Грошей бракує, платежі затримуються. Що з бюджетом Миколаєва
-
- Аліна КвіткоРепортерка
Миколаїв зіткнувся з нестачею бюджетних коштів та затримками платежів через Казначейство. Фото: архів МикВістіМиколаїв нещодавно утретє звернувся до держави по додаткові 819 мільйонів гривень, яких бракує «на першочергові потреби» до кінця цього року. Водночас із середини вересня Казначейство призупинило проведення частини платежів із міського бюджету, і це стосується усіх регіонів. Станом на 12 жовтня неоплаченими залишаються рахунки на понад 370 мільйонів гривень. Серед наслідків — затримки розрахунків за вже завершені будівельні роботи.
«МикВісті» розбиралися, чому Казначейство затримує платежі з бюджету Миколаєва, як це впливає на роботу міських підприємств та реалізацію будівельних проєктів, а також чи зможе місто до кінця року розрахуватися з підрядниками за вже виконані роботи.
Миколаєву бракує 819 мільйонів гривень до кінця року
На початку жовтня Миколаївська міська рада втретє звернулася до Верховної Ради та Кабінету Міністрів з проханням надати додаткову фінансову допомогу. Місту необхідні 819,1 мільйона гривень, щоб забезпечити необхідні витрати до завершення 2026 року.
Найбільше грошей — 412,7 мільйона гривень — потрібно на водопостачання та опалення. Ще 138,8 мільйона не вистачає на зарплати працівникам бюджетних установ, 106,3 мільйона — на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, 96,7 мільйона — на перевезення пасажирів електротранспортом. Решта коштів необхідна на утримання установ, пільгові перевезення, компенсацію відсотків за кредитами та інші видатки.
Про нестачу фінансування було відомо ще під час ухвалення бюджету Миколаєва на 2026 рік. Тоді дефіцит коштів на всі потреби міста оцінювали приблизно в 1,3 мільярда гривень. Протягом року міська влада скорочувала та переглядала окремі видатки. За словами мера Олександра Сєнкевича, це дозволило заощадити близько 481 мільйона гривень, однак повністю вирішити проблему не вдалося.
У коментарі «МикВісті» міський голова Миколаєва повідомив, що порушував питання додаткового фінансування також під час поїздки до Києва на Конгрес місцевих рад.
— Ми вже втретє звернулися до Кабінету Міністрів та Верховної Ради України щодо надання Миколаєву додаткових 819 млн грн на першочергові потреби до кінця року. Ці кошти необхідні для стабільної роботи міських служб і забезпечення базових послуг для містян. Я також порушив це питання під час поїздки до Києва на Конгрес місцевих рад. Очікуємо на відповідь і продовжуємо працювати над тим, щоб місто отримало необхідну підтримку, — повідомив Олександр Сєнкевич.
Поки місто очікує на рішення держави, його фінансову ситуацію ускладнили затримки бюджетних платежів. Причому йдеться не лише про Миколаїв, а про проблему, з якою у вересні зіткнулися громади по всій Україні.
Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич. Фото: архів МикВістіЗ 14 вересня Казначейство не проводить частину платежів Миколаєва
За інформацією Олександра Сєнкевича, управління Державної казначейської служби у Миколаєві з 14 вересня призупинило проведення частини платежів міського бюджету.
Обмеження не стосуються зарплат і нарахувань на них, оплати комунальних послуг та енергоносіїв, соціального забезпечення й харчування в закладах освіти. Натомість інші видатки, навіть якщо гроші на них передбачені, залишаються неоплаченими.
— Така ситуація склалася в багатьох містах України. Кошти в міському бюджеті передбачені, однак через обмеження з боку Казначейства провести окремі платежі наразі неможливо, — пояснив міський голова.
Станом на 12 жовтня сума непроведених платежів Миколаєва перевищила 370 мільйонів гривень.
