• п'ятниця

    20 вересня, 2024

  • 14°
    Ясне небо

    Миколаїв

  • 20 вересня , 2024 вересня

  • Миколаїв • 14° Ясне небо

Станіслав Мартиросов

Станіслав Мартиросов

Депутат Миколаївської обласної ради 6 скликання, депутат Миколаївської міської ради 8 скликання

«Океан», як тест на місцевий патріотизм, ціна «дешевого» тепла та тімбілдинг «Слуг народу»

Вітаємо всіх президентів!

Голова Миколаївської обласної ради Вікторія Вікторівна Москаленко нарешті висловила свою позицію щодо ситуації навколо заводу «Океан». Нагадаю, у січні майновий комплекс заводу було арештовано рішенням суду за клопотанням Генеральної прокуратури. «Океану», який почав відроджуватися з кінця 2018 року, після того, як його власником став відомий український та миколаївський бізнесмен Василь Капацина, це вже завдало чималої шкоди – як матеріальної, так і репутаційної. Вікторія Вікторівна вважає, що події навколо «Океану» - це рейдерське захоплення, задля якого було використана судова влада, ідею Зеленського про «інвестиційну няню» - ознакою корупції та, взагалі, розкритикувала її, а Генеральну прокуратуру назвала такою собі «інвестиційною нянею», яка, насправді хоче «Океан» віджати на користь росіян. Крім того, вона заявила, що є звернення власника заводу до обласної ради і, можливо, депутати звернуться до Володимира Олександровича щодо його втручання у ситуацію.

В той час, коли обласні депутати лише готуються виробити свою позицію щодо ситуації навколо «Океану», депутати миколаївської міської ради висловили власнику та колективу підприємства абсолютно однозначну підтримку, прийнявши відповідне звернення до Зеленського. «Накладання арешту на цілісний майновий комплекс заводу - це надзвичайна подія для міста Миколаєва, Миколаївської області та країни в цілому, оскільки зазначене наносить великий збиток репутації та іміджу як товариства перед зарубіжними партнерами, клієнтами та замовниками, та  всієї країни» - говориться у зверненні, в якому міська рада просить взяти Зеленського це питання під особистий контроль.

Взагалі, депутати були майже одностайні і дуже рішуче налаштовані у своїй підтримці «Океану», сам власник назвав конкретних винуватців ситуації, за його словами – це Генеральний прокурор, та колишній заступник Миколаївського обласного прокурора Олександр Білоус, якого Капацина назвав освіченим, грамотним але жадібним та цинічним негідником. 

Отже, що ми маємо по ситуації з «Океаном», вірніше, з реакцією на неї з боку регіональних політиків? Всі висловились на підтримку вітчизняного інвестора, всі, крім голови Миколаївської ОДА Олександра Стадніка. Він, на відміну від всіх, Генеральному прокурору, як відомо, «дякує». Може, це тому, що він як не був миколаївським політиком, так і не став ним? Так і не став патріотом регіону, яким, волею долі та Зеленського йому випало керувати.

А тим часом, Володимир Олександрович провів нараду з приводу питань зменшення тарифів за тепло, на який Миколаївська область, скажемо так, прозвучала не найкращім чином, а прем’єр Гончарук всю відповідальність за не зниження тарифів переклав на органи місцевого самоврядування та, частково, на губернаторів, яким не вдалось переконати ті самі органи. Подібна заява прем’єр-міністра щиро обурила представників Миколаївського самоврядування. За ствердженням Миколаївського міського голови, наприклад, люди, які готували нараду ввели в оману і прем’єра, і Зеленського, бо, тариф у Миколаєві і так було знижено ще раніше. Також, він заявив, що ціна на одиницю тепла, яку виробляє комунальне «Миколаївоблтеплокомуненерго» встановлюється не міською радою, а ТЕЦ, яка знаходиться у  державній власності, а не у комунальній так саме не зменшила тариф. Про те, що тарифи в Миколаєві та і Чернівцях є дуже низькими, відносно інших міст, і понижати немає куди, бо  це призведе лише до ще більшої збитковості теплогенеруючих компаній говорили і на нараді у Верховній Раді. Так саме там говорилось, що постанова Уряду, яка, начебто, дає можливість корегувати рівень виставлених рахунків відповідно до зміни ціни на газ не узгоджена із багатьма іншими нормативними актами та, у перспективі, може привести до фінансового колапсу теплогенеруючих компаній, а єдиним джерелом їх порятунку можуть стати лише місцеві бюджети. Тобто, так зване зменшення тарифу за тепло може відбуватися зараз виключно за рахунок дотацій з цих бюджетів, - в будь якому разі платитиме споживач – один раз із власної кишені, другий раз – із загальної кишені, під назвою бюджет. Так, все це правда. Так саме, правда і те, що споживачу та, водночас, виборцю всі ці складнощі до одного місця, він хоче покращення тут, зараз і негайно, а якщо Зеленський та компанія цього не забезпечить, то нехай начуваються. І як ілюстрація цього – ще одна історія минулого тижня.

