Рубати не можна залишити. Частина 2: чому у Миколаєві забули про стратегію озеленення та кліматичні зміни

Зважаючи на кількість знесених дерев та неналежний догляд за молодими саджанцями, Миколаїв потребує негайних заходів щодо озеленення.

У другій частині матеріалу про зелене господарство, «НикВести» вирішили розібратися, які проблеми існують у системі догляду за деревами та чагарниками у місті та що потрібно зробити, щоб зберегти та примножити парки і сквери.

У Миколаєві немає концепції розвитку зелених зон

Через відсутність інвентаризації важко зрозуміти, що взагалі залишилось від зелених зон у Миколаєві. Містяни скаржаться на занедбаність парків та скверів, які потрібно оновлювати та реконструювати.

У Миколаєві вже майже рік працюють над генеральним планом та потенційним розширенням зелених громадських зон. Важливе дослідження провели спеціалісти міжнародної компанії LAND, які проаналізували бачення ландшафтного розвитку міста. Вони досліджували забезпеченість Миколаєва зеленими насадженнями та побачили, що у місті «низька доступність та зручність використання зелених зон». Крім того, фахівці наголосили на важливості збереження та примноження зелених насаджень вздовж доріг, які називають лінійними парками та мають потенціал для оновлення громадського простору в центрі міста. Проте зараз саме ця категорія насаджень у місті найбільше страждає від масової вирубки.

Загалом всі дерева та кущі на території міста мають об’єднуватись в систему зелених насаджень, організація якої повинна знаходиться у прямій залежності від планувальної структури міста. Миколаїв поки не має готового генерального плану, тому саджають дерева та чагарники де заманеться.

До прикладу, ситуація з парком «Перемоги», де у жовтні 2023 року висадили 100 сосен. Багато містян були обурені, адже цю галявину активісти спеціально розчистили для проведення масових свят, таких як Івана Купала.

Ця територія дійсно могла би стати місцем для проведення різноманітних заходів. Адже не дарма по новому генеральному плану, який зараз розробляється, парк «Перемоги» хочуть реконструювати та переосмислити бачення цієї зеленої зони.

Крім того, відомий миколаївський еколог Олег Деркач нагадав, що цей парк є пам'яткою садово-паркового мистецтва, тому висаджувати там рослини кому і як спаде на думку — не можна.

Чомусь ці моменти у «Миколаївських парках» проігнорували. Там аргументували висадку сосен «брудом після відпочиваючих».

«До цього, як цю роботу планували, там проводились несанкціоновані заходи з розпалення багаття та забрудненням території. На жаль, мешканці міста після того, як відпочивають, обов’язково залишають різний бруд. Крім того, це природоохоронна зона, і розпалення багаття категорично заборонено. Тому було прийнято рішення виконати роботи з благоустрою для того, щоб жителі міста могли відпочивати на березі річки», — сказав директор комунального підприємства Дмитро Чучмай в грудневому ефірі комунального телеканалу «МАРТ».

Які породи дерев та кущів підходять Миколаєву?

Відповідь на питання, що і де саджати по місту, мали б знати на комунальному підприємстві «Миколаївські парки». Там нам повідомили, що враховуючи зміни клімату та міського середовища пропонується висаджувати на території міста такі дерева: софора, акація, катальпа, платан, клен цукровий, берест, сакура, ленкаранська акація, ясень золотистий, липа, верба, дуб гостролистий, сосна, горобина, ялина. Серед чагаників пропонується саджати: тую, ялівець, вічнозелену лавровишню, піроканту, магонію, бирючину, сніжноягідник, барбарис, кизильник, свидину, гібіскус, калину, вейгелу, форзицію, жасмин, бересклет.

Проте нам не надали жодних даних, що у місті проводились дослідження ґрунту, змін клімату, або моніторилась статистика виживання саджанців. Адже це ключові моменти, на які варто опиратися, обираючи породи дерев та чагарників.

Кліматичні зміни. Як миколаївські школярі зробили роботу за комунальників

Наприкінці минулого року міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич увійшов до Ради мерів та лідерів Глобальної угоди мерів (GCoM), щоб боротися з кліматичними змінами. Однак у місті ці питання майже не обговорюються.