Серед них, за словами мера, оплата послуг із перевезення пасажирів електротранспортом, внески до статутних капіталів комунальних підприємств критичної інфраструктури та погашення заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування й постачання теплової енергії.
Таким чином, навіть наявність передбачених бюджетом грошей не гарантує, що місто може вчасно розрахуватися за отримані послуги чи виконані роботи. Це стосується і капітальних ремонтів.
Як затримки впливають на конкретні будівництва, пояснив у розмові з «МикВісті» начальник Управління капітального будівництва Олексій Савчук. За його словами, на момент розмови в Казначействі перебували 22 акти виконаних робіт на загальну суму майже 29 мільйонів гривень.
— Із 14 вересня, коли Казначейство перестало проводити платежі, у нас накопичилося майже 30 мільйонів гривень неоплачених рахунків. Це і ті платежі, які вже перебували в Казначействі на той момент, і ті, які ми подали пізніше, — розповів Олексій Савчук.
Начальник Управління капітального будівництва Миколаєва Олексій Савчук. Фото: архів МикВістіКрім цього, посадовець повідомив про приблизно 10 мільйонів гривень актів, які перебували на перевірці, та авансовий платіж на 9 мільйонів гривень для будівництва укриття дитсадка №75. Він не уточнив, чи перетинаються ці суми з 29 мільйонами неоплачених платежів.
— Коли Казначейство не було зупинене, то з платежами по субвенційних об’єктах проблем не було. Фактично три, максимум чотири дні — і платежі ці приходили. Але зараз це не так, на жаль, — зазначив він.
Отже, 29 мільйонів гривень — це сума конкретних платежів УКБ, про які повідомив його директор. Натомість понад 370 мільйонів гривень — загальна сума непроведених платежів міського бюджету, яка охоплює не лише будівництва.
Звідки виникла проблема з платежами
Під час воєнного стану Казначейство проводить бюджетні платежі за особливими правилами, визначеними постановою Кабінету Міністрів №590. Вона встановлює черговість видатків, щоб насамперед фінансувалися найважливіші потреби держави та громад.
Проте у вересні 2026 року, за повідомленнями Асоціації міст України, громади почали стикатися із затримками навіть тих платежів, які відповідали вимогам постанови.
Перші обмеження, за даними Асоціації, виникли 9 вересня. Уже 22 вересня АМУ публічно повідомила про зупинку розрахунків за роботи, пов'язані з підготовкою до опалювального сезону, захистом енергетичних об'єктів, відновленням пошкодженої інфраструктури та житла.
28 вересня Кабінет Міністрів повідомив про ухвалення додаткового рішення щодо пріоритетності бюджетних видатків. Уряд пояснив його нестачею фінансового ресурсу: за підсумками восьми місяців 2026 року надходження зовнішньої фінансової допомоги до державного бюджету суттєво відставали від плану.
Згідно з оприлюдненим урядом поясненням, якщо прогнозованих коштів на єдиному казначейському рахунку разом з очікуваними надходженнями недостатньо для всіх запланованих видатків, пріоритет отримують оборона, обслуговування боргу, пенсії, зарплати та соціальні виплати.
Водночас уряд зазначив, що такі обмеження застосовуються не автоматично, а за умови підтвердженої нестачі фінансового ресурсу. Практичне застосування нових заходів передбачене з жовтня, а дія відповідної постанови — до кінця 2026 року.
Для Миколаєва така ситуація виникла саме тоді, коли місто мало проводити значну частину розрахунків за капітальні роботи.
Будівля Миколаївської міської ради. Фото: Владислав КазьмінУправління капітального будівництва використало лише 10% бюджету
На тлі затримок платежів особливої уваги потребує робота Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради. Саме цей підрозділ має найнижчий показник виконання плану видатків серед головних розпорядників коштів міського бюджету.
За словами директора УКБ Олексія Савчука, річний бюджет управління становить 259,6 мільйона гривень.
