Гроби на колесах, знову «Океан», марні скарги Стадніка та нерозумні укрАїнці

Вітаємо всіх президентів!

Понеділок добрим не буває – цю істину ще раз повною мірою було підтверджено в понеділок 24 лютого у Миколаєві та не лише в ньому. На південь України обрушився справжній буревій. У нашому місті він вирував десь з півдня але встиг наробити чимало лиха. Кілька сотень повалених дерев, кілька пошкоджених автівок, с десяток зірваних дахів на муніципальних та державних об’єктах та ще більше на приватних будинках, зірвані та частково затопленні понтонні мости через Інгул. І, хоча, жертв від буревію у Миколаєві не було, але одна опосередкована, все ж, була. Йдеться про наслідки автоаварії на перетині вулиць Московської та проспекту Центрального, на якому, напевно через негоду, не працював світлофор, і де RANGE ROVER зіткнувся із маршруткою, внаслідок чого остання перекинулась і одна з її пасажирок померла у лікарні, а ще троє осіб, в тому числі водії, отримали травми. Як видно на запису з камер відеоспостереження, схоже, винуваті обидва водії, але остаточно винних має встановлювати  слідство та суд. Але певні висновки зробити можна вже зараз – частина наших водіїв геть дикі та забувають про дорожні знаки та правила дорожнього руху, хоча їх дія ніколи не скасовується. І ще – всі, або майже всі маршрутки на наших дорогах – це потенційні гроби на колесах. Це ще один аргумент на користь великого муніципального транспорту – великий автобус важче перевернути.

Понеділок був невдалим для Миколаєва не лише через негоду. Апеляційний суд Києва залишив у силі арешт майна Суднобудівний завод "Океан". Власник заводу, відомий миколаївський бізнесмен Василь Капацина зробив про це допис у своєму фейсбуці, зазначивши цікавий момент, початок цитати: 

«Як людина, яка розуміється на невербальних реакціях людей на події і оточуюче середовище, скажу наступне.

Я вдячний головуючій судді за надію на справедливість, яку вона подарувала колективу заводу «Океан» на засіданні 5 лютого. Весь цей час ми жили цією надією.

Але сьогодні я побачив зміни, які відбулися в поведінці як суду, так і прокурора. Сьогодні я побачив адміністративний тиск – рішення було очевидним задовго до його проголошення» - кінець цитати. 

Також, він звернувся до Володимира Зеленського, знову варто цитування: «Принагідно, звертаюся до Президента Володимира Зеленського. Володимире, відсьогодні я радитиму кожному інвестору, який планує вкласти в Україну бодай гривню – перш ніж це робити, вивчити справу про цьогорічну рейдерську атаку на завод «Океан». Справу про те, як Держава, яку Ви очолюєте, вбиває український бізнес» - написав він. 

А вже пізніше пограбували будинок ліквідаторки ПАТ МСЗ «Океан» Ірини Сербін і вона пов’язує цю подію саме з ситуацією навколо «Океану»: « Моє житло пограбовано і понівечено зсередини. Діяли професіонали… Вважаю, дану ситуацію продовженням тиску, погроз і діями опонентів в справі ПАТ МСЗ Океан, де я здійснюю повноваження ліквідатора» - написала вона на своїй сторінці у фейсбуці.

Отже, епопея навколо «Океану» триває, ситуація невизначеності лишається, а у боротьбі з’являються відверто заборонені методи, а підприємства, яке почало відроджуватися, є чималі проблеми. Просто нагадаю, що рівень промислового виробництва в Україні у січні 2020 року був на понад 5% меншим за той самий період року минулого. І в тому ж самому січні року 2020-го план по бюджету не виконано на 13,8 мілліардів  гривень, або майже на 25% від плану. Щось, десь, напевно, інвестиційні няні із Генеральної прокуратури недопрацьовують…

