Saving Private Holovchenko від губернатора та Show Must Go On від опоблоку

Вітаємо всіх президентів!

13 листопада 1942 року під час битви за острів Гуадалканал у Тихому океані японцями було потоплено легкій американській крейсер «Джуно». На ньому служили п’ятеро рідних братів Саліванів – всі вони загинули. Після цього армія США почала запроваджувати політику розділення родичів по різних підрозділах та відправлення додому останнього живого з них. Так, у 1944 році з Європи до Америки було переведено сержанта першого парашутного полку 101-й десантної дивізії армії США Фредеріка Ніланда, коли стало відомо, що решта троє його рідних братів загинули. Двоє – у Нормандії, а третій – у Тихому океані. Ця історія надихнули режисера Стівена Спілберга, який зняв у 1998 році епічне кіно «Врятувати рядового Раяна». Нагадаю сюжет – коли стає відомо що всі брати рядового Френсіса Раяна загинули, на його порятунок по надзвичайно небезпечній території, на якій американські та німецькі війська перемішані та відчайдушно б’ються між собою, відправляється команда з 8-ми чоловік. Заради шляхетної мети шестеро з них гинуть, але повертають матері останнього вцілілого сина. 

Мимоволі згадуєш цей сюжет, коли бачиш, як цілий голова обласної державної адміністрації, подібно до тих вісьмох відважних, відправляється на надзвичайно небезпечну територію - засідання депутатської комісії миколаївської міськради з питань ЖКГ, на якій депутати від різних фракцій перемішані та відчайдушно лаються та обстрілюють один одного важким мікрофоном, задля того, щоб вирішити питання переселення, а фактично – порятунку, телекомпанії «ТАК-ТВ». Коротко про суть ситуації: ця приватна телекомпанія займає на пільгових умовах один з поверхів 37-ї загальноосвітньої школи, прАва там знаходитися вже немає – сплив термін договору, але приміщень не звільняє. Через що туди не може переїхати Морський ліцей. Здавалось би – банальна ситуація, «ТАК-ТВ» приватна комерційна структура, приміщень під оренду у місті вдосталь – знайди, яка тобі до вподоби, домовся про ціну і працюй собі – так роблять всі! Але, як повідомив нам Олександр Васильович – тут особливий випадок! Як виявилось «ТАК-ТВ», початок цитати: «…це ЗМІ, висвітлює нашу з вами область, виходить у прямий ефір. Є розпорядження адміністрації президента, щоб всі ЗМІ, які висвітлюють життя в цілому українців, повинні бути у пріоритеті» - кінець цитати.

Скажіть мені – я один від побаченого та почутого офігєл?

Від того, що голова облдержадміністрації приходить на засідання постійної депутатської комісії та контролює явку депутатів та дає доручення працівникам виконкому.

Від того, що він не знає, що членами депутатської комісії є депутати. Чи то був такий вишуканий прикол?

Від того, що він повчає депутатів, які не є його підлеглими, як їм треба ходити на засідання комісій і що робити. 

Від того, що він прямо та неприховано втручається у роботу органу місцевого самоврядування, не маючи на це жодних прав та повноважень, тобто, будучи там, юридично ніким. На що, до речі, звернув увагу один з депутатів.

Від того, що робить він все це на користь та в інтересах однієї приватної компанії, одного засобу масової інформації, витрачаючи 50 хвилин свого робочого часу. Невже більш важливої справи у області не знайшлося?

Так, ось, хочеться звернутися до очільника області: Шановний Олександре Васильовичу! У Миколаєві та області багато приватних ЗМІ! Всі вони висвітлюють «нашу з вами область», як ви сказали, та не тільки. Отже всі вони мають бути «у пріоритеті». І всі вони якось виживають власним розумом та власними зусиллями. І всі мають проблеми – час від часу – точно мають. Вирішіть і їх, Олександре Васильовичу! Заради свободи слова! І хай «Так – ТВ» працює та процвітає!

До речі, на мій суб’єктивний погляд, вся ця ситуація мала би у депутатів викликати обурення та спротив, але викликала лише сміх. 

Show Must Go On, сказав колись великий Фредді Мерк’юрі, Show Must Go On повторив директор департаменту енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради В’ячеслав Балух, коли звільнявся з цієї посади 31 липня цього року. Show Must Go On, напевно казав він, коли вже у серпні його призначали керівником ТОВ «Фасад – Центр». Ну, звільнився чиновник, ну, влаштувався на нову роботу – що тут такого скажете ви? А такого, що, стаття 26 Закону України «Про запобігання корупції» прямо забороняє чиновникам протягом року після звільнення з посади початок цитати: «…укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами – підприємцями…», якщо вони, ці чиновники «…здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців» - кінець цитати. І не забудемо додати, що вищеназваний департамент коли керувала ним вищеназвана людина із вищеназваної фірмою уклав договорів на понад 43 мільйона гривень. І вже у вересні ще уклали новий договір на 762 тисячі гривень. Отже, щоб ви розуміли картина вимальовується така: Департамент енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій, який, до речі є улюбленим дітищем миколаївського Опозиційного блоку та його лідера Ігоря Дятлова та створений задля реалізації їх програми «Теплий дім», віддає ТОВ «Фасад – Центр» контрактів на 43 мільйона, а після звільнення колишній директор департаменту стає керівником цієї фірми в порушення прямої законодавчої норми. І контракти підписують і далі!

Взагалі подібна практика – це класика. Чиновник всіляко сприяє певній фірмі, а після звільнення, на ознаку вдячності, переходить на цю фірму працювати. У всьому цивілізованому світі таку практику намагаються ламати, в тому числі, забороняючі чиновникам після звільнення певний час займати відповідні посади у бізнесі. Така норма є і в українському Законі ««Про запобігання корупції», термін заборони – рік. Але – не в нашому випадку. Чи мале місце «сприяння» про яке я казав – це питання, на яке зможуть дати відповідь компетентні органи, якщо захочуть,  звісно. Але, як правило, те, що плаває, ходить та крякає як качка, качкою і є. В принципі, це все, що треба знати про програму опоблоку «Теплий дім», точніше – про методи її реалізації.

А тим часом у Миколаєві відкривають фонтани на Соборній площі. Народ у захваті, об’єкт, безумовно, красивий та позитивний, який повністю змінює концепцію головної площі міста. Не проходить і тижня, як працюють фонтани, як один дуже «вдячний» миколаївець їх псує. І, так - питання пріоритетності витрачання міського бюджету все одне лишається. Каналізація – це не так красиво та позитивно, але без неї у великому місті, не хворіючи постійно інфекційними захворюваннями, прожити неможливо, а без фонтанів – можна.

Без фонтанів прожити можна, а ось без щорічного фестивалю короткометражного кіно «Громадській проектор» людині культурній у Миколаєві прожити ніяк не можна. Безумовно це – головна кіноподія року у Миколаєві та непересічна культурна подія у нашому місті взагалі. Отже, наступного року не пропустить черговий «Громадський проектор».

У Києві відбулась чергова акція «Ні капітуляції», вже третя у жовтні. А в Миколаєві, як і в інших українських містах пройшли урочистості присвячені Дню захисника України, які вже стали традицією, доброю традицією. Користуючись нагодую і ми приєднуємося до всіх слів вдячності всім захисникам України. Вітаємо та щиро вам дякуємо!