За даними звіту міськради про використання бюджетних коштів, за дев'ять місяців 2026 року УКБ мало витратити 209,7 мільйона гривень. Фактично ж видатки становили лише 28,1 мільйона гривень, або 13,4% від плану. Це близько 10% від плану на рік.
Різниця між запланованими та фактичними видатками управління становить 181,6 мільйона гривень.
Найгірша ситуація з безпосереднім фінансуванням будівництв. Із 54,4 мільйона гривень, запланованих на капітальне будівництво, використали лише 2,08 мільйона — 3,8%. На капітальні ремонти витратили 8,33 мільйона гривень із передбачених 104,36 мільйона, або близько 8%. На реконструкцію та реставрацію спрямували 9,55 мільйона із запланованих 38,83 мільйона гривень.
При цьому за третій квартал ситуація суттєво не покращилася. Як раніше повідомляли «МикВісті», за перше півріччя УКБ використало 14,5 мільйона гривень із майже 110 мільйонів запланованих. Тоді виконання становило 13,3%. За наступні три місяці управління витратило ще 13,6 мільйона гривень, а відсоток виконання плану зріс лише до 13,4%.
Проблема триває не перший рік. У 2023 році УКБ використало 32,4% річного бюджету, у 2024 році — 32%. У 2025-му показник зріс до 60,7%, однак наприкінці року план видатків управління скоротили приблизно на 70 мільйонів гривень. Без такого скорочення виконання становило б близько 46,8%.
Таким чином, низькі показники УКБ спостерігалися задовго до нинішніх обмежень Казначейства. І хоча за підсумками року виконання бюджету може зрости, за дев'ять місяців управління використало лише незначну частину передбачених коштів.
Концерт-хол «Юність» у Миколаєві, де ремонтували покрівлю. Архівне фото МикВісті, 2019 рікЩо планувало побудувати УКБ і чому роботи затягнулися
Олексій Савчук повідомив, що на 2026 рік управління планувало реалізувати 29 об’єктів.
Серед них:
- Укриття в ліцеях №3 та №38;
- Ремонт чотирьох харчоблоків у гімназіях №46 і №52 та ліцеях №3 і №40;
- Ремонт покрівель гімназії №10 і концерт-холу «Юність»;
- Облаштування спортивного майданчика гімназії №31;
- Роботи в амбулаторії №5 на проспекті Богоявленському;
- Роботи в дитячій музичній школі №5 на вулиці Дачній;
- Ремонт вентиляції у міській лікарні №1.
За словами директора УКБ, завершили ремонт покрівлі «Юності» та роботи з пожежною сигналізацією в гімназіях №39 і №35.
На завершальній стадії перебувають харчоблоки гімназій №46 і №52, а також спортивний майданчик гімназії №31, де залишалося облаштувати пандус до укриття. У гімназії №52, за його оцінкою на момент розмови, залишалося близько 20% робіт.
Низьке виконання бюджету він пояснює кількома причинами. Зокрема, на частині об’єктів після погодження державної субвенції виникли зауваження до обладнання та технологій, тому довелося повторно проходити експертизу, змінювати кошториси й чекати бюджетних рішень. На окремих об’єктах повторно проводили закупівлі.
— Ми чекали до вересня, потім підготували всі документи, відкрили рахунки, виконали необхідні процедури в Казначействі. А після цього Казначейство зупинило платежі. Ситуація дуже неприємна, — сказав Олексій Савчук.
Як приклад він навів укриття ліцею №3: підрядник подав акти на приблизно 6 мільйонів гривень, але оплати не отримав. Через це виникають труднощі з постачанням обладнання: за словами Олексія Савчука, постачальники іноді вимагають повної передоплати.
Чому УКБ не встигає використовувати гроші
В коментарі «МикВісті» міський голова Олександр Сєнкевич назвав кілька причин низького виконання бюджету управління. Серед них — пізнє виділення фінансування, тривалі закупівлі, необхідність коригувати проєкти та затримки з боку підрядників.
