За 2 роки після конфіскації Миколаївського глиноземного заводу Фонд держмайна нічого не зробив, щоб вирішити екологічну проблему зі шламом

Миколаївський глиноземний завод, архівне фото

За два роки управління Фонд державного майна не допоміг конфіскованому у російського олігарха Олега Дерипаски Миколаївському глиноземному заводу (МГЗ) вирішити критичну екологічну проблему, пов’язану з аварійним станом систем зрошення шламових полів, про яку стало відомо ще влітку 2022 року.

Про це стало відомо під час підсумкової пресконференції голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма та його заступників, повідомляють «МикВісті».

Як відомо, у березні 2024 року Україна завершила процес націоналізації Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ), який входив до групи компаній «РУСАЛ», і з того часу він знаходиться під управлінням Фонду державного майна України (ФДМУ). 20 березня 2024 року на своєму сайті ФДМУ висловив однозначну позицію щодо планів продажу конфіскованого російського майна, кошти від якого «спрямувати на підтримку та відновлення України». Однак з того часу жодного руху щодо продажу заводу не було.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

З початком повномасштабної війни, у лютому 2022 року, підприємство припинило виробництво глинозему, а корпоративні права підприємства перебували під арештом з червня 2022 року.

З п’яти тисяч робітників на сьогодні там залишилось близько 400, які задіяні в обслуговуванні шламосховищ площею близько 400 гектарів та збереження майна підприємства, розказував раніше в у коментарі «МикВісті» очільник МГЗ Олексій Медвідь.

На початку війни внаслідок російських обстрілів, на території заводу було пошкоджено обладнання, необхідне для пилопригнічення та відведення підшламових вод на території шламосховищ. Станом на весну 2024 року було відомо про те, що лише в період з серпня 2022 по вересень 2023 року на МГЗ зафіксовано 12 випадків некерованого пиління зі шламосховищ №1 та №2 Миколаївського глиноземного заводу. Зазначимо, що так звані шламові поля МГЗ — це 49 мільйонів тонн відходів, що зберігаються на площі близько 400 гектарів на території МГЗ.

Детальніше про ситуацію на Миколаївському глиноземному заводі читайте в статті «У пастці стагнації: які шанси у Миколаївського глиноземного заводу після націоналізації».

Під час пресконференції голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма, яка відбулась 25 грудня, журналістка «МикВісті» запитала про те, чи отримало підприємство фінансову підтримку для того, щоб полагодити обладнання на шламосховищах, а також про загальну екологічну ситуацію там.

— Ситуація стабільна, можливо екологічні проблеми будуть ближче до весни, — сказав Віталій Кім.

Його заступник Георгій Решетілов запевнив, що попри складність, ситуацію на МГЗ контролюють, проте не можуть прогнозувати, що буде далі.

— Екологічна ситуація складна, але поки контрольована. Що очікувати далі — питання так само складне, це буде залежати від багатьох факторів. Тобто, зараз, незважаючи на перехід у державну власність, завод не має коштів достатніх, щоб вирішити питання, пов’язані з водою. Дуже пошкоджена спринклерна система, яка зволожувала шламові поля (cистема зрошення, — прим.). Є питання після обстрілів по дамбі і там, де підшламові води, ці питання залишаються гострими. Всі ці роки війни вдалось не допустити екологічних катастроф, і в 2026 році ми очікуємо, що теж вдасться. Але проблеми треба вирішувати, вони потребують значних вкладень. І грошей на це зараз у заводу немає, — сказав Георгій Решетілов.

Відповідаючи на питання кореспондентки про комунікацію з урядом щодо ситуації на підприємстві, заступник голови ОВА повідомив, що єдине можливе на сьогодні джерело фінансування для заводу — це держбюджет України, проте коштів МГЗ не отримує.

— Міністерство екології до цього дотично лише в якості моніторингу або контролю. Ми кажемо, що управління здійснюється Фондом державного майна, і фінансування може бути або від діяльності заводу, яка зараз неможлива, або це певні борги, які є перед заводом, або це фінансування через Фонд держмайна. Ми можемо багато говорити про можливості, але на зараз цих коштів у заводу немає, — сказав Георгій Решетілов.

Очільник області Віталій Кім, відповідаючи на питання «МикВісті» щодо процесу підготовки до продажу заводу, повідомив, що Фонд держмайна все ще «аналізує ринок».

