Це страшне слово – рейд!

Страшне слово рейд тримало у стані жаху миколаївських освітян минулого тижня. І це слово ще буде жахати і працівників галузі охорони здоров’я міста. Про що це я? А це я про рейди вищого керівництва міста по школах і навіть по постачальниках харчів для цих шкіл. Все це – відлуння так званого «маргарінового скандалу», який вибухнув у Миколаєві на позаминулому тижні. Нагадаю, йдеться про справу, яка знаходиться у впровадженні у Національної поліції. Під час обшуків у КП «Комунальне-виробниче підприємство по організації харчування в навчальних закладах» було виявлено, що вміст харчових жирів у, начебто, вершковому маслі, складає менше 1%. І після того, як ситуація вибухнула, перший заступник міського голови Володимир Криленко разом із керівництвом міської освіти розпочав рейди по закладам освіти. Чиновники суворо допитували працівників їдалень, спілкувались з школярами і, навіть, мали відвагу пробувати зразки їжі. Що тут сказати, - картинку для телебачення, фото для газет та сайтів маємо. Але, чи вирішує це системну проблему контроля якості та запобігання корупції у справі харчування дітей, та й не тільки у цій справі?

Під час рейдів особисто я звернув увагу на один дуже цікавий момент. Перший віце-мер питав працівників харчоблоків, чи помічали вони різницю між маслом та маргарином? І всі, навіть досвідченні, з чималим стажем роботи казали, що різниці не помічали. Скажіть, а щоб було з ними, якби вони цю різницю помітили, та почали б про це казати вголос? Відповідь дуже проста – вони б миттєво лишились роботи. Бо вони не підпорядковані ані директору школи, у якій фактично працюють, ані управлінню освіти, в інтересах якого працюють і практично ніяк на них не впливають батьки, чиїх дітей вони годують. А залежать вони напряму від КП «Комунальне-виробниче підприємство по організації харчування в навчальних закладах», де працевлаштовані. І за критику якого, вони цілком легко можуть бути покарані. С пропозицією змінити таке становище виступила депутат міської ради Олена Кісєльова. На її думку, перенесення закупок продуктів харчування та контролю за якістю на низовий рівень шкіл та дитячих садочків, перепідпорядкування тих, хто готує їжу безпосередньо  керівникам шкіл та садочків, зменшить корупційні ризики та посилить контроль за якістю. Звісно, це буде потребувати більших витрат, але воно того варто. На мою думку – теза дискусійна. Але, слід визнати, що це, поки що, єдина пропозиція із середовища міських депутатів та чиновників щодо зміни стратегії. Іншими словами, це єдина пропозиція як запобігти виникненню пожежі у майбутньому, а не метушня із гасінням чергового полум’я. Бо одними рейдами, на жаль, справі не зарадиш.

Ну і, звичайно, буде дуже цікаво почути, що скаже міській голова по цій проблемі. А також дасть відповідь на питання, хто такий Коссе?  Бо, говорять, що ця людина, яка має зв’язок з нашим мером, який, як відомо, за все хороше та проти всього поганого, дуже щільно опікується комунальними підприємствами та, навіть, почав неформально представляти інтереси міста у столиці. Із нетерпінням чекаємо повернення пана Сєнкевича з відпуски.

А передвиборча гарячка цілої країни все більше прогресує. Її симптоми - скандальні і начебто скандальні викриття, звинувачення кандидатів один одного та, навіть, намагання розпочати процедуру імпичменту діючому президенту. Це при тому, що до виборів лишилося всього чотири тижні і сама процедура в законі не виписана, тобто, фактично, неможлива. А дехто з новою силою розпочав мантри про «прихід до влади на крові» та «зароблянні на крові». Не розуміючи, до речі, що говорять вони так про події Майдану, анексію Криму та фактичну окупацію Росією частини нашої території.

А все – через так зване журналістське розслідування про, начебто, зловживання та крадіжки у схемах постачання запчастин для підприємств «Укроборонпрому». Скажу відверто – як на мене, цей матеріал має всі ознаки маніпуляції, або банального бажання журналістів привернути до себе найбільше уваги. І тому, що в ньому йдеться про події дворічної і більше давнини, а з’явився він тільки зараз, і тому, що по цих подіях вже розпочато і розслідуються кримінальні справи, а деякі фігурнати вже сидять, і тому, що всі факти, начебто, зловживань прив’язують до чинного президента однією фразою, що все це, мовляв, друзі Порошенка. 

Заради справедливості, слід зазначити, що той самий журналістський колектив також оприлюднив інший матеріал, в якому насправді розслідується питання сумнівного фінансування партії «Батьківщина». Відповідно до нього, величезні суми на рахунки цієї партії вносили люди, які часто-густо навіть про це не знали і точно не мали таких статків та доходів. Це були звичайні касири супермаркетів та працівники заправок. А вносили вони, згідно документів – мільйони гривень. А звідки ж тоді гроші, яке походження вони мають? І хто замовляє музику кандидатці?

І ось, що про все це я думаю. Подібного сумнівного галасу ще буде багато, все більше і більше. Але чи почують його люди? Ви дуже розрізняєте шум автівок, коли рухаєтесь тротуаром? Не дуже, бо це фоновий шум. Так і всі ці скандали вже поволі стають фоновим шумом життя цілої країни. Мало хто вірить у шляхетні гнів та обурення, все менше починають вірити взаємним звинуваченням кандидатів та підконтрольним мас-медіа. Так, до речі, легко не побачити щось насправді важливе та прогавити пожежу у власному домі. Та не помітити, як ненависть, яку старанно розпалюють, до конкретних осіб переходить на державні інституції. Як суспільство та держава відділяються одне від одного. І як тоді буде дуже легко добити їх окремо. Сподіваюсь, ви розумієте, хто прагне це зробити? 

Ніхто не поїде від України на Євробачення. Бо, виявляється, що переможець відбіркового конкурсу виконавиця MARUV не погодилась на умови контракту, які їй запропонувала Національна суспільна телерадіокомпанія України. Серед умов, зокрема, була заборона на інтерв’ю без погодження та відмова від гастролей у Росії. А співачка MARUV найбільше працює саме в Росії. А саме НСТУ визначає, хто поїде на цей пісенний конкурс. Всі інші учасники також відмовились. А саме суспільство поділилось на дві частини. Першій не сподобалась її плідна робота саме на теренах країни агресора та її висловлювання, що не всі ж росіяни на нас напали, є там і хороші люди та й взагалі, мистецтво поза політикою, а інша половина нічого поганого в цьому не побачила. 

Політика – це завжди змагання за першість. І, скажіть мені ті, хто стверджує, що мистецтво та спорт поза політикою, ви дійсно вважаєте, що величезний пісенний конкурс, чи то чемпіонат світу з футболу, на якому змагаються між собою за першість представники держав та національні команди нічого не мають спільного із політикою? Ви серйозно? Та таке мистецтво, не кажучи вже про спорт, в якому завжди є змагання, це не просто політика, це концентрована політика! Більш концентрована вона тільки у війні, бо там людей вбивають заради першості, а не Євробаченні – ні. 

А взагалі – ганьба всім. І організаторам і учасникам. Перші не змогли передбачити, а другі вважають, що можна пробачити росіянам вбивство українців і продовжувати заробляти бабло в країні вбивць своїх співгромадян. А власну країну використати як трамплін у своїй кар’єрі. І все.

І наостанок. Бюлетень на виборах все ж таки буде трохи коротше – Андрій Садовий заявив про зняття своєї кандидатури на користь Анатолія Гриценка. До речі, можливо, це буде остання цікава новина стосовно цих двох кандидатів.