Що відбувається з державним каналом іномовлення UATV?

Коли створили UATV і навіщо

З початку російської агресії проти України у 2014 році пропагандисти РФ увімкнулися на повну і просували позицію цієї країни у світі. Приміром, за допомогою каналу RT (у 2020 році з бюджету РФ має отримати 325 млн євро), «РТР Планета», міжнародних версій «Первого канала» чи багатомовних версій сайту Sputnik.

З лютого 2015 року українська влада активно заговорила про вдосконалення державного іномовлення України. Тодішній міністр інформаційної політики Юрій Стець (у минулому був генеральним продюсером 5-го каналу) заявив, що його міністерство запустить телеканал під робочою назвою Ukraine Tomorrow на базі телеканалів БТБ та Державної телерадіокомпанії «Всесвітня служба "УТР"» (був в України такий супутниковий канал іномовлення – УТР). Зрештою проєкт міністерства отримав лого UATV та почав мовити у жовтні 2015 року.

Поступово телеканал UATV (офіційно — державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України») та державне інформаційне агентство «Укрінформ» вийшли з підпорядкування Держкомтелерадіо та перейшли до Міністерства інформаційної політики. Ці два медіа стали основою іномовлення України. Статут UATV розроблявся міністерством та затверджувався Кабміном. Директора каналу призначав міністр.

Реклама

У 2015-му пан Стець розповідав «Детектору медіа», що бюджет каналу повинен складати близько 200 млн грн. Цю суму мали формувати не тільки з держбюджету (на це, до речі, згодом передбачили окрему статтю видатків), а й залучати меценатські кошти, гранти. На старті UATV мовив українською, англійською та російською, а ще мав програми кримськотатарською.

Щоб урегулювати діяльність платформи, у 2016 році був ухвалений спеціальний закон — «Про систему іномовлення України». Відповідно до нього, метою іномовлення є «захист національних інтересів України за кордоном, формування та підтримання позитивного іміджу України у світі шляхом оперативного, об’єктивного інформування про події в Україні, офіційну внутрішню і зовнішню політику та позицію держави, діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування».

Керівником державного іномовлення мав стати Михайло Шматов, який раніше очолював «УТР», на базі якого було створено ДП «МПІУ». Він виграв конкурс на посаду, але відмовився від неї. Так іномовлення очолила старт-продюсерка 5-го каналу Людмила Березовська.

Як проєкт розвивався далі

UATV вів трансляцію через супутники, що дозволяло покривати аудиторію за кордоном. У березні 2016-го канал з’явився в кабельних мережах Польщі, Данії та Ізраїлі, через інтернет-телебачення — у Грузії. У травні доступ до UATV отримали глядачі окремих провайдерів Болгарії та Естонії.

У грудні почала роботу кримськотатарська редакція (у Криму дивитися канал можна було через супутник).

У 2017-му UATV мовив уже п’ятьма мовами — додалася ще арабська. Цим, зокрема, дуже пишалася керівниця мовника. Працювали на каналі 200 осіб.

Дивитися його в кабелі можна було вже в окремих мережах Азербайджану, Словенії, Італії. Подекуди UATV можна було побачити і в кабельних мережах України. Хоча мовлення каналу на території України (крім тимчасово окупованих територій) було заборонено законом – за практикою європейських країн і США, державне іномовлення спрямоване саме на закордонні аудиторії, а не на громадян всередині країни.

Тільки у лютому 2018-го у UATV з’явився сайт. Цього року канал став доступним абонентам окремих платформ у Словаччині, Індонезії, Узбекистані, Непалі. Також мовник відкрив корпункт у Польщі.

У 2019 році UATV відрив корпункти в Дніпрі, Харкові та Одесі, Туреччині та Вашингтоні. Канал став доступним абонентам деяких провайдерів у Туреччині, Чорногорії, Білорусі, Бангладеші, Монголії.

Також UATV отримав нагороду як найактивніший учасник платформи Belt and Road News Alliance з обміну контентом. «Завдяки цьому наші відео публікували на своїх ресурсах Reuters, Associated Press і найбільший державний мовник Китаю — ССTV (China Central Television). Такі матеріали набирають тисячі переглядів», — розповідала начальниця відділу міжнародної інформації UATV Варвара Міранкова.

Скільки грошей пішло на іномовлення

Канал UATV фінансувався з державного бюджету через Міністерство інформаційної політики. Кошти виділялися спільним рядком у бюджеті на UATV разом з інформаційним агентством «Укрінформ» (вони обидва входять до системи державного іномовлення України).

За законом про іномовлення, на нього мали виділяти не менше 0,06 % від видатків загального фонду державного бюджету за попередній рік, але UATV та «Укрінформ» майже ніколи не отримували повного фінансування. Винятком був 2018 рік.

Отже, у 2016 році з держбюджету на UATV та «Укрінформ» пішло 108 млн гривень, у 2017-му – 218 млн грн, у 2018-му – 483 млн грн. У 2019 році мало бути 425 млн грн, але «Слуги народу» під кінець року переглянули бюджет і скоротили фінансування до 350 млн грн. У держбюджеті 2020 року на державне мовлення та «Укрінформ» закладено 438 млн грн.

Нові ідеї нової влади

У вересні 2019 року Міністерство інформаційної політики стало Міністерством культури, молоді та спорту. Саме це відомство почало відповідати за іномовлення.

