Загартоване та триплекс скло: у чому різниця та коли яке рішення доцільне

Сучасна архітектура житлових будинків дедалі частіше спирається на використання великих площ скління. Панорамні вікна, скляні двері та прозорі перегородки створюють відчуття простору та забезпечують максимальне природне освітлення. Водночас зростання частки скляних елементів актуалізує питання безпеки: як захистити мешканців від травмування у разі пошкодження скла та як забезпечити міцність конструкції під впливом механічних навантажень.

Для вирішення цих задач у будівництві використовують два основні типи безпечного скла — загартоване та триплекс. Попри спільну мету, ці матеріали мають принципово різні конструктивні особливості та фізичні властивості, що визначає специфіку їхнього застосування в кожному окремому проекті.

Що таке загартоване скло

Реклама

Загартоване скло отримують шляхом спеціальної термічної обробки звичайного листового скла. Його нагрівають до температури гартування (близько 650–680°C), після чого різко охолоджують потоками повітря. У результаті такого процесу в поверхневих шарах скла виникає напруження стиску, що значно підвищує його механічну міцність — вона стає у 5–7 разів вищою, ніж у звичайного аналога.

Окрім міцності, загартоване скло вирізняється високою термічною стійкістю, що дозволяє йому витримувати різкі перепади температур без ризику руйнування (так званого термошоку). Головна особливість цього матеріалу проявляється при руйнуванні: скло розсипається на безліч дрібних уламків із тупими гранями, які не здатні завдати серйозних глибоких порізів. Це робить його безпечним для використання в місцях, де існує ризик випадкового зіткнення людини зі скляною поверхнею.

Що таке триплекс-скло

Триплекс — це багатошарова конструкція, що складається з двох або більше листів скла, з’єднаних між собою спеціальною полімерною плівкою або ламінуючою рідиною під впливом температури та тиску. На відміну від загартованого скла, яке працює за рахунок внутрішніх напружень матеріалу, триплекс базується на принципі багатошаровості.

Основна перевага триплексу полягає в його поведінці при пошкодженні. Якщо скло розбивається, полімерний шар утримує всі уламки на собі, не даючи їм розлітатися. Полотно залишається в рамі, зберігаючи цілісність бар’єра. Це робить триплекс незамінним у випадках, де важливо не лише запобігти травмуванню, а й забезпечити захист від несанкціонованого проникнення або запобігти випаданню людини крізь розбите скління.

Основні відмінності

Вибір між двома типами безпечного скління ґрунтується на технічних вимогах до конкретного вузла конструкції. У сучасних світлопрозорих конструкціях загартоване та триплекс скло застосовують залежно від вимог до безпеки та умов експлуатації.

Загартоване скло краще протистоїть фронтальним ударам, але вразливе до ударів у торець. Триплекс легше розбити, але він набагато ефективніше захищає від наскрізного пробиття. Крім того, наявність полімерного шару в триплексі значно покращує акустичні властивості вікна, гасячи звукові хвилі.

Де в будинку використовують кожен тип скла

Доцільність використання того чи іншого рішення залежить від функціональної зони житла.

• Панорамні вікна та фасадне скління: Часто використовують загартоване скло у складі склопакетів для захисту від вітрових навантажень та термошоку. Проте на верхніх поверхах або при склінні атріумів часто обирають триплекс, щоб у разі розбиття уламки не впали вниз.
• Балконні блоки та двері: У місцях, де скління починається від підлоги, доречним є обидва варіанти. Загартоване скло витримує удар м’ячем або випадковий поштовх, а триплекс додасть впевненості у захищеності входу.
• Скляні перегородки та огородження сходів: Для цільноскляних конструкцій, що кріпляться на точкові тримачі, загартування є обов'язковим для міцності. Триплекс (часто виготовлений із вже загартованих листів) використовується для скляних перил, щоб забезпечити максимальну безпеку.
• Зони з ризиком зламу: Для вікон перших поверхів триплекс є пріоритетним, оскільки він виконує роль антивандального бар’єра, який складно та довго пробивати.

Загартоване та триплекс-скло — це два різні інженерні підходи до безпеки. Обидва типи матеріалів значно підвищують рівень захищеності житла порівняно зі звичайним склом, проте їхні фізичні властивості відрізняються за принципом роботи. Загартоване скло забезпечує надзвичайну термічну та механічну міцність, тоді як триплекс гарантує цілісність конструкції навіть після руйнування та покращує звукоізоляцію. Остаточний вибір залежить від технічних вимог проекту, площі скління та специфічних умов експлуатації кожної зони будинку.