Тротуарна плитка, ремонт мосту та нові укриття. Що в стратегії розвитку Миколаєва на найближчі 4 роки
- Anna Hakman
-
•
-
20:42, 24 April, 2024
У Миколаєві завершили роботу з розробки Стратегії розвитку міста до 2027 року, над якою працювали майже 10 місяців фахівці міськради, представники громадськості та наукових інституцій, експерти, в тому числі залучені від міжнародних організацій та компаній – ПРООН, Європейська економічна комісія ООН, One Works, COWI.
«НикВести» вирішили детально дослідити документ, який містить перелік проєктів та заходів для розвитку міста, а також дізнатись думки депутатів стосовно розробленої Стратегії, оскільки саме їм узгоджувати програму.
Отже, Стратегія розвитку Миколаївської міської територіальної громади – це «фундаментальний документ, який визначає бачення розвитку територіальної громади на період до 2027 року, механізм досягнення сталого зростання громади, спираючись на ресурси та чітко знаючи її потенціал та слабкі сторони». Варто зазначити, що Стратегія розвитку громади є обов'язковим документом, визначеним законодавством, зокрема порядок розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій.
Однак через те, що в Україні зараз триває повномасштабна війна, у мерії передбачають три умовні сценарії розвитку міста:
- інерційний (песимістичний) (війна продовжується щонайменше до 2026 року). За умови такого сценарію стратегія розвитку Миколаєва не буде реалізована.
- оптимістичний (продовження війни на території України у першому півріччі 2024 року з встановленням миру наприкінці 2024 року). Такий сценарій дає змогу повністю реалізувати наступний стратегічний план.
- базовий (цільовий) (війна триватиме в 2024 році, встановлення миру відбудеться лише всередині 2025 року). Цей сценарій розвитку подій також передбачає впровадження Стратегії розвитку Миколаєва та її активну реалізацію.
«Прогнозувати закінчення війни складно. Тому є три сценарії розвитку подій. Шляхом моніторингу буде визначено, які показники виконуються, а які ні, що дозволить об'єктивно коригувати стратегію згідно з прогнозами. Програма розвитку ООН, допомагає розробляти дану стратегію. Організація надала нам експертну підтримку, на основі аналізу даних, які вони мали, було зроблено такий прогноз», – розповіла директорка Департаменту економіки Миколаївської міської ради Тетяна Шуліченко у коментарі «НикВести».
Тетяна Шуліченко додада, що згідно із законодавством, місцева стратегія має відповідати регіональним та державним стратегіям. Наразі всі вони розроблені та прописані до 2027 року.
Безпечні дороги, екологічна безпека та не тільки
Розберемо першу стратегічну ціль «Безпечна та стійка громада». Для її впровадження планують встановити сучасні системи оповіщення та нову систему відеоспостереження у місті. Також планується облаштування укриттів у лікарнях, школах та інших місцях загального доступу.
Лише на 9% планують збільшити рівень забезпечення мешканців укриттями.
З першими ударами Росії по Миколаєву у лютому 2022 року однією з найбільших проблем для містян виявилася наявність придатних укриттів. На початок повномасштабного вторгнення у Миколаєві існувало 93 бомбосховища, більшість з яких була занедбана, і кілька сотень абсолютно непридатних для довгого перебування підвалів багатоповерхівок.
У Стратегії розвитку міста передбачено збільшити рівень укриттів лише на 9%. Наразі лише третина миколаївців має доступ до укриттів, що ставить під сумнів ефективність заходів захисту у разі небезпеки, в якій місто, на жаль, перебуває щоденно.
Також, починаючи з 2027 року до подальшого виконання планується реконструювати пішохідний міст через річку Інгул.
Крім того, по місту планується облаштувати 107 км тротуарної плитки.
Укриття без доступу
Нещодавно, під час написання матеріалу «Ремонт під кінець року: кому без конкурсу дісталися підряди на укриття у Миколаєві» кореспонденти «НикВести» виїхали на кілька об’єктів, аби подивитися, як їх відремонтували або як проходить ремонт. Однак потрапити всередину нам не вдалося.
Наприклад, вхід до сховища по площі Адміралтейській знаходиться у під’їзді будинку. Щоб потрапити до його дверей, треба зайти у дім, а потім пройти решітку з замком. Поруч на стіні — записка, на якій зазначено, у якій квартирі можна взяти ключ, однак достукатися до її власників нам не вдалося. Сусіди говорять, що ремонтні роботи ще тривають. Однак, як надалі вирішиться питання з доступом, поки невідомо.