За словами мера, фінансування капітальних видатків стало можливим тільки після внесення змін до міського бюджету 26 березня. Державні субвенції на облаштування шкільних харчоблоків та укриттів затвердили в березні-квітні, а співфінансування цих проєктів із бюджету громади передбачили на початку червня.
— На виконання плану видатків УКБ впливає кілька чинників. Частина з них пов’язана зі строками доведення фінансування, частина – з процедурами закупівель і безпосереднім виконанням будівельних робіт, — пояснив Олександр Сєнкевич.
На тривалість закупівель, за його словами, також вплинуло впровадження системи моніторингу цін у будівництві. Крім того, під час виконання робіт на окремих об'єктах виникає необхідність додатково погоджувати технічні рішення з власниками інженерних мереж, балансоутримувачами та авторами проєктів.
Ще однією проблемою міський голова назвав нестачу працівників у підрядних організаціях і затримки з оформленням документів.
— На строки впливають і дефіцит робочої сили та мобілізаційні заходи, з якими стикаються підрядники. Окремою проблемою є якість підготовки документів: акти виконаних робіт подаються із затримками, містять зауваження щодо обсягів і вартості. У таких випадках УКБ повертає їх на доопрацювання, щоб оплата здійснювалася відповідно до фактично виконаних робіт, — повідомив мер.
Будівельні роботи на одному з об’єктів у Миколаєві. Фото: архів МикВістіОлексій Савчук уточнив, що проблема, на його думку, полягає не у відсутності підрядних компаній, а в нестачі кваліфікованих будівельників.
— Можливо, виникло невелике непорозуміння: підрядників вистачає, а працівників — ні. У Миколаєві є три-чотири електромонтажні бригади, які переходять від одного підрядника до іншого. А чому? Тому що більше немає кому працювати, — пояснив він.
За його словами, компанії могли б працювати одночасно на десяти об’єктах, але через нестачу людей беруться лише за п’ять.
Водночас Олександр Сєнкевич вважає, що оцінювати роботу управління потрібно з урахуванням строків надходження коштів, етапів реалізації проєктів і фактичного виконання робіт.
Про проблеми з виконанням бюджету УКБ міський голова говорив і раніше. У серпні він доручив заступнику Сергію Коренєву розібратися з низькими показниками управління.
У відповідь на запит редакції щодо результатів цього доручення мер повідомив, що профільний заступник разом із начальником УКБ відвідує будівельні об'єкти та проводить зустрічі з підрядниками. До перевірок долучається і сам Олександр Сєнкевич.
— Сергій Коренєв як профільний заступник володіє необхідною інформацією та безпосередньо працює над цим питанням. Разом із начальником УКБ він відвідує будівельні об’єкти й проводить робочі зустрічі з підрядниками. Я також контролюю перебіг робіт і ми разом виїжджаємо на об'єкти, — повідомив Олександр Сєнкевич.
За словами Олександра Сєнкевича, УКБ має контролювати строки та якість будівництва, а також своєчасне оформлення документів для розрахунків із підрядниками.
Заступник міського голови Сергій Коренєв пояснив причини затримок будівельних робіт у Миколаєві. Фото: міськрада МиколаєваУ Миколаєві є завершені роботи, за які не можуть розрахуватися
Заступник міського голови Сергій Коренєв у коментарі «МикВісті» повідомив, що будівельні роботи тривають на всіх об'єктах, щодо яких укладені договори. Водночас затримки Казначейства вже впливають на розрахунки з підрядниками.
— Зараз є проблема з проведенням платежів Державною казначейською службою. На жаль, вони вже досить довго не проводяться, і це фактично уповільнює роботи, — розповів Сергій Коренєв.
За його словами, у місті вже є кілька завершених об'єктів, за які не можуть провести розрахунки. Зокрема, він назвав харчоблоки шкіл №46 та №52.