А кліматичні зміни стають все помітнішими. На деякій території нашої держави можливі одразу і посухи, і екстремальні опади, і паводки. Саме таку погоду спостерігають жителі Миколаївщини, де місяцями може не бути дощів, або зненацька налетіти сильні буревії. Тому зараз дуже важливим є питання «зеленого відновлення» з обов'язковим урахуванням прогнозних тенденцій зміни клімату та оцінок ризиків. Необхідно більше уваги приділяти питанням адаптації до зміни клімату та обирати найбільш підходящі сорти дерев та чагарників.

Важливу роботу по дослідженню стійкості та пристосованості тих чи інших порід дерев проводять миколаївські школярі з гуртка «Юних екологів» Миколаївського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Учениця 9-В класу ліцею імені Чайки Дар’я Андропова вже захистила цю науково-дослідницьку роботу у Малій академії наук. На обласному етапі дівчина здобула перемогу і йде на Всеукраїнський етап.

Керівниця юнацького гуртка та відома на Миколаївщині екологиня Інна Тимченко розповідає, що питання зміни клімату неможливо ігнорувати.

«Чому ми прийшли до такої теми? Тому що ця тема актуальна не тільки для Миколаєва чи України, а й для всього світу. Дуже сильно змінюються умови зростання дерев. У більшості це пов’язано зі зменшенням кількості опадів, або залповими опадами, коли у нас може бути довго посуха, а потім сильні опади, грози, або буревії, коли дерева не витримують і падають. Ми це все спостерігаємо у нас. Це дослідження про умови зростання дерев, догляд за деревами і, відповідно, підбір породи дерева до тих умов, в яких вони зростають», — розповідає вона.

На першому етапі школярі досліджували умови зростання дерев, а також оцінювали їхні екосистемні послуги. Діти спостерігали, як змінюється рівень вологості, шуму та забрудненості повітря у місцях без дерев та де їх росте багато.

«У нас є датчик аналізу забруднення повітря дрібнодисперсним пилом, CO2. Також він вимірює шум, температуру, вологість, освітлення. Це такий портативний датчик. Ми з ним ходили та вимірювали, як змінюються ці показники на тих ділянках де багато дерев та на тих ділянках, де дерев немає. Наприклад на ділянках, де немає дерев, вологість дуже сильно падає. Якщо поряд дороги, а дерев немає, як от на проспекті Центральному, де вирубали тополі, то рівень шуму збільшується. Крім того, збільшується кількість дрібнодисперсного пилу — це невидимий ворог для організму людини. Ми цей пил не бачимо, але він дуже впливає на наше здоров’я. Ми робили вимірювання та дивилися, наскільки важливо і де саме важливо висаджувати дерева», — розповіла вона.

Також діти робили проби ґрунту та з’ясовували, чому на певних територіях хворіють дерева.

«У нас є прилад, який дозволяє вимірювати PH ґрунту, тобто кислотний ґрунт чи лужний. Також можна вимірювати елементи: фосфор, нітроген, калій. Ми брали ґрунт у тих місцях, де дерева дуже хворобливі, багато з них пошкоджені. Також брали ґрунт там, де дерева у гарному стані. Наприклад, у парку «61-го Комунара» (наразі перейменовано у «Адміралтейський», — прим.) , недалеко від Могилянки, то там були хворі клени. Виявилося, що там великий дефіцит фосфору. Наш прилад не показує кількість речовини, але він дозволяє показати, чи є надлишок, чи її адекватно достатньо, або там виснажений ґрунт», — розповідає Інна Тимченко.

Тополя для Миколаєва — природне дерево

Оцінивши пристосованість певних порід дерев, стійкість до буревіїв та екосистемні послуги дерев, діти визначили перелік дерев, які краще всього підходять для Миколаєва, а це: тополя, платан, клен, софора, шовковиця біла. Але разом з тим, кожну породу дерева необхідно саджати в своєму місці.  