План збільшити рівень забезпечення мешканців укриттями лише на 9%, здається недостатнім, зважаючи на те, що більше увага приділяється впровадження системи відеоспостереження. Незважаючи на потенційні переваги в області безпеки, є ризик того, що при неналежному використанні ця система може бути використана як засіб шпигунства з боку агресора. Факт закупки «небезпечних» камер відеоспостереження, зокрема китайського виробництва, підсилює цей ризик і створює потенційну загрозу приватності та безпеці громадян.
Миколаївська область увійшла у десятку регіонів, які придбали небезпечні камери відеоспостереження, ілюстрація: NikcenterЕкологічна безпека
Під час опитування мешканців однією з основних тем, яке турбувало громаду, було сміттєперероблення, а саме забезпечення збору вивезення та оброблення відходів та сміття (у тому числі будівельних відходів та відходів від руйнувань) з територій районів міста, каже Тетяна Шуліченко.
Зазначимо, що на Миколаївщині поки немає жодного працюючого сміттєпереробного заводу, хоча плани про його будівництво обговорювались давно.
Найгучніше про проблему сміття в Миколаєві заговорили ще у 2016 року. Саме тоді, після скандалу із захороненням на миколаївському полігоні ТПВ сміття зі Львова, мер Олександр Сєнкевич заявив про плани будівництва сміттєпереробного заводу. У лютому 2017 року інвестори запропонували місту варіанти будівництва заводу, але до початку реалізації проєкту справа не дійшла. Міській владі жоден із варіантів не підійшов.
Вже у квітні 2019 року Олександр Сєнкевич заявив, поки в Україні не збудують хоча б один сучасний сміттєпереробний завод, говорити про будівництво такого об'єкта в Миколаєві немає сенсу.
Пізніше містянам озвучили нову обіцянку: замість сміттєпереробного заводу буде збудовано сортувальну лінію. Такі системи використовують на звалищах для подрібнення та сортування різних відходів: побутового сміття, змішаних відходів, будівельних відходів, органічних та неорганічних відходів, макулатури та полімерів, їх подальшого вторинного використання та утилізації.
Загалом, зважаючи на нове законодавство щодо управління відходами, Миколаїв відкотився на початок. Наразі місто працює над розробкою техніко-економічного обґрунтування поводження з твердими побутовими відходами, на яке у вересні 2023 року депутати погодили виділення 2,5 мільйонів гривень. Це той документ, який стане основою для подальших дій і нового пошуку варіантів будівництва заводу чи сортувальної лінії.
«Індикатором» виконання даної цілі є збільшення частки задоволення населення щодо якості збору сміття. Зокрема, до 2027 року вона має збільшитись на 6%.
Миколаїв два роки без питної води – чи передбачено це питання вирішити
Централізоване водопостачання у Миколаєві припинилося ще 12 квітня 2022 року. Тоді російські війська обстріляли водогін, який постачав місту воду з Херсонської області, й миколаївці на місяць залишилися зовсім без неї. Повернути до осель вдалося лише «технічну» воду. Тобто, її не можна пити та використовувати для приготування їжі.
Того ж року «НикВести» зʼясували, наскільки вода у кранах миколаївці є небезпечною для споживання. Виявилося, що вона містить ентерококи, синьогнійну паличку, токсичні елементи, має підвищений вміст хлоридів, сульфатів, сухого залишку та інше.
Дивно, але у Стратегії практично не враховано критичну проблему для міста – питання питної води.
Дійсно, існує програма оновлення інфраструктури водопостачання, яка проводиться «Миколаївводоканалом» з 2019 року та має тривати до 2033 року. Проте не надається конкретних відомостей щодо того, коли саме мешканці Миколаєва можуть очікувати отримання питної води.
Також у Стратегії йдеться, що «забезпечення мешканців високоякісною водою є першочерговим пріоритетом, який є критично важливим для громади», але не міститься жодної конкретики чи розуміння щодо термінів вирішення проблеми з питною водою в місті. Якщо не брати до уваги, що рівень «збільшення задоволення від послуг з водопостачання» має збільшитись лише на 5% (з 40% до 45%).
Зазначимо, що уряд Данії допомагає Миколаєву відновити водопостачання. Нещодавно Миколаїв уклав угоду з Північною екологічною фінансовою корпорацією – NEFCO – для реконструкції системи водопостачання у Корабельному районі міста. Як зазначив мер Миколаєва Олександр Сєнкевич: «це – перший подібний великий проєкт, мета якого – зменшити втрати водопостачання і покращити послуги з водопостачання для населення спочатку одного району, а далі в планах масштабувати проєкт на все місто»
Більше інформації про те, чим загрожує миколаївцям вживання «технічної» води та що чекає на жителів міста далі — ми виклали у матеріалі «Миколаїв. Місто, що тримає оборону півдня, страждає від спраги».