— Активного питання щодо перемовин немає, Фонд держмайна зараз аналізує ринок, і що можна з цим робити. Ми повністю співпрацюємо, надаємо в тому числі свої пропозиції, і там є декілька варіантів. Що ми хочемо, — стратегічне будівництво нового алюмінієвого заводу, друге — це продаж, третє — співпраця з європейськими заводами. Це питання до Фонду державного майна, тому що вони є органом управління, — сказав Віталій Кім.

Миколаївський глиноземний завод — екологічна «бомба» уповільненої дії?

Непрацюючий уже третій рік завод став в рази небезпечніше для навколишнього середовища, ніж за часів роботи на повну потужність. Таку позицію висловив очільник Державної екологічної інспекції Ігор Зубович у відповідь на інформаційний запит «МикВісті» щодо ситуації на МГЗ з початку повномасштабної війни.

Згідно з довідкою, яку «МикВісті» отримали від Державної екологічної інспекції, 19 липня 2022 року Миколаївський глиноземний завод повідомив про те, що через обстріли в районі шламосховища №2 ускладнена обробка поверхні укладеного червоного шламу у чашах шламосховища, через що виникли ризики пиління червоного шламу.

Шнекоход, який підгортав шлам на полях, зараз ці роботи не виконуються, архівне фото

Через це підприємство обробляє лише третину площі шламосховища №2: «ведення бойових дій в районі розташування шламосховища №2 та ушкодження ліній системи пилопригнічення з утрудненням їх відновлення; відсутність можливості проведення обслуговування системи пилопригнічення у зв’язку з блокуванням рахунків підприємства. При цьому, обслуговування шламосховища №1 виконується у повному обсязі шляхом змочування території власними силами підприємства».

Двічі у серпні 2022, один раз у вересні 2022 та один раз у січні 2023 року МГЗ звітував про те, що внаслідок посилення швидкості вітру спостерігалось некероване пиління з якогось зі шламосховищ, що могло спричинити забруднення земельних ділянок за межами їх санітарно-захисної зони. Тоді підприємство задіяло в роботу систему пилопригнічення на шламосховищі №2.

Разом з тим, через нестачу персоналу, підприємство не змогло виконати роботи з пилопригнічення на пляжах шламосховища №1.

Неконтрольоване пиління шламу зі шламових полів підприємства продовжувало відбуватися і протягом 2023 року: у травні, липні, серпні (двічі) та вересні (4 рази).

До липня 2022 року роботи з обслуговування систем пилопригнічення шламосховища №2, у тому числі відновлення роботи системи після обстрілів, виконувала підрядна організація, яка припинила надавати послуги через те, що МГЗ майже пів року не платив їм за роботу.

Навесні 2023 року експлуатація на шламосховищах підприємства стала аварійною:

наповнення підшламовими водами робочої чаші шламосховища №1 перейшло допустимий рівень, що загрожує забрудненням акваторії Бузького лиману, що знаходиться в 300 метрах від шламового поля.
Критичний рівень накопичення підшламових від на шламосховищі №2, лужність яких вища, ніж у шламосховищі №1. Переповнення цього накопичувача призведе до забруднення прилеглих до нього сільськогосподарських земель.
Зберігається проблема значного пиління шламу на полі №2, що може спричинити забруднення повітря. Це пов’язано з тим, що там «сухий» метод накопичення, який вимагає постійного контролю та зволоження поверхні.
Спринклерна система пилопригнічення (необхідна для зволоження шламу), що діяла на підприємстві, за час бойових дій була пошкоджена та вийшла з ладу.

У липні 2025 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу проінформувала Міністра економіки і довкілля про те, що ситуація з відходами Миколаївського глиноземного заводу погіршується. Екологи попереджали про загрозу прориву шламосховищ і забруднення Бузького лиману.

партнерство

Цей матеріал створено в межах проєкту «Підтримка сталості українських медіа», який реалізується ГО «Миколаївський Медіа Хаб» у партнерстві з Internews Europe за фінансової підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку (Sida) в рамках шведської допомоги розвитку. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю ГО «Миколаївський Медіа Хаб» і не обов’язково відображає офіційну позицію Sida, Швеції чи Internews Europe.

Підтримано Швецією та SIDA