Миколаїв – Дніпро – Харків – Львів

Ні, не велопробіг.

Ні, не хода на підтримку чогось або когось і не якийсь флешмоб знічев'я.

Даю підказку: політична освіта пенсіонерів. Не очікували? Зрозуміло, тут же вибори, всі тих пенсіонерів ганять, мовляв, не так голосують, не розібрались в сучасній політиці. Та і взагалі, що з них взяти – радянські люди. Так, радянські. Між іншим, працювати вміють і щось таки збудували, на відміну від сучасної молоді, що просто тікає від тих політичних проблем світ за очі.

А пенсіонери вирішили розібратись нарешті з тою політикою, що дійсно таки, не та вже, що була колись. Заходять системно, з вивчення досвіду найавторитетніших в європейській політиці людей. Всі ж можливості є. Що в Миколаєві чи Дніпрі, а так само у Харкові і Львові. Питання лише в тому, чи є у пенсіонера бажання навчатись, відчуття, що вже пора. У зручному дистанційному режимі, неквапливо, без поспіху, так, як полюбляють літні люди. Наслідуючи приклад лідерів суспільної думки, активістів громадських організацій. Чи партійців, депутатів. Може просто людей освічених і досвідчених, одним словом, авторитетних для тих самих пенсіонерів. Це така задумка, а як воно піде насправді, побачимо.

Цікаво буде порівняти? А то! Кажуть, регіони різні за своїм політичним потенціалом. Ну стосовно того, хто за кого голосує. А за потенціалом навчання? Адже поступ – то всі згодні – може започаткувати лише тверезий, конкретний, науковий аналіз ситуації. Який дають чи мають давати професіонали. Від економіки, соціальної психології, політології та інших кафедр. Згуртовані навколо партій і їх програм. Але ж ті мудрі програми має зрозуміти кожен пенсіонер, то його треба підготувати? А сам він має про це подбати? Тому я і кажу: побачимо, чи оте політичне навчання початкового ступеню буде мати відчутний результат.