Народний депутат від «Слуги народу» 25-ти річний Євген Брагар в ефірі одного з телеканалів порадив пенсіонерці, яка скаржилася на те, що їй не вистачає пенсії на оплату рахунків за газ продати собаку, аби їх оплатити. Соціальні мережи просто вибухнули мільйонами фотожаб та жартів з цього приводу, а журналісти знайшли бабу Любу та собаку Шарика, якого це молоде «дарованіє» пропонувало продати. Бабі Любі порада нардепа дуже не сподобалась. Але, як виявилось, баба Люба, як і 78% її односельчан голосували за Зеленського та «Слугу народу». І всі навколо дуже співчувають бабі Любі. А я не розумію – чому? Баба Люба – людина не молода, досвідчена, цілком свідомо зробила свій вибір. Давайте речі називати своїми іменами, вона цілком свідомо та цілком інфантильно проголосувала за обіцянки повної шари, за людей, абсолютна більшість яких їй не знайома та які не мають ніякого політичного бекграунда, ніякої політичної «кредитної історії», так би мовити, за «котів у мішку». І тепер вона обурюється, що один з її обранців шарового газу не забезпечує, натомість, пропонує щось продати, якщо ти забагато споживаєш, про що, до речі доповіли у Гончарука, відповідаючи на доручення Зеленського. Ніхто ж її насильно так голосувати не змушував! А доросла, повноцінна людина тим і відрізняється від дитини, що вона відповідає за власні слова, дії та вчинки. Отже, особисто в мене до баби Люби та до всіх інших «баб люб» жодного співчуття немає. Я вважаю, що сію чашу наслідків свого вибору всі мають випити до дна.

А, тим часом, у Верховній Раді за українську землю пролилася перша кров. І пролила її Юлія Володимирівна Тимошенко. Це сталося під час сесійного засідання парламенту 6 лютого, коли Слуги, простимульовані Володимиром Олександровичем особисто,  хотіли прийняти закон про ринок сільськогосподарської землі у турборежимі. Але ОПЗЖ та «Батьківщина» блокували трибуну Ради, вимагаючи розгляду законопроекту за процедурою, а там більше чотирьох тисяч поправок і розглядатимуть їх нардепи не менше місяця – якщо дотримаються процедури. Через блокування – розблокування президії депутати навіть поштовхалися та трохи побилися, а Юлія Володимирівна, ламаючи мікрофон спікеру, пошкодила до крові палець. Лідер фракції «Слуг» Давид Арахамія вважає, що бійки та штовханина роблять фракцію сильніше та міцніше. Якщо «Слуги» міцнішають, коли їх б’ють, якщо це в них такий тімбілдинг, виявляється, то я особисто пропоную, щоб їх кожного сесійного дня сильно бив поліцейській спецназ. А в якості тренерів, бо б’ються вони, скажемо відверто, поки що не дуже – у опозиційних політиків жодної травми – Тимошенко не рахується – вона сама собі палець пошкодила, так ось, в якості тренерів пропоную їм колишніх регіоналів – ті можуть показати високий клас, так саме, вони можуть їх навчити проводити засідання Верховної Ради у будь яких важких умовах та приймати будь які питання, навіть, якщо ці питання - це зрада українських національних інтересів. Єдине, що багатьох тренерів треба буде виписувати з Росії. Але ж, це нічого, у Володимира Олександровича є діалог з Володимиром Володимировичем. Вони домовляться.

А Сенат Сполучених Штатів не визнав Дональда Трампа винним під час процедури імпічменту, за це проголосувало менше половини його складу, тоді як було потрібно не менше двох третин. Як, власне, і передбачалося. Ба, більше – майже всі аналітики прогнозують, що Трамп отримує президентство вдруге. Трамп, Путін, Джонсон, Макрон, невідомо хто на місці Меркель – і Зеленський. Ось з таким набором ми і вступаємо у двадцяті рокі двадцять першого століття. Не знаю, як вам, а мені за таких обставин коронавірус не здається таким вже і страшним.

За цим кланяюся, зустрінемось!