Жнива під дронами: херсонські фермери розповіли, як працюють в полі під російськими обстрілами

Херсонські аграрії продовжують збирати врожай попри російські дронові атаки, мінну небезпеку та труднощі з логістикою. Фермери розповідають, що головний виклик не лише виростити зерно, а безпечно його зібрати та вивезти.

Про це йдеться у репортажі видання «МОСТ».

Журналісти побували в одному із господарств поблизу Херсона під час жнив гороху. Поруч із дорослими у сімейному господарстві працює Матвій, син фермера Дмитра, якому ще не виповнилося 14 років. Хлопець уже два роки допомагає батькові під час польових робіт.

Реклама

На запитання журналістів, чи важко працювати в полі, Матвій відповідає, що не вважає це складним.

— Я навіть не знаю... Нема нічого важкого, — каже він.

Водночас робота зовсім не легка. За його словами, найбільшу небезпеку становлять російські дрони.

Херсонські аграрії розповіли про жнива під дронами. Скриншот з відео: МОСТ

Херсонські аграрії розповіли про жнива під дронами. Скриншот з відео: МОСТ

Херсонські аграрії розповіли про жнива під дронами. Скриншот з відео: МОСТ

Хоч цього року врожай гороху виявився дещо вищим за середній для регіону, реалізувати його непросто, бо через постійні атаки дронів перевізники неохоче їдуть до прифронтових громад, а власного транспорту бракує.

— Зі збутом дуже погано, тому що логістика сюди коштує дуже дорого. Через дронові атаки по дорогах дуже мало людей хочуть приїжджати, щоб допомогти нам вивезти зерно, — розповів голова сімейного господарства Дмитро.

Фермер також пояснив, що горох у господарстві вирощують не лише заради врожаю, а й для підтримання родючості ґрунту. За його словами, ця культура накопичує азот, що дозволяє скоротити витрати на дорогі азотні добрива під час вирощування наступних культур.

— Наступною культурою буде озима пшениця, і ми вже будемо менше вносити добрив, тому що горох накопичує азот у ґрунті, — розповів аграрій.

Дмитро - голова сімейного господарства. Скриншот з відео: МОСТ

Він додав, що господарство розглядало можливість налагодити власну переробку та виробництво крафтової продукції, зокрема горохової та ячмінної круп із перспективою експорту, наприклад, в Ізраїль. Однак реалізувати ці плани наразі не дозволяє безпекова ситуація в регіоні.

Аграрії стикаються з мінною небезпекою. Комбайнер Олександр пригадав, як під час посівної після виявлення збитого російського безпілотника сапери знайшли поруч протитанкову міну.

— Уявіть, якщо її б не помітили і засіяли, і воно заросло б травою, і я заїхав це косить. Ну, це я не наїду на нього? Так що отакі справи, — згадав він.

Попри всі ризики, фермери вже завершують збирання ранніх культур і готуються до осінньої посівної. Найближчим часом вони планують засіяти поля озимим ріпаком, а згодом — озимою пшеницею та іншими культурами.

Нагадаємо, через повномасштабне вторгнення Херсонщина значно скоротила виробництво овочів і баштанних культур. Нині область забезпечує близько 1% загального виробництва овочів в Україні та 3% баштанних культур.