«Наступним етапом у нас був розрахунок екосистемних послуг. У нас є програма «i-Tree Eco», розроблена американським лісовим агентством. Ця програма розповсюджена по всій Європі, її всі використовують. Там гнучка система, можна вводити всі свої дані і вона розраховує екосистемні послуги дерев. Тобто ті функції, які дають дерева. Які ми розраховували функції? По-перше скільки вони дають кисню та скільки акумулює CO2. Ми ходили з дітьми, вимірювали ширину крони, оцінювали відсоток сухих гілок, дивилися, які паразити чи організми на дереві зустрічаються. Це все можна вводити в програму і вона автоматично робить розрахунки. Ми обрали дерева приблизно однакової крони, розміру, висоти. Ми взяли 9 порід дерев, на першому місці була тополя біла. Це і по виробці кисню і по поглинанню CO2. Якраз для того, щоб боротися з забруднюючими газами. Другим деревом по поглинанню був платан та клен», — розповідає вона.

За словами Інни Тимченко, найкраще спеку витримує тополя біла, яка є природним деревом для нашого регіону. Тополі необхідно саджати якраз на проспектах, де значний рівень шуму та забрудненості повітря. В той же час вона зазначає, якщо правильно обирати посадковий матеріал, проблем з пухом не буде.

«Із тих дерев, які добре витримали посуху — це тополя біла, дерево, яке чомусь не люблять у Миколаєві. Тополі всі зрубують, бо типу це зайве дерево. Але це дерево ідеальне для наших умов. Воно для нас є природним, тобто таким аборигеном. Не інвазійне, не завезене звідкись. Крім того, треба вирощувати правильно саджанці, підбираючи стать, тому що це двостатеві дерева. Обираючи чоловічу стать, яка не утворює пух, який є алергенним. Здорові тополі у нас витримали і буревії. Але тополя довго живе і виростає великою, за нею необхідно доглядати. У нас має бути інвентаризація дерев, кожна тополя має бути позначеною, а її стан — відслідковуватись», — говорить екологиня.

А ось буревії найкраще у місті пережили платани. Крім того, платани мають велику крону і забезпечують комфортну тінь. Вони добре підходять для парків та інших зон відпочинку.

«Ми також спостерігали за деревами, які пережили буревії. Буревії добре пережили платани — це ще одне дерево, яке насправді дуже цікаве та важливе. В нього велика та розгалужена крона, яка створює тінь, яка зменшує температуру поверхні. Якщо ми говорили про клени, їх треба саджати у парку, де за ними буде піклування і полив», — каже Інна Тимченко.

Також Інна Тимченко розповіла про спостереження за липами. За її словами, дорослі липи на проспекті Центральному почувають себе погано. З роками вони пристосувалися, але для них там не зовсім підходяще місце. У певних місцях по місту хворіють і сосни.

«Ми дивилися, що липам по проспекту дуже некомфортно в тих умовах. Це ми враховуємо, що липи посаджені давно. Зрозуміло, що вони пристосувалися, але як пристосуються нові липи в таких умовах? На мою думку, не дуже добре. Це ж стосується і сосни. Ми брали ґрунт в парку «Ліски» і він має бути ненасиченим елементами, як нітроген, фосфор та калій, тому що у нас там піски. Але насправді, сосну дуже важко виростити в міських умовах, а ми саджали багато сосен. Фахівці кажуть, що коли сосна виростає до певного зросту, то її корені доходять до підсоленої води, яка у нас є, і ця вода погано впливає на сосну», — говорить вона.

Інна Тимченко впевнена, що до висаджування дерев треба підходити не кількісно, а якісно. Також важливо моніторити стан дерев. Вона вважає, що фахівцям з «Миколаївських парків» не завадило б повчитися арбористиці — науці про індивідуальний підхід до кожного дерева та спасіння хворих дерев. Ця наука орієнтована виключно на міські дерева, у цьому її специфіка. Адже не завжди дерева треба обрізати або спилювати, часто вони потребують санітарної обробки.

Крім того, вона впевнена, що у місті потрібно залучати містян до поливу та догляду за деревами. Якби комунальники проводили просвітницьку роботу та розповідали жителям міста, в яких місцях та які дерева потребують уваги, люди з радістю долучалися б до процесу та рятували насадження від загибелі.

Застарілі правила утримання зелених зон та нові європейські стандарти  

Комунальне підприємство «Миколаївські парки» у своїй роботі керуються «Правилами утримання зелених насаджень», які були затверджені ще у 2006 році і вже потребують оновлення. І це все. Більше ніяких рекомендацій щодо догляду, обрізки або висадки дерев та кущів немає. Фахівці «Миколаївських парків» поки розробляють технологічні карти з утримання зелених насаджень, але коли вони будуть розроблені — невідомо.

