та за 10 мільйонів, які мають надійти. інші потреби, на жаль, поки без фінансування через брак коштів, — сказав Дмитро Бездольний. 

Потужності майбутньої станції

За словами керівника проєкту Олега Руденка, техніка, яку передали партнери з Японії та ПРООН дозволить обробляти до 350 тонн матеріалів на день.

— У нас є техніка, яка переробляє до 16 мм арматуру у бетоні, інша — трошки більшу фракцію. Вона може виконувати дуже великі обсяги роботи за день, до 350 тонн на день зможе переробляти наша станція, — розповідає він.

Директор комунального підприємства розповів, що згідно з розробленим проєктом, у майбутньому станція матиме дві зони: одна для переробки й сортування сировини, інша — для виробництва з неї будівельних матеріалів, зокрема бордюрів та колодязів. Загальна площа ділянки, яку виділили для облаштування сортувальної станції — близько 10 гектарів. 

Для реалізації проєкту «ЕЛУ Автодоріг» наразі отримало технічне обладнання на суму близько 5 мільйонів євро, до березні підприємство очікує нові поставки техніки від японських партнерів на суму ще 3 мільйони євро. 

Проте, враховуючи навіть максимальні потужності переробки, за словами Віталія Шевченко, на утилізацію будівельного сміття, яке накопичилося у Миколаєві з початку повномасштабного вторгнення, знадобиться не менше трьох років. 

— У місті пошкоджено більш ніж 2 тисячі житлових будинків, це як великі багатоповерхівки, так і приватні оселі, також зруйновані школи та інші будівлі. Обсяг сміття, що утворилося після руйнувань, складає приблизно 120 тисяч тонн, і це лише те що задекларовано. Навіть такий обсяг на даному обладнанні неможливо переробити і відсортувати за півроку. На жаль, кількість відходів постійно збільшується, нам потрібно від 3 до 5 років, щоб усе переробити, — зазначив він.

Азбест: наслідки для здоров’я людини

Одним з ключових завдань станцій переробки є відсортовування азбестовмісних речовин від іншого будівельного сміття. Азбест — це природний мінерал, який складається з волокнистих структур і використовується в будівництві завдяки високій стійкості до тепла, вогню та хімічних впливів. У будівельних матеріалах, таких як шифер і теплоізоляція, азбест виступає як компонент для підвищення міцності та вогнестійкості.

Проте азбест несе серйозні ризики для здоров'я людини. Коли азбестовмісні матеріали пошкоджуються або розпадаються, в повітря потрапляють мікроскопічні волокна, які можуть призвести до небезпечних захворювань, зокрема раку. 

— Вся небезпека полягає в азбестовмісних матеріалах, адже Україна має столітній досвід їх використання. За офіційною статистикою, у нас в Україні 70% усіх будівель покриті шифером, а за неофіційними даними — до 95%. Крім цього, це не лише дахи, а й паркани, сміттєпроводи, системи подачі води, димарі. Загалом ситуація по Україні плюс-мінус однакова, — розповів аналітик ПРООН з небезпечних відходив Денис Павловський.

За його словами, азбест не є небезпечним у звичайних умовах, коли, наприклад, він забетонований у шифері або інших будівельних матеріалах. Але якщо такі матеріали потрапляють у дробарку, пил від їхньої переробки може мати серйозні наслідки для здоров'я людини. 

— Наше завдання — вилучити ці матеріали з загальної кількості відходів і належним чином їх утилізувати. Найкраща практика утилізації — це пакування в спеціальну тару та захоронення на полігонах. Найбільша небезпека полягає у волокнах азбесту, які виділяються при неправильному поводженні з такими матеріалами, навіть одного волокна достатньо, щоб людина вдихнула і з часом отримала рак легень, — пояснив Денис Павловський.

Яка ситуація з азбестом на Миколаївщині?

Директор комунального підприємства «ЕЛУ Автодоріг» Віталій Шевченко, зазначає, що в сільській місцевості азбест зустрічається частіше, оскільки там використовували шифер для покриття дахів. 

— У нас у селах значно більше азбесту, оскільки приватні будинки часто покривали шифером. У місті його вже не так багато, адже там застосовуються більш сучасні матеріали. Ми будемо займатися відбором і утилізацією таких матеріалів, — підкреслив він.

