Список компаній, які залишилися на російському ринку, ще й досі досить великий

Обговорили з Громадське радіо вихід Schlumberger з Росії, ефективність санкцій та повзучу націоналізацію Carlsberg та Danon.

«Тиск, який спричинили на Schlumberger, був досить сильним. Їх булили, шеймили, погрожували через політиків. Те, що вони пішли з російського ринку, — велика наша перемога. Бо без них видобуток вуглеводнів в Росії буде скорочуватися. І відповідно буде скорочуватися їхній військовий бюджет. Це процес не швидкий. Але дуже добре, що він уже розпочався».

Текстовий варіант радіоефіру:

Максим Гардус: Санкції працюють. Над цим багато працюють. ЄС ухвалив уже 11 пакетів санкцій, обмеживши дуже багато секторів. Насамперед це енергетика: вугілля, газ, нафта. І багато інших галузей. Це про імпорт з Росії. Щодо експорту — це військові товари подвійного призначення: електроніка, компоненти та товари багатьох галузей машинобудування. Тепер Росія багато чого отримати не може. Майже ті ж самі пакети санкцій ухвалили Канада, США та Японія. Усі інші країни дуже обережні щодо санкцій.

Санкції працюють. Бо ми бачимо і дефіцит бюджету в Росії, і дефіцит торговельного балансу, і зменшення інвестицій. Також ми бачимо дефіцит і збитки найбільших донорів російського бюджету — «Роснефть», «Газпром». Росія втратила школу високих технологій. Вони дуже залежать від західних технологій. Особливо в нафтогазовій галузі. Без західних технологій вони матимуть швидке падіння. Для нас це важливо. Ось чому. Майже половина російського бюджету — це доходи від експорту вуглеводнів. Більша частина — нафта, менша — газ. Водночас приблизно 30% їхнього бюджету йде на війну. З кожним місяцем цей відсоток зростає.

• Чим менше вони заробляють на нафті та газі, тим менше у них грошей, щоб нас вбивати.

Обхід санкцій

Максим Гардус: Санкції — це процес. На жаль, не можна натиснути кнопку і все — Росія нічого не продає та не купує. Крім того, постійно іде боротьба з уникненням санкцій. Нещодавно, наприклад, виявилося, що Киргизстан наростив експорт до Росії товарів подвійного призначення: електроніки та оптичних прицілів для гвинтівок тощо, — на 2500%. Очевидно, що Киргизстан цього не виробляє. Він просто є транзитною ланкою в цьому процесі. Вже на цьому тижні США висунули претензії до Киргизстану щодо цього. Киргизький уряд почав розслідування.

Кілька місяців тому аналогічна ситуація була з Казахстаном, у якого теж різко виріс експорт до Росії товарів, які там не виробляють. Знову ж таки, після втручання США, почалося розслідування та блокування цих процесів. Таке було й у Грузії.

• Росія знаходить нові лазівки, але їх намагаються закривати за допомогою тиску: громадського, дипломатичного, медійного, юридичного.

«Ті, хто якось залишається на російському ринкові, ризикує»

Вікторія Єрмолаєва: Компанія SLB (відома під назвою Schlumberger) продовжувала постачати обладнання для нафтової промисловості в Росію. Тільки після суспільного розголосу вони заявили про припинення  співпраці з РФ. Сталося це лише 14 липня 2023 року.

Максим Гардус: Це дуже важлива подія. На це пішло багато зусиль. Компанія SLB — один з лідерів світового ринку нафтосервісних послуг. У 2022 році вони не просто не припинили працювати з Росією, вони збільшили там свої прибутки на 22%.

Тиск, який спричинили на цю компанію, був досить сильним. Їх булили, шеймили, погрожували через політиків. Те, що вони пішли з російського ринку, — велика наша перемога. Бо без них видобуток вуглеводнів в Росії буде скорочуватися. І відповідно буде скорочуватися їхній військовий бюджет. Це процес не швидкий. Але дуже добре, що він уже розпочався.

Вікторія Єрмолаєва: Племінник лідера Чечні Рамзана Кадирова Якуб Закрієв, який є віцепрем’єр-міністром та міністром сільського господарства Чечні, обійняв посаду генерального директора компанії з виробництва молочних продуктів «Данон Росія».

Максим Гардус: Така ж ситуація сталася з компанією Carlsberg. Ті, хто думав, що вони домовляться з агресором і «все порішають», опинилися в ще гіршій ситуації ніж ті, хто одразу пішов з російського ринку. Дуже багато компаній з Росії вийшли. І живуть собі спокійно без булінгу та шеймінгу. Ті, хто якось залишився, ризикує. Бо рано чи пізно все таємне стає явним.

Колись ФБР дізнається про те, що російську «дочку» Danone і Carlsberg не безоплатно рік ніхто не чіпав. Не могли ці компанії рік триматися без тіньових внесків на війну. Почнуться кримінальні справи вже у Франції та Німеччині, країнах-засновниках компаній. Ці компанії в Росії — не просто спонсори війни, а безпосередні її учасники. Бо вони працюють у Росії й мають впроваджувати мобілізаційні процеси.

• Той прибуток, який вони отримали за рік війни, не перекриє вартість тих активів, які вони втратили. Якби вони вийшли одразу, не мали б цих проблем.

Із заяв цих компаній ми бачимо, що вони самі не знають, що їм робити. Кажуть «вивчаємо ситуацію». Судитися в російських судах — далека перспектива. У міжнародних — нічого майже не дасть, тому що на Росію там вже стільки позовів, що розбиратися з цим доведеться довго. До того ж Росія не виконує рішення міжнародних судів, навіть якщо в них програють.

Іноземні компанії, які працюють з РФ

Максим Гардус: Це дуже великий список. Київська школа економіки веде проєкт Leave Russia. Вони навіть створили Telegram-бот для відстеження/моніторингу новин про пріоритетні іноземні компанії.

У деяких галузях, як машинобудування, наприклад, дуже великий відсоток тих, хто вийшов. Щодо виробників харчів, напоїв — менше. Coca-Cola пішла, а Pepsi залишилася. Як приклад. Майже вся фарма залишилася. Ніхто не вийшов.

Що з цим робити? Можна бойкотувати. Але тиску на великі компанії це не має. Пам’ятаєте скандал з Ашаном? Мітинги, на яких учасники кричали на працівників Ашану, впливали лише на тих працівників. Розумніше тиснути саме на штаб-квартири цих компаній в їхніх країнах і там проводити протести, публікувати статті, писати листи до керівництв. От це працює.

• Список компаній, які залишилися на російському ринку, ще й досі досить великий.