Комфортна громада
Йдемо далі – «Комфортна громада». Ціль включає у себе будівництво та ремонт пошкоджених будинків в Миколаєві на період з 2024 по 2029 роки. При цьому, до 2027 року планується відновити 245 будинків та надати потерпілим громадянам 400 нових квартир у новобудовах.
Півроку тому ми писали про проблему відновлення житлових будинків у Миколаєві. Тоді ми охопили три багатоповерхівки: Погранчину, 43, Крилова, 54 та Адміральську, 32. Це три історії будинків, які пережили ракетний удар РФ і з того часу почали свій шлях відновлення.
Однак проблема відбудови у кожному з цих будинків різна. «НикВести» відслідкували, як змінилася ситуація за останні півроку та вияснили, що питання відновлення рухається досить повільно. За цей час дехто з мешканців, які раніше відмовлялись у знесенні своїх домівок і навіть не розглядали можливість отримати сертифікати, наполягаючи на відновленні, вже отримують їх. Якщо з будинком на Адміральській ситуація більш-менш зрозуміла – його все ж збираються відновити, то з будинками на Пограничній та Крилова навіть через півроку ситуація залишається остаточно невирішеною.
План відновлення 245 будинків протягом трьох років є кроком у правильному напрямку, але очевидно, що ця кількість не зможе задовольнити всіх мешканців, чиї будинки постраждали від війни.
«Здорове життя для всіх» – у мерії за 4 роки планують на 1% збільшити рівень задоволення населення якістю медичних послуг
Ще одна оперативна ціль даної стратегії «Здорове життя для всіх». Зокрема, вона передбачає «надання якісних медичних послуг, що включає забезпечення доступу до медичних послуг для всіх мешканців, розбудову та модернізацію медичних закладів, забезпечення кваліфікованих кадрів та впровадження передових методів діагностики та лікування».
Зазначимо, що в місті фіксують багато випадків інсультів, інфарктів і кардіологічних хвороб. Насамперед це пов’язано зі збільшенням населення в місті та з підвищеною тривожністю. Це лише один із прикладів. Тому збільшення лише на 1% рівня задоволення населення якістю медичних послуг – здається недостатнім.
Конкурентна громада
У наступній стратегічній цілі – «Конкурентна громада» – наводиться 7 оперативних цілей, а саме створення логістичного хабу, центру інновацій та нових індустрій, розвиток центру бізнес-освіти, а також «конкурентний бізнес», «місто сили», «креативна молодь», «розвиток сфери гостинності».
Тобто, цей розділ лише відображає «оптимістичний сценарій», спрямований на розвиток міста на підвищення його конкурентоспроможності, а також створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та інновацій.
«Центр інновацій та нових індустрій»
У даній стратегічній цілі вказано, що «Миколаїв має на меті трансформацію в сучасний центр інновацій та нових індустрій, визначаючи це як ключову операційну ціль довгострокової стратегії розвитку громади». Зокрема, це реалізація креативних індустрій: медіа, дизайну та музики. Також в планах - запуск пілотного проєкту «Інноваційний район» та ревіталізація старих промислових об’єктів для перетворення їх у інноваційні простори.
Виникає запитання: чому дана ціль не враховує реалії війни?
Раніше «НикВести» писали, що можливою територією «інноваційного району» може стати інша частина Миколаївського суднобудівного заводу на південному березі Інгулу.
Мова йде про можливе зосередження навчальних корпусів зруйнованих миколаївських вишів в одному місці для створення академмістечка, організації навколо них сучасного громадського простору, нової комерційної нерухомості та центру надання адміністративних послуг.
Варто зазначити, що на цій території також знаходиться історична будівля Миколаївського адміралтейства (зараз адмінбудівля заводу). Саме там може бути облаштований офіс керівництва Миколаївської області та інших органів влади, які раніше працювали у будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації, зруйнованої російськими військами в березні 2022 року. Мова про можливе переселення Миколаївської ОДА до Адміралтейства йшла й раніше, зокрема у 2018 році.
