В центрі Миколаєва стало менше зелені, що погіршує наслідки кліматичних змін, — аналітики SaveEcoBot

Надмірна спека та зменшення вологості у Миколаєві стане дедалі частішим явищем через зміни клімату та недостатню кількість зелених насаджень, які можуть пом'якшити наслідки кліматичних змін.

Це підтверджують результати дослідження, представлені в аналітичному звіті, що був презентований в Миколаєві Анастасією Скок екологічною директоркою ГО SaveDnipro, пишуть «НикВести».

Одні з багатьох результатів дослідження за витягами з каталогу супутникових знімків LANDSAT  ступеню вологості в регіоні демонструють поступове осушення регіону, підвищення середньорічної температури у місті та обмежене використання води для догляду за зеленими зонами міста.

На знімках, представлених під час презентації, видно велику різницю між ситуацією у 2001 і 2024 роках. Згідно з даними супутникового моніторингу, у 2001 році місто мало значну кількість зелених насаджень та відкритих водойм (блакитне, жовте), що забезпечувало накопичення вологи та прохолоду. У 2024 році, ситуація кардинально змінилася: кількість зелених зон зменшилася, а відкриті водойми, які раніше були помітні на супутникових знімках, майже зникли.

— Зліва від вас ви бачите знімку за 2001 рік, справа ви бачите знімок 2024 рік. Ви бачите, що тут різниця майже у 23 роки. Але важливо проаналізувати, як це виглядає в у самому місті, чи відчуваєте ви те, що у вас в місті  поступово підіймається середня температура повітря до критичних значень і зменшуються запаси прісної води? Ця градація, жовте, зелене та блакитне — це по супутнику називається коефіцієнт зволоження територій. Що це значить? Аналізуючи супутникові знімки у 2001 році, бачимо, що деякі зони високої вологості відповідають лініям щільної висадки міських дерев, що акумулюють вологу навколо себе та покращують мікроклімат. Тобто, в місті було більш прохолодно, рослини, газони, все росло. Маленькі блакитні точки — це відкриті водойми, не глибокі, десь ставочок, десь там якийсь вихід річки чи ще щось. Тобто, ми бачимо у 2001 році, що вздовж вулиць було досить зволожено, було прохолодно, оцей коефіцієнт вологості наближений до норми. А тепер у 2024 році ми не бачимо, жодної відкритої водойми більш менш значної площі у Миколаєві, — розповідає Анастасія Скок. 

Важливою зміною, що спостерігається на мапі, є значне звуження русла Бузького лиману. Причина цього полягає у зміні клімату в регіоні з помірного до більш посушливого. З роками у майбутньому спостерігатиметься подальше звуження русла, а також обміління лиману. Така  тенденція до посушливості, характерна для південних регіонів, таких як Крим, Херсонська, Миколаївська, Дніпропетровська та Одеська області, і з кожним роком стає більш вираженою.

— Більш як за 20 років традиційно посушливий клімат південного регіону отримав своє: Миколаїв має недостатні запаси прісної питної води в перерахунку на одного мешканця. Насправді Миколаїв вважається другим з кінця у забезпеченості питною водою обласним центром. Перед вами тільки Херсон, але в Херсоні, за рахунок ще й окупованих територій, зараз проводити більш-менш нормальну оцінку неможливо. І ми виділяємо, як Миколаїв, обласний центр, який найменше забезпечений питною водою, — зауважила вона.

Вона запропонувала заходи для покращення ситуації, зокрема, догляд за існуючими зеленими насадженнями вздовж доріг.

— Бачимо, що дійсно за рахунок зміни клімату та, як наслідок, виснаження запасів прісної води у південних регіонах, бачимо суттєве зменшення коефіцієнту вологості, який рахує супутник. Ми бачимо, що одним з рішень, яке може бути для того, щоб подолати цю проблему, зараз 24 рік, а що буде в 30-му, це доглядати за рослинністю, яка тут Миколаєві є вздовж доріг, у парках та скверах, — сказала Анастасія Скок. 

Оновлено. Ми попросили прокоментувати представника ГО SaveDnipro Костянтина Федорова результати дослідження та залежність кількості зелених насаджень до локальної температури та клімату у місті.

