В центрі Миколаєва стало менше зелені, що погіршує наслідки кліматичних змін, — аналітики SaveEcoBot

ВИПРАВЛЕНО 25 липня 2024 о 14:00: Ми змінили заголовок публікації з «Скорочення зелених зон у Миколаєві призвело до зміни клімату до більш посушливого, — аналітики SaveEcoBot» на «В центрі Миколаєва стало менше зелені, що погіршує наслідки кліматичних змін», - аналітики SaveEcoBot" після додаткового аналізу та коментарів від експертів SaveDnipro щодо взаємозв'язку кількості зелених насаджень до змін клімату.

Стовбури зрублених дерев, архівне фото «НикВести»

Надмірна спека та зменшення вологості у Миколаєві стане дедалі частішим явищем через зміни клімату та недостатню кількість зелених насаджень, які можуть пом'якшити наслідки кліматичних змін.

Це підтверджують результати дослідження, представлені в аналітичному звіті, що був презентований в Миколаєві Анастасією Скок екологічною директоркою ГО SaveDnipro, пишуть «НикВести».

Одні з багатьох результатів дослідження за витягами з каталогу супутникових знімків LANDSAT  ступеню вологості в регіоні демонструють поступове осушення регіону, підвищення середньорічної температури у місті та обмежене використання води для догляду за зеленими зонами міста.

На знімках, представлених під час презентації, видно велику різницю між ситуацією у 2001 і 2024 роках. Згідно з даними супутникового моніторингу, у 2001 році місто мало значну кількість зелених насаджень та відкритих водойм (блакитне, жовте), що забезпечувало накопичення вологи та прохолоду. У 2024 році, ситуація кардинально змінилася: кількість зелених зон зменшилася, а відкриті водойми, які раніше були помітні на супутникових знімках, майже зникли.

Зміна ступеня вологості в регіоні за супутниковими знімками LANDSAT. Скриншот зі звіту ГО SaveDnipro.

— Зліва від вас ви бачите знімку за 2001 рік, справа ви бачите знімок 2024 рік. Ви бачите, що тут різниця майже у 23 роки. Але важливо проаналізувати, як це виглядає в у самому місті, чи відчуваєте ви те, що у вас в місті  поступово підіймається середня температура повітря до критичних значень і зменшуються запаси прісної води? Ця градація, жовте, зелене та блакитне — це по супутнику називається коефіцієнт зволоження територій. Що це значить? Аналізуючи супутникові знімки у 2001 році, бачимо, що деякі зони високої вологості відповідають лініям щільної висадки міських дерев, що акумулюють вологу навколо себе та покращують мікроклімат. Тобто, в місті було більш прохолодно, рослини, газони, все росло. Маленькі блакитні точки — це відкриті водойми, не глибокі, десь ставочок, десь там якийсь вихід річки чи ще щось. Тобто, ми бачимо у 2001 році, що вздовж вулиць було досить зволожено, було прохолодно, оцей коефіцієнт вологості наближений до норми. А тепер у 2024 році ми не бачимо, жодної відкритої водойми більш менш значної площі у Миколаєві, — розповідає Анастасія Скок. 

Важливою зміною, що спостерігається на мапі, є значне звуження русла Бузького лиману. Причина цього полягає у зміні клімату в регіоні з помірного до більш посушливого. З роками у майбутньому спостерігатиметься подальше звуження русла, а також обміління лиману. Така  тенденція до посушливості, характерна для південних регіонів, таких як Крим, Херсонська, Миколаївська, Дніпропетровська та Одеська області, і з кожним роком стає більш вираженою.

— Більш як за 20 років традиційно посушливий клімат південного регіону отримав своє: Миколаїв має недостатні запаси прісної питної води в перерахунку на одного мешканця. Насправді Миколаїв вважається другим з кінця у забезпеченості питною водою обласним центром. Перед вами тільки Херсон, але в Херсоні, за рахунок ще й окупованих територій, зараз проводити більш-менш нормальну оцінку неможливо. І ми виділяємо, як Миколаїв, обласний центр, який найменше забезпечений питною водою, — зауважила вона.

Вона запропонувала заходи для покращення ситуації, зокрема, догляд за існуючими зеленими насадженнями вздовж доріг.

— Бачимо, що дійсно за рахунок зміни клімату та, як наслідок, виснаження запасів прісної води у південних регіонах, бачимо суттєве зменшення коефіцієнту вологості, який рахує супутник. Ми бачимо, що одним з рішень, яке може бути для того, щоб подолати цю проблему, зараз 24 рік, а що буде в 30-му, це доглядати за рослинністю, яка тут Миколаєві є вздовж доріг, у парках та скверах, — сказала Анастасія Скок. 

