1С і BAS досі використовують в Україні: журналісти розповіли, як російський софт залишається у держструктурах та оборонному секторі
-
- Аліса МелікадамянВипускова редакторка, репортерка
Російське програмне забезпечення 1С та пов’язаний із ним BAS досі залишається частиною роботи українського бізнесу, державних установ і навіть окремих структур оборонного сектору. За оцінками асоціації IT Ukraine, системою користуються близько 75% українських компаній.
Про це йдеться у матеріалі «Економічної правди».
Співрозмовники ЕП на ринку ERP-систем припускають, що частка бізнесів, які залишаються на 1С або суміжних продуктах, може сягати 90%. Не менш показова ситуація у державному секторі. За підрахунками IT Ukraine, з 2015 року державні установи закупили через Prozorro російського ПЗ на 2,25 мільярда гривень. При цьому близько 1,2 мільярда гривень припало вже на період після 2022 року, а у 2024 році держкомпанії витратили на російський софт 304 мільярди гривень.
Після запровадження санкцій держструктури, за даними асоціації, почали маскувати такі закупівлі: замість назв «1С» або «BAS» у тендерах могли використовувати формулювання на кшталт «система бухгалтерського обліку» чи «ПЗ для розрахунку зарплати». Видання також знайшло вакансію фахівця з 1С у державному підприємстві «Дія». За інформацією співрозмовників видання, підприємство справді користується 1С, хоча там нібито розглядали можливість переходу на альтернативні рішення. На запит журналістів у «Дії» не відповіли.
Окремі згадки про 1С та BAS журналісти виявили й у вакансіях оборонних підприємств — зокрема Fire Point, Vyriy Industries та «Дикі шершні». Хоча компанії запевнили видання, що російське ПЗ не використовують.
У вакансіях від військових частин, бригад, корпусів, ТЦК та інших структур Сил оборони також зустрічається вимога знання 1С або BAS. Міністерство оборони на запит ЕП щодо використання такого ПЗ у Силах оборони на момент публікації матеріалу не відповіло.
Чому це є проблемою?
Фахівці звертають увагу насамперед на кібербезпекові ризики. Засновник і генеральний директор AmonSul Сергій Харюк пояснює:
«Основна проблема такого продукту — у ланцюжку постачання. Якщо компанія використовує неліцензійне ПЗ, тим більше російського походження, ми не можемо достовірно знати, чи є там небажані або несанкціоновані зміни».
Експерт нагадує, що у 2017 році компрометація оновлень бухгалтерського ПЗ M.E.Doc призвела до поширення вірусу NotPetya — однієї з наймасштабніших кібератак в Україні.
За його словами, з 1С виникають подібні питання: звідки надходять оновлення, наскільки вони перевіряються і хто контролює їх поширення. Особливо небезпечним це може бути для державних та оборонних структур, де компрометація навіть одного комп’ютера потенційно може відкрити доступ до чутливої інформації.
Водночас відмова від 1С є складною для компаній, які десятиліттями будували на цій системі свої внутрішні процеси.
«Міграція – це довгий, складний і дорогий процес», — пояснює CEO Innoware Дмитро Попінако.
За його словами, перехід на іншу ERP-систему передбачає не лише придбання нових ліцензій, а й фактичне повторення значної частини вже зроблених інвестицій у програмне забезпечення та його впровадження.
В Україні вже кілька разів намагалися законодавчо заборонити використання російського ПЗ. У 2023 році санкції проти 1С продовжили на десять років, а державним підприємствам та установам заборонили купувати й використовувати 1С та BAS. Водночас законопроєкт №13505, який мав посилити обмеження, не набрав достатньої кількості голосів у Верховній Раді. Наразі в Україні готують новий законопроєкт щодо російського програмного забезпечення. В IT Ukraine пропонують передбачити жорсткіші обмеження для продавців та інтеграторів такого ПЗ, а користувачам надати перехідний період для відмови від нього.
Нагадаємо, хакерські групи Silent Crow і «Білоруські кіберпартизани» атакували сервери російської авіакомпанії «Аерофлот». У результаті кібератаки скопіювали та знищили їхні бази даних, включно з персональними даними всіх пасажирів.