У багатьох містян складається враження, що у Миколаєві взагалі не керуються ніякими правилами обрізки зелених насаджень. По місту все частіше зустрічаються дерева, які «пережили» омолоджуючу обрізку, але були скалічені назавжди. Іноді стирчать зовсім голі стовбури, і які саме правила обрізки застосовувались, зрозуміти складно.

Про застарілість правил утримання зелених насаджень говорять у Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу. Там нам розповіли, що в документі не враховані сучасні технології і підходи в сфері садово-паркового будівництва. Також у чинних нормативних актах є протиріччя, які ускладнюють притягнення до відповідальності винних осіб. Крім того, необхідно змінити підходи до омолодження дерев.

«У правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, у яких, зокрема, зазначено: «здійснювати омолодження можна шляхом спилювання стовбурів дерев (особливо берези, верби білої, граба, клена ясенелистого, липи, осики, тополі тощо) до самого пенька. Ця операція спричиняє швидкий і рясний ріст кореневої порослі, з якої можна формувати одно- або багатостовбурне дерево». Проте внаслідок дуже глибокого кронування дерев або омолоджувальної обрізки сильного ступеня, коли залишається стовбур або майже пеньок, дерева часто гинуть», — зазначають у екоінспекції.

Законодавча база стосовно догляду за зеленими насадженнями потребує оновлення, і в цьому може допомогти практика європейських країн. Тим паче, що Україна вже на шляху до ЄС і час починати працювати за євростандартами, щоб швидше та легше пройде процес адаптації.

Мова йде про перші загальноєвропейські технічні стандарти догляду за деревами, у яких узагальнено та уніфіковано досвід 22-х країн ЄС. Загальні Стандарти були потрібні для того, щоб фахівці з різних країн могли вільно працювати на території всього Євросоюзу, обговорювати ідеї та проблеми, використовуючи єдину термінологію.

Були розроблені три документи: Tree Planting Standard присвячений правилам посадки дерев у місті, Tree Pruning Standard — обрізці та догляду, а третій документ, European Cabling & Bracing Standard, — специфіці фіксації крони.

У листопаді 2023 року у Києві презентували українську версію європейських стандартів догляду за деревами. Саме фахівці столичного зеленбуду планують переймати закордонний досвід та впроваджувати нові підходи у роботі.

Європейські правила догляду за деревами наголошують на важливості збереження біорізноманіття та підтримки екосистем. Вони враховують ставлення до дерева як до живого організму, який може мати різний вік та стан, залежно від умов середовища. Це відрізняє європейські правила від чинних в Україні, де дерева часто розглядаються як предмет благоустрою. Також в європейських країнах  доглядають дерева, починаючи з розсадника, а у нас їх доглядають, коли вже на дахи та людей падають гілки.

Звісно, європейські правила не на сто відсотків можна застосувати в України, їх потрібно адаптувати, виходячи з особливостей клімату та різних ситуацій.  Це може включати в себе розробку національних, або регіональних  стандартів догляду за деревами, які будуть ґрунтуватися на європейських практиках.

Наприклад, стандарт Tree Pruning Standard не рекомендує обрізку для вирішення проблем, таких як алергія та затінення. Але в Україні, де дерева часто використовуються для створення тіні та захисту від сонячних променів, такий підхід може бути неефективним. А ось у рекомендаціях щодо посадки саджанців та обрізки старих дерев є що почерпнути та перейняти.

Краще діяти стратегічно

Щоб розуміти, як зробити краще, необхідно проаналізувати поточну ситуацію. Це стосується і догляду за зеленими зонами Миколаєва.  Поки у місті не буде проведено інвентаризацію у парках та скверах, не розроблено технологічні карти догляду за деревами та не ухвалено плану розвитку зелених зон — ситуація не зміниться на краще. Також дуже важливим є питання розробки проєктів землеустрою парків та скверів, що унеможливить їхню забудову. А вже маючи таке підґрунтя, місто матиме шанс стати ще зеленішим та комфортнішим для людей.

Альона Коханчук, «НикВести»