Доступ до інформації, вплив публікацій і нові кадри: чим жили медіа Миколаївщини в липні

Регіональні медіа контролюють рішення влади, працюють із відкритими даними та привертають увагу до проблем громади. Ілюстрація згенерована за допомогою ШІ

У липні в медіасередовищі Миколаївщини відбулося кілька помітних подій. Журналісти продовжували домагатися доступу до суспільно важливої інформації, а результати іншої журналістської роботи стали підставою для судового позову прокуратури. Водночас редакції працювали з майбутніми медійниками, залучаючи студентів до створення матеріалів про життя міста.

Міськрада скасувала плату за документи після звернення ІМІ

На початку липня повідомлялось, що Миколаївська міська рада після звернення Інституту масової інформації безоплатно надала документи щодо витрат на висвітлення діяльності влади в медіа у 2025 році та запланованих видатків на 2026-й.

До цього міськрада виставила представниці ІМІ в Миколаївській області рахунок майже на три тисячі гривень за копіювання документів. Запит стосувався договорів із медіа, додатків до них, актів виконаних робіт і платіжних документів. У виконкомі підрахували, що повна відповідь охоплюватиме 895 сторінок.

ІМІ звернув увагу міськради, що запитувані документи стосуються витрачання бюджетних коштів і становлять суспільний інтерес, тому плата за їх копіювання не повинна стягуватися. Крім того, частина матеріалів уже існувала в електронному вигляді, а отже виготовлення цифрових копій не потребувало додаткових витрат.

Після повторного опрацювання запиту міськрада погодилася надати документи безоплатно. У виконкомі послалися на статтю 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та правові висновки Великої палати Верховного Суду.

Надані матеріали показали, на що саме виконавчі органи міськради витрачають кошти в межах програми розвитку інформаційно-комунікативної сфери. Загалом у документах містяться відомості про 49 договорів, укладених виконкомом, департаментами, управліннями та адміністраціями районів.

У 2025 році договорів уклали на загальну суму близько 4,38 мільйона гривень, з яких на момент формування документів виплатили приблизно 4,36 мільйона гривень. Найбільше коштів витратив виконком — понад 2,95 мільйона гривень.

Хто з медіа отримав гроші за висвітлення діяльності влади Миколаєва у 2025 році. Інфографіка за даними міськради Миколаєва

Основним виконавцем за більшістю договорів став комунальний телеканал «МАРТ», отримавши з бюджету сумарно 3,7 мільйона гривень. Йому замовляли створення та показ відеоматеріалів про роботу міськради, виконкому, департаментів, управлінь і районних адміністрацій, спеціальні програми, сюжети, коментарі та інтерв’ю керівників. Окремо телеканал отримував кошти за прямі трансляції засідань міськради, депутатських комісій і нарад.

Лише виконком у 2025 році уклав із телеканалом договори на 1,094 мільйона гривень за відеоматеріали про свою діяльність та на 1,275 мільйона гривень — про роботу міської ради. Ще 124,9 тисячі гривень передбачили на прямі трансляції засідань, а 45 тисяч — на висвітлення прикладів героїзму українських захисників.

Інші виконавчі органи замовляли на «МАРТі» відеосюжети про соціальний захист, освіту, охорону здоров’я, житлово-комунальне господарство, цивільний захист, культуру, спорт, капітальне будівництво та роботу районних адміністрацій. Департамент ЖКГ, зокрема, оплачував створення програми «Діалог» за участю своїх представників та окремих сюжетів про діяльність департаменту. За це комунальний телеканал отримав 99,8 тисяч гривень.

Кошти спрямовували й на розміщення матеріалів в онлайн-медіа та друкованих виданнях. У 2025 році виконком уклав договір на 312,25 тисячі гривень щодо публікації інформаційних повідомлень на сайтах news.pn і nikvesti.com. Окремі договори на розміщення матеріалів в онлайн-медіа укладали Центральна районна адміністрація та антикорупційний департамент міськради. Також бюджетні кошти отримували газети «Південна правда» та «Вечерний Николаев».

На 2026 рік у бюджеті виконкому на оперативне висвітлення діяльності міськради, її виконавчих органів і трансляції засідань передбачили 2,9 мільйона гривень. У наданих документах зафіксовано договори різних виконавчих органів загальною вартістю понад 2 мільйони гривень. Більшість із них на момент підготовки відповіді ще не була оплачена.

Цей випадок важливий не лише через отримання конкретних договорів. Він показує, що журналістам варто оскаржувати необґрунтовані вимоги розпорядників, особливо коли йдеться про документи, необхідні для контролю за використанням публічних коштів.

Nikcenter знову відмовили в інформації про фортифікації в Одесі

Водночас журналісти миколаївського центру журналістських розслідувань Nikcenter зіткнулися з черговою відмовою у наданні інформації від Одеської обласної військової адміністрації.

