До Вірменії виїхало вже понад 80% населення Карабаху

З Нагірного Карабаху, що перейшов під контроль Азербайджану, до Вірменії виїхали вже близько 100 тисяч – це понад 80% населення регіону. 

Про це пише «Радіо Азатутюн».

Так, 30 вересня, речниця прем’єра Вірменії Назелі Багдасарян заявила, що на ранок суботи кордон Вірменії перетнули вже 100 тисяч 417 мешканців Карабаху.

За даними перепису 2015 року, у Нагірному Карабаху проживало близько 145 тисяч людей, майже всі – етнічні вірмени. Втім, з останніми новинами про масовий виїзд населення з Карабаху стало відомо, що фактична кількість населення на 2023 рік була меншою, і понад 90 тисяч – це вже понад 80% тих, хто проживав у регіоні.

Реклама

За останні два дні автобуси здійснили близько 90 рейсів між Степанакертом (азербайджанська назва – Ханкенді) та прикордонними містами Вірменії, що дозволило перевезти майже 3000 мешканців регіону. Багато біженців їдуть власним та імпровізованим транспортом.

У Вірменію привезли у тому числі понад 220 пацієнтів, постраждалих від потужного вибуху на бензосховищі та 114 постраждалих внаслідок бойових дій 19-20 вересня.

Нещодавно, до Вірменії з 24 вересня почали приїздити перші автобуси з вірменами, які вирішили залишати свої домівки у Нагірному Карабаху після його повернення під контроль Азербайджану.

Як відомо, 19 вересня Азербайджан заявив про початок «локальних антитерористичних заходів» у невизнаному Нагірному Карабаху, який вважається міжнародно визнаною частиною Азербайджану. Це відбулося після  звинувачень Вірменії «в організації теракту та загибелі військових».

Вірменія у відповідь відмовилася спрямовувати туди свою армію. Таким чином країна погодилася, що це є територією Азербайджана. За це народ виступив із жорсткою критикою влади, зокрема прем'єра Нікола Пашиняна. На вулицях Єревана розпочалися протести.

Євросоюз оголосив пакет гуманітарної допомоги на 500 мільйонів євро для підтримки людей, які постраждали внаслідок бойових дій у Нагірному Карабаху.

Також Євросоюз може запровадити проти Азербайджану заходи у разі утисків мирних жителів Нагірного Карабаху.

Нагадаємо, що 27 вересня 2020 року Азербайджан розпочав повітряну та ракетну атаку у напрямку Нагірного Карабаху, поклавши відповідальність за початок бойових дій на збройні сили Вірменії. Азербайджан у конфлікті підтримала Туреччина, яка направила до зони бойових дій сирійських найманців, про що неодноразово повідомлялося у західних засобах масової інформації. Сам Ердоган цю інформацію заперечував. Загострення перейшло у стадію війни, яка протривала 44 дні. Відповідно до заяви про припинення вогню від 9-10 листопада 2020 року, Азербайджан отримав під контроль 40% території, включаючи місто Шуша (Шуші), зробивши невизнану Нагірно-Карабахську Республіку (Арцах) анклавом. Згідно з договором, Баку відійшли Агдамський, Кельбаджарський та Лачинський райони.

Глава уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що погодився на перемир'я з Азербайджаном у Нагірному Карабаху, щоб уникнути загибелі тисяч вірменських військових. Після чого в Єревані звинуватили Пашиняна у зраді, закликаючи його залишити посаду.

Однак парламент Вірменії не зміг проголосувати питання про відставку прем'єр-міністра Нікола Пашиняна через відсутність кворуму для проведення засідання.

У серпні 2022 року повідомлялось, що у конфлікті за регіон Нагірного Карабаху між Вірменією та Азербайджаном новий етап загострення.

У вересні 2022 року сторони звинуватили одне одного в провокаціях та обстрілах.