«Зрада» з «Океаном», Томос наближається і опоблок, як фактор перемоги Порошенко

На початку минулого тижня відбулися торги з продажу миколаївського суднобудівного заводу «Океан», одного з трьох великих суднобудівних підприємств Миколаєва, які ми отримали ще у радянську спадщину. Під час цих торгів стартову ціну було зменшено з понад одного мільярду до трохи більше 122-х мільйонів гривень, покупцем стало товариство «Аннона». І відразу ж соціальними мережами понеслася потужна хвиля зрадофільства: Як можна було продати таке підприємство за такі копійки! Стратегічний завод продали з такою шаленою знижкою! Як вони могли – всі вони там бариги! Ну, і все таке щось подібне.

Не знаю, як ви, а я ще раз переконався в тому, що «зрадофільство» та розум, як правило, не є приятелями. Шановні зрадофіли, перед тим, як розганяти зраду зрадську, ви хоч трішечки вивчить матеріальну частину, так би мовити! Суднобудівний завод «Океан» перейшов із державної власності до приватної ще наприкінці 2000 року за часів Кучми, якщо пам’ять мені не зраджує, десь за 4,5 – 5 мільйонів американських доларів. І з того часу «Океан» - це цілком приватне підприємство, до якого українська держава мала таке ж саме відношення, як і до всіх інших підприємств приватної форми власності. І після цього «Океан» змінив кількох власників. Поки власниками були голландці та норвежці – все було більш – менш гаразд, а ось коли на нього зайшли росіяни – все там пішло шкереберть. Серед представників російського бізнесу, які намагались встановити контроль над заводом був і «Смарт Мерітайм Груп» головного нинішнього «миротворця» країни Вадима Новинського. Як наслідок всіх цих подій – підприємство було доведено до банкрутства і останні кілька років за основним профілем діяльності ніякої не здійснювало.

І ось, нарешті, хтось ним зацікавився, придбав, до речі, з боргами, які складають близько двох мільярдів гривень і має досить амбітні плани. І ця подія, можна сказати, знакова. Це свідчення того, що є люди, які готові витрачати гроші на таке досить складне виробництво. Це означає, що представники бізнесу, що дуже важливо – вітчизняного бізнесу, а, ще важливіше – миколаївського бізнесу, оцінюють ситуацію і в країні, і в регіоні як сприятливу для таких масштабних інвестицій і планів. Це – знак того, що зміни на краще відбуваються, хто б що б там не казав. Звичайно – від планів до їх втілення у життя може бути чималий шлях і ми всі будемо уважно слідкувати за розвитком подій на «Океані», але погодьтеся – початок вельми обнадійливий.

Петро Олексійович Порошенко просто ніяк не може не виграти найближчі президентські перегони. А як може бути інакше? З такою підтримкою, яку він має! Переконайтесь самі!

Лідер фракції Опозиційного блоку у Миколаївській обласній раді Володимир Фроленко на питання щодо ситуації в його партії, а як ви знаєте, там відбувся фактичний розкол, частина опоблоку на чолі з Юрієм Бойко та Сергієм Льовочкіним об’єдналась з партією Медведчука-Рабиновича, а інша, на чолі з Олександром Вілкулом та Вадимом Новінським з цим не погодились і виключила Бойко і Льовичкина із фракції, звинуватив Вілкула та Новинського у роботі на чинну владу та чинного президента. А наступного дня, вже сам Олександр Вілкул у тому ж самому звинуватив своїх опонентів у партії. Що ж це виходить? А виходить, що дві різні частини опозиційного блоку тільки й роблять, що всіляко допомагають Порошенку обратися на другий термін! Як, як, скажіть мені, йому можна буде програти за такої потужної підтримки? Аж ніяк!

19 грудня міська влада обіцяє нам відкриття новорічної ялинки. Обіцяють концерт та фаєр-шоу. Хоча, через невідомого, поки що, водія мінівену відкриття льодової ковзанки під загрозою. При цьому не вважають що проведення такого масового заходу протирічить воєнному стану, який, як я нагадаю, введено у Миколаївській області. Хоча, стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» абсолютно чітко забороняє проведення страйків, масових зібрань та акцій. Без будь яких виключень. Але на ділі виходить ось такий обмежений воєнний стан. Я ж казав, що як воно буде з воєнним станом неможливо передбачити. Поки що виходить якось так.

Стала відома дата проведення Собору православних церков України, на якому буде обрано предстоятеля Української Автокефальної Церкви. Він відбудеться 15 грудня у Святій Софії Київській. Обраний очільник самостійної церкви має отримати Томос з рук Вселенського Патріарху. Отже, перша, найважливіша частина історії з Томосом та Автокефальною Церквою добігає кінця, чекати лишилося тиждень. Звичайно, ще буде продовження. Аля судячи з того, як активізувались спроби дискредитувати процес, -  говорять, що це буде не зовсім самостійна церква і серед інших православних церков вона буде не на першому місці, забуваючи сказати, що так звана Українська Православна Церква Московського Патріархату, взагалі не самостійна, а для інших православних церков, крім РПЦ, її взагалі не існує, сам процес став невідворотнім. А наслідки його, будьте певні, нам важко уявити.

З першого квітня наступного року припиняється дія «Договору про дружбу, співпрацю, співробітництво і партнерство з Російською Федерацією». Відповідне рішення підтримала Верховна Рада. Як стверджують українські парламентарії, ця дружба була лише не папері.

А Сполучені Штати Америки оголосили про те, що вони за два місяці вийдуть з договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, підписаний ще у далекому 1987 році Горбачовим та Рейганом, якщо Росія не знищить свої ракети 9М728 «Новатор» які вона розробила та розгорнула в Європі кілька років тому в порушення цього договору. Про це, ще в осені говорив Трамп, а зараз Америка від слів перейшла до діла. Що можна сказати з цього приводу? Світ точно не стає безпечнішим. Але він стає цікавішим і непередбачуваним.