Громада ефективного партнерства
Та остання ціль – «Громада ефективного партнерства». Тут передбачено виконання таких завдань, як інформаційна доступність у забезпеченні прозорого управління, впровадження ініціативи «Доброчесна громада», «підвищення суб’єктності містян, забезпечення участі територіальної громади міста у формуванні міської політики» та процесі прийняття управлінських рішень, партнерство Миколаїв-Данія, реалізація проєкту «UN4Mykolaiv».
Отже, ця ціль акцентує увагу на розвитку партнерства як важливого чинника ефективного управління та розвитку міста. Важливість партнерства з внутрішніми та зовнішніми стейкхолдерами підкреслюється через впровадження конкретних ініціатив та проєктів спільно з партнерами, що сприяє забезпеченню розвитку Миколаєва як відкритої та прозорої громади. Зокрема, найбільший акцент приділяється саме партнерству Миколаїв-Данія. Як відомо, Данія — наш надійний партнер, який на постійній основі підтримує місто та область та надає потрібну допомогу.
Що думають депутати про проєкт стратегії, який пропонує мерія?
Зазначимо, що Стратегію розвитку Миколаєва уже розглянули на засіданні постійної комісії з питань економічної і інвестиційної політики та комісії з питань законності та гласності.
Але депутати поставили під сумнів фактичність виконання плану стратегії, назвавши її «не реалістичною» та «фантазійною».
Зокрема, депутат Миколаївської міськради Федір Панченко вважає, що реалізація довгострокових планів зараз «є дуже складною через непередбачуваність подій у ході війни».
«Зараз будь-яка, будь-ким розроблена стратегія буде виглядати трохи фантазією. Чим далі вона буде від сьогодення, тим більшою фантазією це буде», – сказав він.
Аналогічної думки і депутат міськради Сергій Кантор, який наголошує, що документ має відповідати поточним потребам.
«Вона (прим. – Стратегія) повинна мати реальні, по-своїй кишені, пункти», – вважає він.
Він підкреслив важливість концентрації уваги на базових потребах містян таких як вода, транспорт, освіта, зайнятість, спорт та медицина.
«Всі ми бажаємо, щоб війна закінчилась вчора. Тим не менш, першочергово ми повинні орієнтуватись на базових потребах миколаївців, – розповів у коментарі «НикВести» Сергій Кантор.
Думку про те, що Стратегія розвитку має відповідати сьогоднішнім реаліям та першочергово орієнтуватись на безпеку містян озвучила і депутатка міської ради Олена Кісельова.
«Один із заходів стратегії – будівництво нового мосту та будівництво заводу по переробці сміття – це я чую вже 25 років поспіль. Я ще навіть не планувала бути депутаткою, коли вперше почула про ці заходи. Мені здається, що війна внесла багато корективів. Люди не живуть у віртуальному майбутньому і очікуванні, є банальні прості речі, які сьогодні мають і повинні бути вирішені – це безпека», – розповіла нам у коментарі Олена Кісельова.
Чи реально втілити в життя запропоновану стратегію?
Директорка департаменту економічного розвитку міськради Тетяна Шуліченко каже, що на сьогодні все залежить від фінансів, зокрема міжнародної допомоги.
«По-перше, ми для цього робимо моніторинг, щоб коригувати стратегію. В залежності від того, які дії будуть виконуватись. Звичайно, це залежить від фінансування, оскільки роботи планується виконувати не лише за міський бюджет, а й безпосередньо за інші залучені кошти від міжнародних партнерів», – пояснила Тетяна Шуліченко.
Варто додати, що в стратегію розвитку також включені заходи, які вже виконуються.
«Наприклад, закупівля тролейбусів та трамваїв. Процес розпочався та триватиме протягом певного періоду», – додала Тетяна Шуліченко.
Головний архітектор Миколаєва Євген Поляков каже, що «це лише сценарій», у якому може бути безліч розв’язок.
«Це лише сценарій, у якому буде не три рішення, а 333, у якому буде написано, що війна завершиться завтра, коли ми прокинемось, або через 50 років. Може бути безліч сценаріїв. Стратегія звучить сильно, а по факту – це документ короткострокового планування», – вважає Євген Поляков.
Зазначимо, що вже в 2024 році разом з італійським архітектурним бюро One Works та данською компанією СOWI буде створено Майстер-план Миколаєва, який врахує бажання та потреби людей, що проживають у місті.
Що далі?
Комплексну стратегію найближчим часом подадуть на розгляд депутатів на сесії Миколаївської міської ради. Депутати мають розглянути та прийняти рішення щодо затвердження чи відхилення стратегії. Однак, чи зможе місто успішно втілити кожен з пропонованих кроків, залишається відкритим питанням.
Анна Гакман, «НикВести»