За його словами, для безпечної переробки відходів на спеціалізованих майданчиках працівники пройдуть навчання від ПРООН. Це дозволить їм ефективно працювати з азбестовмісними матеріалами, зменшуючи ризики для здоров’я та довкілля. 

— Ми проведемо кілька тренінгів і будемо навчати наших працівників правильному поводженню з азбестовмісними матеріалами, — додав Віталій Шевченко.

Хоча азбест вважається особливо небезпечним, його вміст у Миколаєві не є настільки значним, як у східних чи північних регіонах України. 

— У нас інші матеріали, багато будинків з м'якою покрівлею, яка не містить азбесту. Шифер є, але в меншій кількості, — сказав Віталій Шевченко.

Станція сортування у Бучі як приклад для Миколаєва

У середині квітня 2024 році розпочала свою роботу сортувальна станція у Бучі — одна з перших станцій переробки будівельного сміття в Україні.

На тимчасовому майданчику зберігання відходів площею 40 тисяч квадратних метрів, створеному після деокупації громади, зберігалось близько 75 тисяч кубометрів відходів, включно з відходами руйнувань, побутовими відходами та небезпечними відходами, такими як азбестовмісні відходи, що потребували сортування.

Станом на 15 жовтня 2024 року співробітники КП за допомоги підрядної організації, найнятої ПРООН, відсортували усі відходи на майданчику зберігання. 

23 жовтня «МикВісті» побували на станції переробки відходів руйнації у Бучі та поспілкувалися з директором комунального підприємства  «Бучасервіс» Сергієм Мостіпакою, який розповів про роботу станції та терміни її облаштування. 

— Ми виїжджаємо на локацію, руйнуємо, збираємо та вивозимо на тимчасовий майданчик. Облаштувати станцію нам вдалося приблизно за місяць, — зазначає він.

У співпраці з місцевим приватним підприємством на станції проводиться сортування та відбір для повторного використання пластику, металу, скла та резини. Великі валуни та залізобетонне сміття розбиваються за допомогою молота, після чого завантажуються у дробарку. 

— Будівельні матеріали використовуємо для ремонту доріг. Ми вже використали все, що роздробили. Ми все переробили та очистили сміттєзвалище. Облаштування станції зайняло максимум місяць, а зачистка сміттєзвалища почалася взимку, і ми закінчили наприкінці осені, — розповідає керівник підприємства.

На думку миколаївських посадовців досвід Бучі демонструє, як ефективно організувати роботу з відходами. Однак вони зазначають, що ситуація в Миколаєві набагато складніша, зокрема через значно більшу кількість руйнувань та, відповідно, будівельних відходів. За словами Віталія Шевченко, ділянка у Бучі є показовою в організаційних процесах, але не в контексті можливостей, оскільки станція переробки у Миколаєві планується більшою як територіально, так і за потужностями обладнання. 

Де на Миколаївщині зберігають відходи руйнації

Зазначимо, що протягом 2023 року у Миколаївській області визначили п’ять місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань. Однак більша частина будівельних відходів сьогодні зберігається на полігоні твердих побутових відходів Великій Коренисі біля Миколаєва, який на 98% вичерпав свої можливості ще у 2018 році.

До повномасштабної війни, у 2020 році у коментарі «МикВісті» міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич повідомив, що діючого полігону ТПВ міста вистачить ще на 10 років роботи, тобто до 2030 року. Хоча полігон ввели в експлуатацію у 1972 році з розрахунком роботи — 50 років, тобто до 2022 року. 

Оскільки Миколаївська область є прифронтовою, постійні обстріли та руйнації призводять до збільшення обсягу будівельних відходів, які потребують утилізації. Це, в свою чергу, створює нові екологічні виклики для регіону, адже несвоєчасне оброблення сміття може призвести до забруднення навколишнього середовища, погіршення якості повітря та води, а також загрожує здоров'ю місцевих мешканців.

Без належного контролю за будівельними відходами та їхньою утилізацією, регіон може зіткнутися з серйозними екологічними наслідками, які лише поглиблять існуючі проблеми. Тому важливо якнайшвидше вирішити ці питання, щоб забезпечити належну роботу станції і зменшити негативний вплив на екологію Миколаївської області. Без активних дій з боку місцевої влади ці можливості можуть залишитися невикористаними, а ситуація лише погіршиться. Для покращення екологічної ситуації в місті необхідна не лише наявність технічних ресурсів, але й чітка стратегія з боку місцевих управлінців.

Олена Козубовська, «МикВісті»