Миколаївський центр журналістських розслідувань Nikcenter вчергове отримав відмову від Одеської ОВА на доступ до інформації. Скриншот: Nikcenter

Редакція просила повідомити, скільки коштів із державного та місцевих бюджетів спрямували на будівництво фортифікаційних споруд і ліній невибухових інженерних загороджень на Одещині за період повномасштабної війни. Журналісти також запитували про головних розпорядників коштів, замовників робіт і загальну вартість договорів. Водночас Nikcenter не просив повідомляти точне розташування об’єктів, їхні координати, технічні характеристики чи інші дані, розголошення яких могло б створити загрозу для обороноздатності.

Одеська ОВА відмовила в наданні інформації, назвавши відповідні витрати таємними та пославшись на інтереси національної безпеки. Юрист ІМІ Володимир Зеленчук вважає таку відмову протиправною. За його словами, адміністрація помилково прирівняла фінансування будівництва фортифікацій до видатків на організацію і ведення руху опору. Юрист також наголосив, що законодавство вже зобов’язує замовників оприлюднювати частину відомостей про такі договори, зокрема назву замовника, предмет закупівлі та ціну. Отже, ці дані не можуть автоматично ставати закритими лише через те, що роботи пов’язані з обороною.

Це не перша відмова Одеської ОВА на запити Nikcenter. Раніше адміністрація не надала редакції інформацію про витрати на закордонні відрядження керівництва та працівників, а запити щодо подання людей до державних нагород назвала «паперовим тероризмом».

Публікація «МикВісті» стала підставою для позову прокуратури

Ще однією помітною подією липня став практичний результат журналістської роботи. Окружна прокуратура Миколаєва звернулася до суду з вимогою скасувати рішення міськради про передання земельної ділянки в зеленій зоні під будівництво автозаправного комплексу. Йдеться про 7643 квадратні метри на перетині проспекту Богоявленського та вулиці Шури Кобера, поблизу державного заводу «Зоря» — «Машпроект». У генеральному плані Миколаєва ця територія позначена як рекреаційна зелена зона загального користування.

Нагадаємо, у травні 2025 року «МикВісті» опублікувало розслідування «Як замість того, щоб судитися, міськрада віддала землю під будівництво заправки?». У ньому редакція відтворила багаторічну хронологію рішень міської ради та судових процесів навколо ділянки.

Журналісти МикВісті рік тому відтворили хронологію рішень та судів навколо землі у зеленій зоні, де вирішили будувати АЗС, скриншот з сайту МикВісті

Журналісти з’ясували, що міськрада спочатку відмовила компанії «Світ здоров’я» у продовженні оренди, вимагала повернути землю громаді та судилася через розташовану там недобудову. Компанія програла справу, однак у 2024 році міськрада знову передала їй ділянку, а згодом змінила цільове призначення землі, дозволивши розміщувати там об’єкти дорожнього сервісу.

У липні 2026 року прокуратура заявила, що міськрада не мала правових підстав передавати ділянку без земельних торгів і порушила порядок зміни її цільового призначення. Господарський суд Миколаївської області вже відкрив провадження.

Цей випадок показує, що вплив журналістського матеріалу не завжди можна оцінити одразу після публікації. Іноді реакція з’являється через місяці або навіть роки, однак системна робота з документами, рішеннями та судовими справами зрештою може привести до конкретних правових наслідків.

Редакції залучають студентів до практичної роботи

Окремим напрямом розвитку місцевого медіасередовища залишається робота зі студентами-журналістами. На тлі кадрового дефіциту редакції стають для майбутніх медійників майданчиками, де вони можуть здобути практичний досвід і краще зрозуміти вимоги професії.

Зокрема, у червні практику в онлайн-медіа «МикВісті» проходили 15 студентів із Миколаєва, які навчаються в різних університетах, зокрема у Львові та Києві. За словами директора «МикВісті» Олега Деренюги, студенти працювали над власними матеріалами: шукали теми, збирали інформацію, спілкувалися з героями та готували тексти до публікації. Серед запропонованих ними тем були доступ до води, стан міських пляжів і місць відпочинку, громадські туалети та загалом зручність міського простору.

Спільно з хабом Інституту масової інформації «Медіабаза Миколаїв» для практикантів провели два тренінги: перший про структуру новин, редагуванню, пошуку тем і роботі з джерелами, другий - про відновлення громад.

Учасники тренінгу про відбудову. Фото: Медіабаза Миколаїв

Загалом за місяць за участі практикантів у «МикВісті» вийшло близько 50 матеріалів. Частина з них стала поштовхом до публічного обговорення міських проблем. Зокрема, після публікацій про стан парків необхідність упорядкувати ці території публічно порушив міський голова, а матеріал про пляжі та відпочинок біля води став частиною ширшої дискусії у мерії, медіа та експертному середовищі.

Катерина Середа, представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області