— Основний внесок – це зміни клімату. Щодо зелених зон, то за останні 20 років площа зелених зон в місті Миколаєві збільшилася на 3 км². В той же час в центральній частині міста збільшилася частка житлової забудови і зменшилася – міських насаджень. Тобто якщо говорити саме про центральну частину міста, то бачимо процес, який суперечить рекомендаціям з пом'якшення наслідків кліматичних змін. Згідно рекомендацій, зелені зони і водойми мають утворювати так званий зелено-блакитний каркас міста, тобто плануватися таким чином, щоб утворювалася мережа парків, скверів, бульварів тощо, а не окремі «острови» зелених насаджень, – заявив він.

Загалом екологи визнають, що зміни клімату — це процес глобальний, актуальний для всього світу, але муніципалітети можуть впливати на це локальними діями з озеленення та збільшенню рівня вологості у місті.

— Зміни клімату — це глобальний процес, який не залежить від кількості зелених насаджень в Миколаєві. Він спричинений надмірною кількістю парникових газів в атмосфері, що є результатом людської діяльності. Тому такі аномальні явища, як цьогорічна літня спека, траплятимуться частіше. Але зелені насадження можуть пом'якшити ці зміни клімату. Тому що вони сприяють локальному зниженню температури - дерева не нагріваються так, як асфальт, бетон і інші поверхні. Вони навпаки створюють зони з порівняно нижчою температурою. Банальна тінь від дерев цьому теж сприяє. В умовах, коли екстремальні температури становлять загрозу життю вразливих груп (люди з хронічними хворобами, літні люди, малюки) кожне дерево підвищує їхні шанси на виживання, – зауважив Костянтин Федоров. 

Вже після виходу даного матеріалу до редакції звернувся головний архітектор Миколаєва Євгеній Поляков, який вказав, що ми невірно трактували висновки дослідження. З огляду на це, ми попросили представників громадської організації SaveDnipro, яка проводила дослідження, проаналізувати текст матеріалу. 

— До речі, тут маємо «замкнене коло»: зміни клімату пригнічують рослинність. Деградація зелених зон загострює проблему температурного режиму міста. Але у вас правильно написано, що де є зелені зони і де вони у гарному стані, там і вологість вища, і температура нижча, – відповіли представники ГО SaveDnipro. 

З повним звітом ГО SaveDnipro можна ознайомитись за посиланням. 

Яка ситуація з зеленими насадженнями у Миколаєві?

Нагадаємо, екологи вимагають розробити програму поводження з деревами у Миколаєві. Екоінспектори невдоволенні обрізкою дерев у Миколаєві, тому просять міськраду розробити та затвердити конкретні правила, які будуть врегульовувати догляд за насадженнями у місті. 

Зазначимо, що наразі у Миколаєві не розроблена концепція розвитку зелених зон, а інвентаризацію насаджень востаннє проводили у 2018 році. 

Як відомо, наразі для висадки дерев у Миколаєві оголошують різноманітні акції. До прикладу, таким чином у парку Перемоги у жовтні 2023 року висадили молоді сосни, а у грудні — липи вздовж проспекту Центрального. 

Нагадаємо, у березні 2022 року міський голова Олександр Сєнкевич заявив, що у Миколаєві вирубуватимуть тополі, щоб облаштувати бліндажі та обігрівати людей на блокпостах. Пізніше директор департаменту ЖКГ міської ради Дмитро Бездольний уточнив, що зрубані тополі, використовували не тільки для укріплень, а й для опалення соціальних установ і лікарень.

Вже у травні 2023 року комунальне підприємство «Миколаївські парки» замовило на 5 мільйонів гривень послуги з видалення дерев, санітарної та омолоджувальної обрізки дерев, корчування пнів та висаджування дерев на території міста. Мова йшла про висадку 50 молодих кленів. Тоді мер Миколаєва Олександр Сєнкевич поцікавився у містян, чи варто закуповувати саджанці дерев та кущів.

Читайте також статті «НикВести»:

«Рубати не можна залишити. Частина 1: як Миколаїв втрачає тисячі дерев щороку»

«Рубати не можна залишити. Частина 2: чому у Миколаєві забули про стратегію озеленення та кліматичні зміни»