— Є декілька завершених об’єктів, за які поки не можуть розрахуватися через затримки Казначейства. Зокрема, завершені харчоблоки у школах №46 та №52. Зараз триває процес введення їх в експлуатацію, — повідомив заступник мера.
Отже, за словами посадовця, роботи на цих об'єктах завершені, але триває процедура введення їх в експлуатацію, а розрахунки затримуються.
Водночас Сергій Коренєв наголосив, що проблеми з реалізацією будівельних проєктів не обмежуються роботою Казначейства. Серед інших причин він назвав необхідність коригувати проєкти, нестачу працівників у підрядників та пізнє надходження державного фінансування.
— Проблем багато, це ж будівництво, а не купівля автівки чи обладнання. Вони пов’язані з проєктуванням, необхідністю коригувати проєкти, а також залучати додаткових працівників замість тих, кого призивають на військову службу, — пояснив Сергій Коренєв.
Проект харчоблоку в гімназії №46. Ілюстрація з платформи DreamЗа словами Сергія Коренєва, на строки будівництва впливає і пізнє надходження державних субвенцій. Зокрема, на деякі об'єкти фінансування у 2026 році надійшло лише наприкінці травня, тому раніше розпочати роботи було неможливо.
Щодо того, чому УКБ щороку планує значні видатки, але не встигає їх використати, заступник мера пояснив, що без передбаченого фінансування управління не може брати на себе зобов'язання за договорами.
— За законом, якщо фінансування об’єкта не передбачене, фактично розпочати будівництво неможливо. У такому разі потрібно укладати договір на кілька років, адже без передбаченого фінансування не можна брати на себе юридичні зобов’язання, — пояснив Сергій Коренєв.
Крім того, для реалізації проєктів за державні субвенції місто має передбачати власну частку коштів. За словами Сергія Коренєва, в окремих випадках держава покриває приблизно 70% вартості робіт, а решту 30% — міський бюджет.
— Якщо місто не забезпечить свої 30%, провести платежі буде неможливо, адже кошти надходять із двох джерел. Наприклад, із мільйона гривень 700 тисяч сплачують за рахунок державної субвенції, а 300 тисяч — із міського бюджету, — зазначив він.
Чому УКБ не скорочували бюджет і як підрядники працюють без оплати
Олексій Савчук повідомив, що під час останнього перерозподілу міського бюджету видатки управління не скорочували. Він пояснив це тим, що значна частина передбачених коштів пов’язана з державними субвенціями та обов’язковим співфінансуванням із бюджету міста.
За його словами, із 259,6 мільйона гривень річного бюджету УКБ приблизно 128 мільйонів становлять державні субвенції, 54 мільйони — співфінансування субвенційних проєктів, а ще 76 мільйонів гривень — місцеві кошти.
— Наприклад, два дитячих садка — 60 мільйонів гривень. Якщо взяти чотири харчоблоки, то це вже майже 100 мільйонів гривень. І це вже 160 мільйонів ми набрали тільки двома такими проєктами, — сказав директор УКБ.
Також до таких проєктів він відніс укриття ліцеїв №3 і №38. Об’єктів, які фінансуються виключно з міського бюджету, за словами посадовця, небагато. Серед них — облаштування двох спортивних залів на «Зорі», де зможуть проходити реабілітацію військові. Для підбору обладнання управління консультувалося з фахівцями реабілітаційного центру.
Процес ремонту спортзалу у «Зорі», скриншот з презентації Він також розповів, що підрядники зазвичай спочатку виконують роботи, а вже потім отримують гроші. Через затримки платежів окремі бригади вимушені зупинятися, навіть якщо готові продовжувати будівництво.
— Бригада зайшла на об’єкт, попрацювала, подала акт на 300 тисяч гривень і каже: «Ви ж не платите, тому ми зупиняємося, поки не отримаємо кошти». І таке було, — розповів Олексій Савчук.
