Андрій Антонюк

Андрій Данилович Антонюк — відомий український живописець, народний художник України з 2007 року, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка за 1994 рік. Батько художника Данила Антонюка.

Народився 15 жовтня 1943 року за паспортними даними (хоча за метричними книгами і його власними словами — 13 жовтня 1941 року) в передмісті Первомайська, на Богополі, Миколаївської області. Дитинство і юність провів на Богополі, де навчався у середній школі № 17. У 1962 році закінчив Одеське художнє училище, де вчився у таких майстрів, як Олександр Ацманчук та Тамара Єгорова.

Після закінчення училища працював у Мукачеві, а з 1965 до 1971 року був зайнятий у Художньому фонді в Одесі. З 1971 року проживав і працював у Миколаєві, де оселився у квартирі на проспекті Леніна, 96. У місті залишив великий слід у культурному житті, створюючи роботи, які принесли йому визнання на державному рівні.

Андрій Антонюк був представником унікального авторського стилю, що поєднував модернізм з елементами народного мистецтва та символізму. Його роботи вирізнялися сміливим кольоровим рішенням та відчуттям глибокого національного коріння. Серед відомих творів Антонюка — «Розп'яття на териконі», «Ой у полі калина» та «Хліб наш насущний». Він створив численні портрети, пейзажі та історичні полотна, завжди акцентуючи на духовній глибині та патріотичних темах.

Помер Андрій Антонюк 16 квітня 2013 року у Миколаєві, похований на міському цвинтарі.