Дивитись повну версію

Як раніше виглядала вулиця Соборна у Миколаєві: історичні фото

Миколаївський фестиваль молоді на вулиці Соборній (тоді — Радянської), позаду — будинок Шевченка 64а, 1957 рік. Фото: Південна Україна крізь вікиМиколаївський фестиваль молоді на вулиці Соборній (тоді — Радянської), позаду — будинок Шевченка 64а, 1957 рік. Фото: Південна Україна крізь віки

У соцмережах опублікували серію унікальних архівних світлин з агітаційними заходами, які відбувалися у різні десятиліття на центральній пішохідній вулиці Миколаєва — Соборна.

Світлини оприлюднили у Facebook-спільноті «Південна Україна крізь віки».

Протяжність найдовшої пішохідної вулиці України — 1,5 кілометри. Втім до середини ХХ століття нею курсував транспорт, розповів «Суспільному» історик Ігор Ніколаєв.

Вулицею курсував кінний транспорт — «конки», потім — трамваї, до середини ХХ століття.

«Рішення про усунення трамвайної колії прийняли у 1954 році. І цю колію перенесли на вулицю Потьомкінську (нині Марка Кропивницького — прим.)», — розповів історик.

Військовий парад на вулиці Соборній (тоді — Радянській), біля стін гостинці Центральна. Фото: Південна Україна крізь вікиВійськовий парад на вулиці Соборній (тоді — Радянській), біля стін гостинці Центральна. Фото: Південна Україна крізь віки
Миколаївська морська школа на параді 7 листопада 1964 року. Фото: Південна Україна крізь вікиМиколаївська морська школа на параді 7 листопада 1964 року. Фото: Південна Україна крізь віки
Колона будівельників Миколаївського глиноземного заводу. Фото: Південна Україна крізь вікиКолона будівельників Миколаївського глиноземного заводу. Фото: Південна Україна крізь віки
Колона юних техніків виходить з вулиці Великої Морської на вулицю Соборну. Фото: Південна Україна крізь вікиКолона юних техніків виходить з вулиці Великої Морської на вулицю Соборну. Фото: Південна Україна крізь віки

Рух нею заборонили також возам і коням. Так до кінця 1954 року вулиця Соборна повністю пішохідною, розповіла старша наукова співробітниця обласного краєзнавчого музею Катерина Барбаянова.

«Офіційних задокументованих причин, чому так було, ми поки що не знайшли. Я вважаю, як багато інших дослідників, що це була загальна тенденція», — каже Катерина Барбаянова.

Це був післявоєнний період — після Другої світової війни: всі міста відновлювали, будували нове, зазначає співробітниця музею.

«За стандартами, центральні вулиці часто робили пішохідними», — зазначила вона.

Колона на фініш перед виходом на площу, фото: Південна Україна крізь вікиКолона на фініш перед виходом на площу, фото: Південна Україна крізь віки
Біля готелю Центральний, 1962 рік. Фото: Південна Україна крізь вікиБіля готелю Центральний, 1962 рік. Фото: Південна Україна крізь віки
Демонстрація по вулиці Соборній (тоді — Олександрівській), 1920 рік, біля фасаду готелю Петроградського. Фото: Південна Україна крізь вікиДемонстрація по вулиці Соборній (тоді — Олександрівській), 1920 рік, біля фасаду готелю Петроградського. Фото: Південна Україна крізь віки
Жалобний мітинг на смерть Сталіна, процесія прямує до Театрального скверу, за спиною старої будівлі філармонії, 1953 рік. Фото: Південна Україна крізь вікиЖалобний мітинг на смерть Сталіна, процесія прямує до Театрального скверу, за спиною старої будівлі філармонії, 1953 рік. Фото: Південна Україна крізь віки

Нині Соборна — найдовша пішохідна вулиця України, її протяжність складає 1,5 кілометри, додав історик Ігор Ніколаєв.

Готель Центральний, 1962 рік. Фото: Південна Україна крізь вікиГотель Центральний, 1962 рік. Фото: Південна Україна крізь віки
Миколаївський фестиваль молоді на вулиці Соборній (тоді — Радянській», 1957 рік. Фото: Південна Україна крізь вікиМиколаївський фестиваль молоді на вулиці Соборній (тоді — Радянській», 1957 рік. Фото: Південна Україна крізь віки
Народні збори на площі, страта військових злочинців, 1946 рік. Фото: Південна Україна крізь вікиНародні збори на площі, страта військових злочинців, 1946 рік. Фото: Південна Україна крізь віки

Нагадаємо, у соцмережах опублікували серію унікальних архівних світлин, на яких видно, як виглядала набережна Миколаєва та прибережна зона вздовж річки Інгул у різні десятиліття.

Читайте також статтю «Миколаєву — 232 роки. Як змінилося місто за час незалежності», в якій «МикВісті» порівняли історичні світлини міста з його сучасним виглядом.

Дивитись повну версію