За його словами, на окремих об’єктах платежі проходили лише раз на місяць або півтора місяця. Зараз УКБ починає застосовувати авансування, щоб підрядники могли закупити матеріали за цінами, передбаченими договорами.
Олексій Савчук стверджує, що метал від часу укладання окремих договорів подорожчав на 25–30%. Для робіт на укриттях дитсадків №75 та №126 цього року планували влаштувати котловани й частково забетонувати фундаменти на загальну суму близько 60 мільйонів гривень. Водночас навіть доставка спеціальної техніки з іншої області, за його прикладом, може коштувати близько 300 тисяч гривень, тож підрядникам потрібна впевненість у своєчасній оплаті.
Асоціація міст України вимагає розблокувати платежі громад
Проблема з проведенням бюджетних платежів набула загальноукраїнського масштабу. 1 жовтня Правління Асоціації міст України звернулося до прем'єр-міністра Сергія Корецького з вимогою негайно відновити розрахунки місцевих бюджетів.
В Асоціації заявили, що громади не можуть оплачувати частину необхідних робіт і послуг навіть за наявності грошей на рахунках та відповідності платежів вимогам постанови №590.
За інформацією АМУ, обмеження вплинули на закупівлю пального для автомобілів екстрених служб, оплату робіт та обладнання для закладів освіти, медицини й соціальної сфери. Також громади повідомляли про проблеми з фінансуванням підготовки до опалювального сезону, ремонтів пошкодженої інфраструктури та енергетичних об'єктів.
У зверненні Асоціація попередила, що затримки розрахунків із постачальниками, комунальними підприємствами та підрядниками можуть поставити під загрозу роботу місцевих служб.
Крім того, АМУ закликала уряд вирішити питання штрафних санкцій, які можуть виникнути через несвоєчасні розрахунки громад за договорами та кредитними зобов'язаннями.
Радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан у коментарі «МикВісті» повідомила, що після звернення відбулася зустріч прем'єр-міністра з головами громад. У ній особисто брав участь і міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич.
— Офіційної відповіді ще не отримали. Прем'єр-міністр України зустрівся після звернення з головами громад — членів Асоціації міст України, офлайн був і мер Миколаєва Олександр Сєнкевич. Після зустрічі прем'єр-міністр України на своїй Facebook-сторінці повідомив, що розблокує в ручному режимі платежі. Поки механізм розблокування невідомий, — розповіла Оксана Продан.
Радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан. Архівне фото: Бізнес ЦензорЗа словами представниці АМУ, проблема полягає в тому, що громади не можуть провести платежі, які відповідають установленій урядом черговості.
— Заблоковані всі платежі другої та третьої черг, визначених урядовою постановою 590. Платежі відповідають постанові 590, але не проводяться. Без жодних офіційних підстав, — заявила Оксана Продан.
Окрему небезпеку, за її словами, становлять можливі фінансові наслідки для громад. Якщо замовник не оплачує роботи у визначений договором строк, підрядники можуть вимагати штрафні санкції.
— Так, ця ситуація вже існує. Громади можуть бути змушені платити відсотки й санкції за невиконання зобов'язань. Більше того, навіть кредити громади не можуть використовувати, а відсотки сплачуватимуть, — пояснила Оксана Продан.
12 жовтня Асоціація міст України повторно привернула увагу до проблеми, заявивши, що громади вже близько місяця не можуть повноцінно використовувати власні бюджетні кошти. Таким чином, станом на середину жовтня питання відновлення розрахунків залишалося невирішеним.
Чи встигне Миколаїв розрахуватися з підрядниками до кінця року
Раніше міська влада пояснювала, що частину платежів за капітальні роботи відкладає на кінець року, щоб насамперед забезпечити першочергові потреби. Тепер проведення цих розрахунків ускладнюють обмеження Казначейства.
Олександр Сєнкевич повідомив, що від початку року місто працює в режимі жорсткої економії та переглядає видатки.
