«Можливо США або Індія…», — у Фонді держмайна шукають покупця Миколаївського глиноземного заводу, який не побоїться війни

Миколаївський глиноземний завод конфіскували у російського олігарха Олега Дерипаски, архівне фото

Фонд державного майна України планує до липня цього року виставити на продаж Миколаївський глиноземний завод, конфіскований у російського олігарха Олега Дерипаски.

Про це новий очільник Фонду держмайна Дмитро Наталуха розказав в інтерв’ю Forbes.

Відповідаючи на питання журналіста щодо того, які об’єкти великої приватизації першочергові для приватизації, Дмтро Наталуха назвав Одеський припортовий завод (ОПЗ), торгово-розважальний центр в Києві Ocean Plaza, Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат і Миколаївський глиноземний завод. Такий, за його словами, план на найближчі пів року.

— По активах на кшталт ОПЗ будуть більш стратегічні гравці. Важливо розуміти: активи ОПЗ чи Миколаївського глиноземного самі собою мають умовну цінність. Вони замислювалися як частина виробничого ланцюжка Радянського Союзу. Тому продаж ОПЗ для відновлення виробництва добрив – це питання, хто може дозволити собі платити високу ціну за газ або транспортування газу. І в складі якої групи цей актив можна розвивати і капіталізувати. Те саме стосується глиноземного заводу. Він створює цінність, але є проміжною ланкою від ресурсу до продукту з доданою вартістю, - сказав Дмитро Наталуха.

Він зазначив, що для МГЗ потрібно шукати зовнішнього інвестора, який може «дозволити собі не надто зважати на воєнні ризики» та «своїм прапором, громадянством може гарантувати безпеку активу».

У якості потенційних можливих інвесторів голова Фонду держмайна назвав США та Індію.

— Є два шляхи. Перший – ми нікого не знаходимо, чекаємо завершення війни, зниження воєнних ризиків і тоді розраховуємо на більшу конкуренцію. Коли закінчиться війна, ми не знаємо, а гроші потрібні зараз. Плюс є нюанс, який не варто недооцінювати. Поки триває війна, у нас є певна свобода діяти в правовому полі. Після завершення бойових дій повернення до «нормальності» може ускладнити застосування екстраординарних рішень щодо активів чи осіб. Тому чекати – це варіант, але питання, скільки за цей час втратить держава. Ми намагаємося порахувати. Другий шлях – знайти стратегічного інвестора, який своєю репутацією або глобальним статусом прикриє актив. Так, можливо, ми продамо дешевше, але в майбутньому, через інтеграцію в глобальний ланцюжок, держава може виграти, - сказав Дмитро Наталуха.

Раніше повідомлялось, що за два роки управління Фонд державного майна не допоміг конфіскованому у російського олігарха Олега Дерипаски Миколаївському глиноземному заводу (МГЗ) вирішити критичну екологічну проблему, пов’язану з аварійним станом систем зрошення шламових полів, про яку стало відомо ще влітку 2022 року.

Як відомо, у березні 2024 року Україна завершила процес націоналізації Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ), який входив до групи компаній «РУСАЛ», і з того часу він знаходиться під управлінням Фонду державного майна України (ФДМУ). 20 березня 2024 року на своєму сайті ФДМУ висловив однозначну позицію щодо планів продажу конфіскованого російського майна, кошти від якого «спрямувати на підтримку та відновлення України». Однак з того часу жодного руху щодо продажу заводу не було.

З початком повномасштабної війни, у лютому 2022 року, підприємство припинило виробництво глинозему, а корпоративні права підприємства перебували під арештом з червня 2022 року.

З п’яти тисяч робітників на сьогодні там залишилось близько 400, які задіяні в обслуговуванні шламосховищ площею близько 400 гектарів та збереження майна підприємства, розказував раніше в у коментарі «МикВісті» очільник МГЗ Олексій Медвідь.

Детальніше про ситуацію на Миколаївському глиноземному заводі читайте в статті «У пастці стагнації: які шанси у Миколаївського глиноземного заводу після націоналізації».

Шнекоход, який підгортав шлам на полях, зараз ці роботи не виконуються, архівне фото

Миколаївський глиноземний завод — екологічна «бомба» уповільненої дії?

Непрацюючий уже третій рік завод став в рази небезпечніше для навколишнього середовища, ніж за часів роботи на повну потужність. Таку позицію висловив очільник Державної екологічної інспекції Ігор Зубович у відповідь на інформаційний запит «МикВісті» щодо ситуації на МГЗ з початку повномасштабної війни.

Згідно з довідкою, яку «МикВісті» отримали від Державної екологічної інспекції, 19 липня 2022 року Миколаївський глиноземний завод повідомив про те, що через обстріли в районі шламосховища №2 ускладнена обробка поверхні укладеного червоного шламу у чашах шламосховища, через що виникли ризики пиління червоного шламу.

Через це підприємство обробляє лише третину площі шламосховища №2: «ведення бойових дій в районі розташування шламосховища №2 та ушкодження ліній системи пилопригнічення з утрудненням їх відновлення; відсутність можливості проведення обслуговування системи пилопригнічення у зв’язку з блокуванням рахунків підприємства. При цьому, обслуговування шламосховища №1 виконується у повному обсязі шляхом змочування території власними силами підприємства».

Двічі у серпні 2022, один раз у вересні 2022 та один раз у січні 2023 року МГЗ звітував про те, що внаслідок посилення швидкості вітру спостерігалось некероване пиління з якогось зі шламосховищ, що могло спричинити забруднення земельних ділянок за межами їх санітарно-захисної зони. Тоді підприємство задіяло в роботу систему пилопригнічення на шламосховищі №2.

Разом з тим, через нестачу персоналу, підприємство не змогло виконати роботи з пилопригнічення на пляжах шламосховища №1.

Неконтрольоване пиління шламу зі шламових полів підприємства продовжувало відбуватися і протягом 2023 року: у травні, липні, серпні (двічі) та вересні (4 рази).

До липня 2022 року роботи з обслуговування систем пилопригнічення шламосховища №2, у тому числі відновлення роботи системи після обстрілів, виконувала підрядна організація, яка припинила надавати послуги через те, що МГЗ майже пів року не платив їм за роботу.

Навесні 2023 року експлуатація на шламосховищах підприємства стала аварійною:

наповнення підшламовими водами робочої чаші шламосховища №1 перейшло допустимий рівень, що загрожує забрудненням акваторії Бузького лиману, що знаходиться в 300 метрах від шламового поля.
Критичний рівень накопичення підшламових від на шламосховищі №2, лужність яких вища, ніж у шламосховищі №1. Переповнення цього накопичувача призведе до забруднення прилеглих до нього сільськогосподарських земель.
Зберігається проблема значного пиління шламу на полі №2, що може спричинити забруднення повітря. Це пов’язано з тим, що там «сухий» метод накопичення, який вимагає постійного контролю та зволоження поверхні.
Спринклерна система пилопригнічення (необхідна для зволоження шламу), що діяла на підприємстві, за час бойових дій була пошкоджена та вийшла з ладу.

У липні 2025 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу проінформувала Міністра економіки і довкілля про те, що ситуація з відходами Миколаївського глиноземного заводу погіршується. Екологи попереджали про загрозу прориву шламосховищ і забруднення Бузького лиману.