Голова Миколаївської обласної державної адміністрації поскаржився на свою тяжку долю, а саме на те, що у разі виникнення більш-менш серйозних проблем всі звертаються до нього та вимагають його безпосередньої участі у вирішенні проблемних та конфліктних ситуацій. Конкретно це було сказано під час зустрічі з представниками Михайлівської ОТГ Миколаївського району, які проти того, щоб стати частиною Степівської ОТГ, що передбачає перспективний план формування територій громад Миколаївської області обласної державною адміністрацією і створений. Відповідно до нього, Михайлівська ОТГ, яка вже створена та існує, стає частиною Степівської ОТГ, яку буде створено лише після місцевих виборів у жовтні цього року. До речі, подібна практика – це коли «бєз мєня мєня жєнілі» - не поодинока на Миколаївщині та й не тільки на Миколаївщині. 

Але ми зараз не про конфлікти в процесі завершення створення ОТГ, а про позицію очільника ОДА. Я, чесно кажучи, не розумію причин скаржитися. Олександр Стаднік є повноважним представником Володимира Зеленського. А той не лише не відмовляється від відповідальності від всього в Україні, починаючи від питань війни та миру, та закінчуючи долею собачки та її власниці в далекому китайському Ухані, а навпаки, скрізь демонструє свою причетність. Генеральний прокурор, прем’єр, голови адміністрацій – це все його на 100% люди, він про це навіть Дональду Трампу відкрито говорить. Отже, він, а заразом і всі його люди відповідають за все, навіть, якщо за законом не відповідають – в цьому абсолютно переконані всі його виборці. Вони саме для цього і обрали Володимира Олександровича – щоб він у чудодійний спосіб вирішим всі їх проблеми.  І якщо він, та всі його люди гадають, що зможуть уникнути цієї долі – і вирішення проблем, і відповідальності за все – то це абсолютно марні сподівання.

Вже колишній радник Президента Росії Владислав Сурков, який був донедавна головний у них там на «українському напрямі» дав інтерв’ю, в якому розповів, що ніяких українців та України не існує. 

«Украины нет. Есть украинство. То есть, специфическое расстройство умов. Удивительным образом доведенное до крайних степеней увлечение этнографией. Такое кровавое краеведение. Сумбур вместо государства. Борщ, Бандера, бандура есть. А нации нет. Брошюра «Самостийна Украйна» есть, а Украины нет. Вопрос только в том, Украины уже нет, или пока еще нет?...Отношения с Украиной никогда простыми не были, даже когда Украина была в составе России. Украина для имперской и советской бюрократии всегда была делом хлопотным. То атаман Полуботок подведет, то западенцы к Гитлеру переметнутся. Принуждение силой к братским отношениям — единственный метод, исторически доказавший эффективность на украинском направлении. Не думаю, что будет изобретен какой-то другой» - сказав він.

Офіційні російські особи вже встигли відхрестися від слів екс-радника Путіна, мовляв, це його особиста думка.

Але майже в той самий час, що і інтерв’ю Суркова, з’являється інтерв’ю самого Володимира Путіна, в якому він говорить про Україну та українців теж саме, тільки іншими словами. Він знову повторює ту саму казку про те, що українці, росіяни та білоруси – один народ, що розбіжності між ними з’явилися лише після того, як вони опинились у різних державах, та і як правильно називати себе українці нерозумні не знають. Ну і все в такому дусі. І що треба повертатися до «єдінєнія» тобто, до однієї, російської, зрозуміло, держави. 

Просто дехто вважає, що з відставкою Суркова у Росії змініться ставлення Росії та росіян до України та українців. Але ці два інтерв’ю дають розуміння, що ставлення не змінилося – росіяни і Росія не визнають самого факту існування України та українців, отже, не визнають права на існування української держави. Отже, і стратегія Росії до України лишається незмінною – на меті – знищення України, як незалежної держави. Змінюватися може лише тактика. І про це Путін говорить цілком відкрито та зрозуміло. А хто цього не розуміє та намагається щось там розгледіти у його очах – або повний бовдур, або працює на ворога.

За цим кланяюся, зустрінемось!