Перемога Москаленко, зірка Кормишкіна, земля та депутати з мером, та мрії про зустріч 2021 року

Вітаємо всіх президентів!

24 та 26 грудня під час багатосерійної сесії Миколаївської обласної ради, після кількох невдалих голосувань, багатьох годин чекання незрозуміло чого, звинувачень та чатування у кабінетах було прийнято бюджет Миколаївської області на 2020 рік. З першої спроби, на першому пленарному засіданні 24 грудня, напередодні Різдва за григоріанським календарем нічого не вийшло. Депутати розкритикували запропонований ОДА проект документу, отже, він не набрав необхідної кількості голосів, після чого у роботі сесії було оголошено перерву і депутати відправилися шукати рішення у кулуарах обласної ради. Подекуди цей пошук відбувався у дуже незвичній  формі та нагадував чи то балаган, чи то божевільню. Під вечір згоди так і не дійшли, в чому Голова ОДА Олександр Стаднік звинуватив депутата Юрія Кормишкіна. Отже, засідання продовжили вже 26 грудня. Цього разу голосування за бюджет пройшло на «ура». А вся відмінність від першого варіанту полягала в тому, що було прийнято правку до документу, відповідно до якої розподіл частини бюджету буде відбуватися за погодженням більшості депутатських комісій обласної ради, таким чином, депутати посилили свій вплив на розподіл бюджетних коштів, а обласна державна адміністрація, відповідно, вплив цей послабила. Відтепер, головні розпорядники коштів мусять йти кожного разу «на поклон» до депутатів і виконувати лише те, що депутати погодять. І справді, буде тепер лише виконавча влада! У рік місцевих виборів це дуже важливо.

Отже, які підсумки? Протистояння голови Миколаївської обласної ради Вікторії Москаленко та новопризначеного голови Миколаївської обласної державної адміністрації Олександра Стадніка на цей момент закінчилось перемогою Вікторії Москаленко. Вона змогла відбити всі спроби зняти її та, навіть більше, відвоювала для себе та для місцевого самоврядування в цілому непоганий плацдарм. І ще одне. Хтось святкував на Різдво сходження Віфлеємської зірки, а ми спостерігаємо сходження зірки Юрія Кормишкіна. Очевидно, що вплив лідера депутатської фракції «Наш Край» значно виріс.

В той час, як у обласній раді вирують пристрасті та баталії навколо бюджету, бюджет Миколаєва приймається тихо та спокійно, з першої спроби, навіть в порушення норм чинного законодавства. А ось щодо вирішення земельних питань, яких за кілька років накопичилось вже понад сім сотень, навіть кворуму зібрати не вдалось. Отже, є понад 700 земельних ділянок і вже кілька років їх користувачі не можуть їх узаконити. Міські депутати не можуть ані погодити продовження оренди, ані відмовити у цьому. Сотні підприємців, таким чином, знаходяться у невизначеному стані, висять у повітрі. Подейкують, що відбувається це через тотальну корупцію депутатського корпусу з одного боку, та бездіяльність та пасивність у цьому питані міського голови з іншого боку. Нам, звичайно, важко повірити у цю версію – народні обранці, обрани мудрим українським народом на таке не здатні! Але ще важче нам відшукати інше пояснення цієї абсолютно ненормальної ситуації. Якщо до цього додати те, що ніхто зараз не зможе згадати коли останнього разу у Миколаєві відбувся земельний аукціон, в той час, як у Вознесенську та Первомайську – містах, які сукупно менше за Миколаїв такий прозорий, вигідний для громади та позбавлений багатьох корупційних ризиків розподіл міської землі відбувається регулярно, то картина складається цілком печальна. Зважуючи на відсутність жодних ініціатив в цьому питанні Олександра Сєнкевича, складається враження, що його цілком влаштовує такий ганебний статус кво. От тільки одне хочеться сказати – робити бізнес у такому стані невизначеності, у такому корупційному бульйоні нормальні люди не хочуть, тому і не слід буде дивуватися, коли бізнес банально переходитиме з Миколаєва до інших громад,  зі всіма негативними наслідками для нашого міста.

Ну, і трохи про підсумки року 2019-го. Безумовно, головною подією цього року для України стали президентські вибори та зміна вищого керівництва держави, та дострокові парламентські вибори, внаслідок яких, у Верховній Раді була сформована так звана «монобільшість». Дехто називає ці події електоральною революцією, дехто – катастрофою. Ми дізнались про новий формат політичної боротьби. Про суцільну зневагу, прикритою, начебто, ввічливістю. Про стомлену перевагу, яка перевагою не виявилась. Ми побачили дебати кандидатів на посаду президента, які більше були схожі на гладіаторські бої часів стародавнього Риму. Країна зробили свій вибір першій раз. Потім ми побачили швидкий бліцкриг нової владної команди і країна зробила свій вибір вдруге. Вже внаслідок цього вибору ми дізнались що таке «турборежим», що викликання повій з сесійної зали – це така собі «провокація проти продажної преси», а якщо у чоловіка є член, то він його іноді поправляє і про багато чого іншого. Боюся, що ми ще чимало дізнаємось такого, про що ми навіть і не уявляли. Такої Верховної Ради ще ніколи не було.

Ми побачили, як народних депутатів позбавляють недоторканості, що дехто вважає перемогою справжньої демократії а дехто – першим кроком до встановлення деспотії. 

Ми дізнались, що наш президент «нє лох» і він може досягати поставленої мети – захотів зустрітися з Путіним – і зустрівся і байдуже, скількох поступок це вартувало країні. І ми побачили як Україна активно починає «пєреставать стрєлять».

Ми, принаймні, частина з нас, відчули шок, коли нам розповіли, про те хто, за думкою міністра внутрішніх справ, та заради чого вбив Павла Шеремета.

Ми побачили, як ті, хто ще кілька років тому називав Путіна божевільним, сьогодні говорить про мир та дружбу з ним і буквально шантажують цілу країну заради того, щоб повернути свої втрачені активи.

Ми почули перші дзвіночки для нової влади на останніх виборах до ОТГ, які «Слуги народу» розгромно програли.

Ми побачили та почули… Та ми багато чого побачили, почули та ще побачимо і почуємо.

Отже,  - загальний підсумок та побажання наприкінці року 2019-го. Країна змінюється. Нечувано та небачено. Різні люди оцінюють це по-різному. Насправді, наслідки, як на мене, важко передбачити. І тому  мені хочеться у новому році всім нам побажати одного – щоб ці зміни не були на гірше і щоб Новий 2021 рік ми всі з вами зустрічали у тій самій єдиній, незалежній та соборній Україні. 

Про інше зараз годі і мріяти.

За цим кланяюся, зустрінемось!