«Питання не в письменниках, а в цінностях, які вони пропагували», — Кремінь про виключення російських класиків зі шкільних програм

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь вважає, що українці можуть читати будь-яку літературу будь-якою мовою, включно з російськими класиками, однак у шкільній програмі їм не має бути місця.

Про це він сказав в інтерв’ю Аліні Доротюк, пишуть «НикВести».

Уповноважений з питань державної мови відзначив, що протягом довгих років російські твори складали чи не половину програми із зарубіжної літератури в українських школах. Таким чином цілі покоління втрачали можливість познайомитися з різноманітними надбаннями світової літератури.

— Питання ж не в письменниках, питання в цінностях, які вони пропагували. Частина з них мала українське коріння, але, на превеликий жаль, вони стали манкуртами, зрадили своїй державі. І питання не тільки в мові, якою вони писали свої художні шедеври, питання в тому, які цінності вони сповідували. Тому власне оновлення змісту шкільних програм, яке я підтримав і як філолог, і як уповноважений, це результат вимог суспільства. На них не можна було не реагувати. Не може такого бути, що в курсі зарубіжної літератури донедавна майже половина творів була російською літературою. Наші діти не читали нобелівських лауреатів, вони не знають класику, ніколи не читали текстів в оригіналі. Давайте згадаємо нашу програму: чи не занадто там було російського? Тоді б назвали уже не «зарубіжна література», а «російська» чи «зарубіжно-російська», — сказав Тарас Кремінь.

Тарас Кремінь

При цьому він не виступає за тотальну заборону російських класиків, однак зазначає, що з їхньої творчістю люди мають знайомитися поза школою.

— Але, в той же час, ніхто не забороняє користуватися послугами бібліотек. Користуйтеся, читайте класику мовою, якою хочете. Але школа це про політику в освітній сфері, це про виховання покоління, яке повинно бути відкритим до сприйняття найкращого, що тільки є. За таким принципом працюють усі провідні університети світу. Якщо хочете спецкурс —  будь ласка, набирайте групу, університет знайде відповідного викладача. Тому Достоєвьский, Пушкін, Лєрмонтов, всі інші — нехай вивчаються у тій країні, принципи якої сповідували, — відзначив обмудсмен.

Він також додав, що сьогодні необхідно робити акцент на вивченні українських авторів.

—  У нас є свої герої достатньо високого рівня. Я сьогодні згадував про Василя Барку, був день народження Уласа Самчука, сьогодні (дата запису інтерв’ю — 21 лютого, — прим.) день загибелі Олени Теліги. Давайте згадувати Олега Ольжича, не забуваємо і про розстріляне відродження 20-30-х років, яке порівняють з найкращими взірцями світової літератури. У нас була достатня кількість претендентів на Нобелівську премію. І власне вперше за всю історію цієї премії українка, правозахисниця стала лауреаткою за захист миру і цінностей, які сповідує Україна у тому числі. Не забуваймо, що один із претендентів був Василь Стус, уродженець сходу України, не забуваймо про Івана Франка, інших діячів, — сказав Тарас Кремінь.

Нагадаємо, під час сесії Миколаївської міськради 23 лютого депутати підтримали міську програму «Розвитку і функціонування української мови» на 2023-2025 роки. Вона  включає питання, що стосуються освіти, культури, а також діяльності окремих підрозділів Миколаївської міської ради.

Також повідомлялося, що українська мова стала трендом 2022 на Duolingo. Найбільшим трендом минулого року став сплеск людей, які вивчають українську мову. Понад 1,3 мільйона людей у всьому світі почали вивчати українську мову на знак солідарності після початку повномасштабного вторгнення.