Новий міністр Володимир Бородянський анонсував плани запустити на базі каналу іномовлення UATV державний розважально-інформаційний канал, який мовитиме на окуповану територію українською та російською мовами. Це узгоджувалося з намірами президента Володимира Зеленського «зробити потужний російськомовний канал та розпочати серйозну інформаційну війну», про що він говорив ще перед виборами.

Потім виявилося, що каналів для окупованих територій буде два: інформаційно-розважальний запустять у лютому 2020-го, а інформаційний – протягом 2020 року.

На початку грудня 2019 року депутати «Слуги народу» почали просуватизміни до законодавства (законопроєкт № 2521), які б дозволили переформатувати іномовлення.

Законопроєкт передбачає зміну програмної політики іномовлення – її погоджуватиме саме міністерство, а контент має вироблятися не англійською та іншими мовами, а українською та іншими мовами. Також передбачена зміна території поширення – канал зможе мовити не тільки за кордон, а й усередині країни: на тимчасово окуповані території, суміжні з ними райони, райони вздовж кордону з Росією чи іншими країнами, з яких мовлять в ефірі російські телеканали і радіостанції (такими територіями, наприклад, є Білорусь і Молдова). Під такі критерії підпадають понад половина областей України, тобто канал можна зробити майже всеукраїнським.

У Мінкульті спочатку заявляли, що UATV продовжуватиме мовити на закордон, а мовники для окупованих територій з’являться додатково. Проте невдовзі виявилося, що канали для Донбасу і Криму робитимуть замість іномовлення.

27 грудня Людмила Березовська пішла з посади гендиректорки UATV. Заяви на звільнення подали й інші топ-менеджери.

«Причина … у тому, що наше бачення місії і мети функціонування каналу іномовлення відрізняється від бачення нинішнього керівництва міністерства. Міністерство бачить цільовою аудиторією каналу виключно зону з особливим режимом мовлення (Донбас і Крим)», — написала пані Березовська в колонці для «Детектора медіа».

Вона розповіла, що 3 січня нове керівництво каналу зібрало колектив і оголосило, що новини працюють лише до 12 січня й що «англійська й арабська редакції та всі телепроєкти каналу — не на часі». Тож із 12 січня 2020 року UATV припинив мовлення в прямому ефірі та почав транслювати програми в запису. 15 січня Верховна Рада ухвалила за основу зміни до закону про іномовлення.

У січні має відбутися конкурс на посаду керівника нового каналу для тимчасово окупованих територій. До цього обов’язки директора виконує Юлія Островська, нещодавно призначена заступницею директора. Відповідального за новини вже призначили — Олену Трибушну, колишню головну редакторку 24-го каналу. 10 січня на телеканалі побував Олексій Кірющенко – режисер серіалу «Слуга народу». Не виключено, що йому дістанеться якась посада на новому каналі.

15 лютого новий інформаційно-розважальний канал має розпочати мовлення для тимчасово окупованих територій. Він транслюватиме українсько- та російськомовні розважальні програми, серіали та кінофільми, закуплені в кількох українських приватних медіагруп (яких саме та на яких умовах – міністерство поки не повідомляло). Іще через місяць у його ефірі мають з’явитися новини власного виробництва.

Це добре чи погано?

Член Громадської ради при Національній раді з питань телебачення і радіомовлення Олександр Глущенко розкритикував «згортання» українського іномовлення. Адже всі напрацювання з розвитку корпунктів, багатомовної редакції, просування в мережі провайдерів різних країн — летять у в трубу. Експерт підтримує ідею створення каналу для окупованих територій, але не ціною знищення іномовлення.

Натомість речник партії «Голос» Роман Вибрановський назвав рішення закрити UATV «абсолютно правильним»: «Ми не маємо можливості створити повноцінне "іномовлення", і не створили його. Аудиторія та вплив – мінімальні». Ідею використати ресурс для мовлення на окуповані території він теж вважає правильною.

Шефредакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова припустила, що створення каналу для окупованих територій замість іномовлення спрямоване на підготовку за рахунок грошей з держбюджету ґрунту для «Слуги народу» на ймовірних майбутніх виборах в ОРДЛО.

Утім, від ідеї іномовлення в Міністерстві культури, молоді та спорту не відмовилися остаточно. «Іномовлення, якщо вірити джерелам з Міністерства культури, молоді та спорту, збираються створювати на базі мультимедійної платформи “Укрінформу”, а також НСТУ», — повідомила Наталія Лигачова.

З власних джерел MediaSapiens стало відомо, що в міністерстві «задоволені роботою “Укрінформу”», на відміну від UATV. У відомстві розглядають можливість створення нового іномовника в диджитал-форматі на базі «Укрінформу» та Суспільного. Він не мовитиме через супутник, а сотні укладених угод UATV з кабельними операторами — залишаються в підвішеному стані.

Але, по-перше, реалізувати такі плани буде доволі складно, оскільки НСТУ та «Укрінформ» — різні юридичні особи, фінансуються через різні відомства та регламентуються різними законами. Хіба що мова йде просто про використання відеоконтенту Суспільного.

По-друге, це рішення не дає відповіді на запитання, навіщо було руйнувати проєкт, на який витратили мільярд державних коштів, щоб потім знову «будувати» те саме тільки у профіль. Джерела MediaSapiens також розповіли, що колективу UATV поки так і не повідомили деталей, як надалі буде організована їхня робота.

Володимир Малинка, MediaSapiens