— Можливість розрахунків за капітальні роботи до кінця року залежить від установленої законодавством черговості платежів і можливості Казначейства їх проводити. Зокрема, враховуємо вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 590, — зазначив міський голова.
За його словами, місто продовжує планувати розрахунки з урахуванням наявних коштів, однак визначити, яку суму вдасться перерахувати підрядникам до завершення 2026 року, поки неможливо.
— Наразі остаточні обсяги платежів до кінця року спрогнозувати складно, оскільки ситуація залежить від подальшого проведення платежів Казначейством, — повідомив Олександр Сєнкевич.
Ремонтні роботи на одному з об’єктів у Миколаєві. Фото: архів МикВістіПри цьому невикористані кошти міського бюджету після 31 грудня автоматично не зникають.
— Згідно з бюджетним законодавством, 31 грудня завершується бюджетний період і закриваються рахунки поточного року. Водночас невикористані кошти громади не зникають, а обліковуються як залишки бюджетних коштів, — пояснив мер.
Однак це не означає, що всі гроші, передбачені на будівництва у 2026 році, можна буде без додаткових рішень використати на ті самі об'єкти наступного року.
— Можливість спрямувати їх на заплановані роботи у 2027 році залежатиме від цільового призначення коштів, джерел фінансування та відповідних бюджетних рішень. Тому кожну таку ситуацію потрібно розглядати окремо, відповідно до вимог законодавства, — зазначив Олександр Сєнкевич.
Заступник міського голови Сергій Коренєв також наголосив, що правила використання державних субвенцій відрізняються залежно від програми та джерела фінансування.
— Усе залежить від виду субвенції та конкретного об’єкта. Є субвенції, які переходять на наступний рік, є ті, які спочатку повертають, а потім знову виділяють. А є кошти, які згодом уже неможливо використати, — розповів він.
За словами заступника мера, кошти на будівництва можуть надходити з різних джерел, зокрема від державних міністерств або за європейськими програмами. Тому питання подальшого фінансування потрібно вирішувати окремо для кожного об'єкта.
Таким чином, можливість використати невитрачені кошти у 2027 році залежатиме від джерела фінансування та умов конкретної програми.
Що УКБ планує завершити до кінця року
Олексій Савчук розраховує до кінця 2026 року завершити харчоблоки гімназій №46 і №52. Також він сподівається закінчити роботи в амбулаторії №5 на проспекті Богоявленському, однак наголошує, що темпи залежать від проведення платежів Казначейством.
За його словами, роботи на укриттях ліцеїв №3 і №38 планують завершити цього року, а ввести об’єкти в експлуатацію — у 2027-му. На наступний рік також переносять укриття міської лікарні №1 та продовження будівництва нових укриттів у дитсадках №75 і №126.
Щодо двох спортивних залів на «Зорі», то частину робіт розраховують завершити цьогоріч, а доступні душові кабіни, ймовірно, облаштовуватимуть наступного року.
Відремонтований комунальний басейн спортивного комплексу «Зоря», серпень 2024 року, фото архів МикВістіДо зупинення платежів Казначейством управління капітального будівництва Миколаєва розраховувало освоїти близько 70% запланованих на 2026 рік коштів.
— До зупинення платежів Казначейством я бачив, що реально виконати 70% плану, — розповів Олексій Савчук про попередній прогноз виконання бюджету.
Тепер конкретну суму видатків до кінця року директор УКБ не називає: усе залежатиме від того, коли й у якому обсязі Казначейство відновить платежі. Найбільше, за його словами, управління намагається просунути об’єкти з державними субвенціями, щоб не втратити фінансування.
— Якщо говоримо про кошти місцевого бюджету, то розуміємо, що вони залишаться на наступний рік, нікуди не зникнуть. А з державними субвенціями ситуація інша, — пояснив Олексій Савчук.
Чи вдасться провести ці та інші платежі до 31 грудня, наразі невідомо. За словами Олександра Сєнкевича, це залежатиме від подальшої роботи Казначейства.