Витяг з каталогу супутникових даних LANDSAT було проаналізовано баланс зелених, урбанізованих та промислових територій станом на червень 1999 року та червень 2019 року. Скриншот зі звіту

Оновлено. Ми попросили прокоментувати представника ГО SaveDnipro Костянтина Федорова результати дослідження та залежність кількості зелених насаджень до локальної температури та клімату у місті.

— Основний внесок – це зміни клімату. Щодо зелених зон, то за останні 20 років площа зелених зон в місті Миколаєві збільшилася на 3 км². В той же час в центральній частині міста збільшилася частка житлової забудови і зменшилася – міських насаджень. Тобто якщо говорити саме про центральну частину міста, то бачимо процес, який суперечить рекомендаціям з пом'якшення наслідків кліматичних змін. Згідно рекомендацій, зелені зони і водойми мають утворювати так званий зелено-блакитний каркас міста, тобто плануватися таким чином, щоб утворювалася мережа парків, скверів, бульварів тощо, а не окремі «острови» зелених насаджень, – заявив він.

Загалом екологи визнають, що зміни клімату — це процес глобальний, актуальний для всього світу, але муніципалітети можуть впливати на це локальними діями з озеленення та збільшенню рівня вологості у місті.

— Зміни клімату — це глобальний процес, який не залежить від кількості зелених насаджень в Миколаєві. Він спричинений надмірною кількістю парникових газів в атмосфері, що є результатом людської діяльності. Тому такі аномальні явища, як цьогорічна літня спека, траплятимуться частіше. Але зелені насадження можуть пом'якшити ці зміни клімату. Тому що вони сприяють локальному зниженню температури - дерева не нагріваються так, як асфальт, бетон і інші поверхні. Вони навпаки створюють зони з порівняно нижчою температурою. Банальна тінь від дерев цьому теж сприяє. В умовах, коли екстремальні температури становлять загрозу життю вразливих груп (люди з хронічними хворобами, літні люди, малюки) кожне дерево підвищує їхні шанси на виживання, – зауважив Костянтин Федоров. 

Вже після виходу даного матеріалу до редакції звернувся головний архітектор Миколаєва Євгеній Поляков, який вказав, що ми невірно трактували висновки дослідження. З огляду на це, ми попросили представників громадської організації SaveDnipro, яка проводила дослідження, проаналізувати текст матеріалу. 

— До речі, тут маємо «замкнене коло»: зміни клімату пригнічують рослинність. Деградація зелених зон загострює проблему температурного режиму міста. Але у вас правильно написано, що де є зелені зони і де вони у гарному стані, там і вологість вища, і температура нижча, – відповіли представники ГО SaveDnipro. 

З повним звітом ГО SaveDnipro можна ознайомитись за посиланням. 

Яка ситуація з зеленими насадженнями у Миколаєві?

Нагадаємо, екологи вимагають розробити програму поводження з деревами у Миколаєві. Екоінспектори невдоволенні обрізкою дерев у Миколаєві, тому просять міськраду розробити та затвердити конкретні правила, які будуть врегульовувати догляд за насадженнями у місті. 

Зазначимо, що наразі у Миколаєві не розроблена концепція розвитку зелених зон, а інвентаризацію насаджень востаннє проводили у 2018 році. 

Як відомо, наразі для висадки дерев у Миколаєві оголошують різноманітні акції. До прикладу, таким чином у парку Перемоги у жовтні 2023 року висадили молоді сосни, а у грудні — липи вздовж проспекту Центрального. 

Нагадаємо, у березні 2022 року міський голова Олександр Сєнкевич заявив, що у Миколаєві вирубуватимуть тополі, щоб облаштувати бліндажі та обігрівати людей на блокпостах. Пізніше директор департаменту ЖКГ міської ради Дмитро Бездольний уточнив, що зрубані тополі, використовували не тільки для укріплень, а й для опалення соціальних установ і лікарень.

Вже у травні 2023 року комунальне підприємство «Миколаївські парки» замовило на 5 мільйонів гривень послуги з видалення дерев, санітарної та омолоджувальної обрізки дерев, корчування пнів та висаджування дерев на території міста. Мова йшла про висадку 50 молодих кленів. Тоді мер Миколаєва Олександр Сєнкевич поцікавився у містян, чи варто закуповувати саджанці дерев та кущів.

Читайте також статті «НикВести»:

«Рубати не можна залишити. Частина 1: як Миколаїв втрачає тисячі дерев щороку»

«Рубати не можна залишити. Частина 2: чому у Миколаєві забули про стратегію озеленення та кліматичні зміни»