«Боїнг», Оман, Куршевель та деякі питання моралі

Вітаємо всіх президентів!

Звичайно, новина номер один в Україні – катастрофа авіалайнера «Міжнародних Авіаліній України» в Ірані. Нагадаю, 8 січня Боїнг – 737 рейсу Тегеран – Київ цієї української компанії впав через декілька хвилин після зльоту з аеропорту імені Імама Хомейні. Всі 176 людей, які знаходилися на борту загинули. Серед них були: 11 українців – 9 членів екіпажу та 2 пасажири, решта – громадяни Ірану та Канади – громадян цих двох держав було найбільше, Швеції, Афганістану, Британії та Німеччини.  На одному з відео, знятим поруч з місцем падіння літака видно, що він горів, падаючи, а після удару об землю – вибухнув. Спочатку обговорювалась версія технічної несправності, але вже 9 січня провідні світові лідери заговорили про те, що український літак було збито іранцями. За їх версією ракету було помилково випущено з зенітно-ракетного комплексу «Тор – М1» російського виробництва, які Росія продала Ірану у 2000-х роках. З’явилось відео начебто влучання ракети у Боїнг. Офіційну заяву про те, що катастрофа сталася саме через можливу помилкову атаку іранських сил ППО зробив прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо. До Ірану відправилась група українських фахівців для участі у розслідування причин катастрофи та загибелі людей.

Чому впав українській літак та загинули люди – наразі точно зараз ніхто сказати не може. Відповідь має дати об’єктивне та неупереджене розслідування, якому довірятимуть всі зачеплені сторони. Але версія про помилкову ракетну атаку, враховуючи, що літак, за ствердженням представників МАУ новий, а пілоти досвідчені, є цілком вірогідною. Вже понад 40 років Іран, після того, як там було встановлено тоталітарний теократичний режим є постійним джерелом напруги. Навколо нього постійно виникають військові конфлікти. Періоди відносного спокою постійно перемежаються з періодами загострення. І катастрофа українського літака відбулась саме на тлі чергового загострення. Нагадаю, наприкінці минулого року проіранськими силами було здійснено напад на американські бази в Іраку, у відповідь американські атакували бази проіранські. 31 грудня проіранські бойовики спробували захопити американське посольство, у відповідь американці за допомогою ударного безпілотника знищили Касана Сулемані одного з найвпливішого командирів Стражів Ісламської Революції і дуже популярного у Ірані і якого американці вважають організатором атак на них у всьому світі. У відповідь Іран поклявся помститися. Буквально за кілька годин, перед тим, як, українській Боїнг почав набирати висоту, іранці здійснили ракетний обстріл американських баз в Іраку. Можливо, побоючись, американської відповіді вони з переляку прийняли цивільний літак за військовий. Схожа ситуація відбулась  3 липня 1988 року, коли американській крейсер Vincennes, відбиваючи атаку іранських ракетних катерів, помилково знищив іранський цивільний Аеробус А300.

Такі бурхливі міжнародні події можуть приховати від події наші, українські. Можуть, але тільки не від нас. Насправді, цей тиждень почався з повідомлень у певних ЗМІ про те, що Зеленського побачили в Омані – у люксовому готелі. Вже після того, як ця інформація миттєво поширилась країною, Офіс Президента розпочав досить незграбно розповідати про те, що Зеленський відвідав екзотичну країну власним коштом, рейсовим літаком, але з робочою поїздкою. З’явились навіть фото з, начебто, оманськими міністрами під час так званих «робочих зустрічей». А потім стався інцидент з українським літаком. І Зеленський, незважаючи на те, що він був в Омані начебто з «робочою поїздкою» витратив 18 годин для того, щоб дібратися до Києва. Хоча, якщо поїздка робоча, то мав би бути державний літак, який повинен негайно доставити главу держави назад. Замість того, всі спостерігають пересування бортів Медведчука між Росією та Оманом, коли там знаходиться Зеленський. Іншого чартеру, який, начебто, перевозить самого Зеленського з Оману до України за божевільні чи то 50, чи то 65 тисяч доларів, але перед цим побував у Москві. І лише через 18 годин після того, як впав український літак, вночі, Зеленський проводить нараду з приводу катастрофи, на якій відсутній голови СБУ Баканов та Офісу Президента Богдан. А де ж вони? А Баканова помітили у Куршевелі, а Богдан, подейкують, десь теж у Франції. Для довідки Куршевель – дуже дорогий гірській курорт у французьких Альпах, був дуже модний свого часу у російських олагархів та чиновників-крадіїв, через що, власне і став таким відомим у нас. 

Підсумуємо. Чи має право Зеленський, Богдан, Баканов зараз, та Порошенко, свого часу, за чесно зароблені гроші відпочивати скрізь, або майже скрізь, де їм захочеться? Формально – так, мали і мають, як будь яка людина. З моральної точки зору – очільники далеко не самої багатої країни світу, в якій точиться війна та гинуть люди проводять час на суперкоштовних та люксових курортах – є певні питання. Але питань вдвічі, втричі більше, коли ти насміхаєшся, та, фактично засуджуєш подібну поведінку своїх попередників, всі ж пам’ятають номер «95 кварталу» про «Пєтра інкогніто на Мальдівах» у виконанні самого Володимира Олександровича? На хвилі цього засудження та обурення приходиш до влади і робиш те ж саме, що ти засуджував. Майже відразу ж! З моральної точки зору ти не маєш на подібну поведінку жодного права! Абсолютно ніякого! Я вже не кажу про банальну та незграбну брехню про «робочу поїздку», про те, що Україна – воююча держава і її Головнокомандуючий повинен з будь якого відпочинку миттєво повертатися до управління армії та держави у разі військової кризи. Як і очільник спеціальної служби воюючої держави.

Але, попри це, прогнозую, що така поведінка Зеленського та його команди не спричинить цунамі обурення та засудження в українському суспільстві, як це сталося після відпочинку Порошенка на Мальдівах. Бо мудрий український народ знає, кого зневажати та знищувати, а кого пробачати за однакові вчинки.

За цим кланяюся, зустрінемось!