Аграрії Миколаївщини зібрали на 800 тисяч тонн зерна більше, ніж торік

Сільгоспроботи на Миколаївщині. Ілюстративне фото: МикВісті

У 2026 році на Миколаївщині зібрали 2,8 мільйона тонн зернових — на 800 тисяч тонн більше, ніж торік. Однак через низькі закупівельні ціни та проблеми з експортом аграріям складно продати вирощене.

Про це під час брифінгу 11 листопада розповів головний спеціаліст відділу агропромислового виробництва департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОВА Володимир Афанасьєв, пишуть «МикВісті».

За попередніми розрахунками обласної адміністрації, загальний обсяг сільськогосподарського виробництва зріс на 32% порівняно з минулим роком. Основне зростання забезпечило рослинництво.

— Якщо говорити про фактичні показники виробництва, то вони були наступні: зернових отримано 2,8 мільйона тонн, що більше на 800 тисяч тонн проти минулого року, — повідомив Володимир Афанасьєв.

Також в області зібрали 600 тисяч тонн соняшнику, 140 тисяч тонн картоплі, 15 тисяч тонн плодів та 17 тисяч тонн винограду.

Володимир Афанасьєв пояснив, що покращити результати допомогли технології обробітку ґрунту, які дозволяють зберігати вологу. Крім того, площі озимих культур збільшили на 40 тисяч гектарів. Вони дозрівають раніше, до початку найбільш спекотного періоду.

Попри більший урожай, господарствам бракує грошей для подальшої роботи. За словами Володимира Афанасьєва, через проблеми з портами та зниження закупівельних цін аграрії не можуть повноцінно продавати продукцію. Водночас дорожчають пальне й добрива.

— Незважаючи на отримання значного врожаю, для аграріїв найактуальнішою проблематикою залишається реалізація вирощеної продукції, — сказав Володимир Афанасьєв.

Яким був попередній сезон

У 2025 році аграрії Миколаївщини зібрали менше більшості основних культур. За даними обласного управління статистики, врожай зернових і зернобобових становив 2,04 мільйона тонн — на 6,8% менше, ніж роком раніше. Середня врожайність зернових знижувалася третій рік поспіль: із 39,1 центнера з гектара у 2023 році до 29,1 центнера у 2025-му.

Найбільше скоротився збір соняшнику — до 385 тисяч тонн, майже на 51% порівняно з 2024 роком. Менше отримали також овочів, картоплі та плодово-ягідної продукції.

Цьогоріч ситуація з урожаєм покращилася, проте господарства зіткнулися з іншою проблемою — складнощами з його продажем. У серпні Володимир Афанасьєв повідомляв, що закупівельні ціни на пшеницю та ячмінь впали з 9–11 тисяч до 5–7 тисяч гривень за тонну. Можливості експорту обмежували російські удари по портах і пошкодження терміналів.

Керівниця насіннєвого господарства Надія Іванова тоді також говорила про падіння цін на зернові більш ніж на 40% за два-три тижні. Водночас дорожчало пальне, а разом із ним — перевезення зерна до альтернативних маршрутів експорту. Зберігати врожай в очікуванні кращих цін могли не всі: частина фермерів не мала власних складів та елеваторів, а частину інфраструктури пошкодили або зруйнували російські атаки.

Згодом Тарас Висоцький повідомив про скорочення фінансових резервів українських аграріїв на 60%. За його оцінкою, на початку року господарства мали близько п’яти мільярдів доларів вільних коштів, а до 1 жовтня — близько двох мільярдів. Брак грошей може обмежити закупівлю добрив і засобів захисту рослин перед весняною посівною 2027 року.