Буде цікаво

Вітаємо всіх президентів!

Як вже стало звичайним останнім часом – коротка довідка про коронавірус. Понад чотири з половиною мільйонів людей на всій планеті вважаються захворівшими на COVID – 19, більше 300 тисяч померло. На другому місці за кількістю зареєстрованих хворих у світі опинилась Росія. В Україні понад 17 тисяч людей захворіло, з них близько 5 тисяч одужало, померло близько півтисячі. В Миколаївській області захворіло понад двісті тридцять осіб, на жаль, кількість померлих, порівняно з тижнем минулим так саме зросла. І ці цифри постійно змінюються, як у світі, так і в Україні, так і в Миколаївській області і, поки що, в сторону збільшення. 

Незважаючи на таку, скажемо так, сумнівну статистику – кількість захворівших та померлих щодня все ще більше за кількість тих, хто одужає, Україна починає потрохи виходити з карантину, люди радісно скидають маски, відвідують кафе та влаштовують черги до перукарень. Можливо хтось не помітив на цьому радісному фоні, але за весь час карантину особисто я чув, що найменше, три різних прогнозу піку захворювання на коронавірус в Україні від українських урядовців. Так саме я чув різні думки щодо можливості відкриття метро та поновлення повноцінної роботи громадського транспорту. Один міністр заперечує відкриття метро, інший говорить, що можна, за умови дотримання певних умов. Але умови ці не називає. І першій міністр – це міністр транспорту та інфраструктури, другий – охорони здоров’я. І, чесно кажучи, не знаєш чого більше боятися – коронавірусу чи того, що нинішні урядовці не можуть домовитися між собою щодо єдиної позиції та узгодити дії.

До речі, міністр транспорту та інфраструктури Владислав Криклій нещодавно фактично заявив, що не бачить перспективи у розвитку миколаївського аеропорту, що взлітно-посадкова смуга там гірше за херсонську і вкладати великих грошей держава в його розвиток не буде. І це виходить, що «героїчні» потуги кількох останніх років з відродження миколаївського аеропорту – котові під хвіст? Далеко не всі з цією тезою погодились. Голова Миколаївської обласної ради Вікторія Москаленко, наприклад, заговорила про можливість передачі аеропорту в концесію інвестору, який запропонує шляхи його розвитку та й ще і компенсує витрачені на його відбудову гроші – і на чому вона наголосила – не при тому менеджменті, який там є зараз. Ну, тобто, в аеропорт вбухали мільйони, і потрібно ще до фіга, влада в державі змінилася, змінилося ставлення держави до проекту, а тут ще і коронакриза, яка не досягла свого піку – в одних лише Сполучених Штатах рівень безробіття сягнув 20% і давно вже побив рекорди часів «Великої депресії». Ось і постає питання – А де ж взяти такого інвестора? Це має бути просто божевільно щедра людина! І вона має фанатично вірити у перспективу цього підприємства! 

Як на мене, прихід інвестора зараз малоймовірний. Бо ніхто не хоче приходити та спілкуватися, поки не зрозуміло з ким можна спілкуватися. Йдеться про передачу спільного майна громади області під оруду обласної ради від обласної державної адміністрації. Рішення про передачу всього цього майна депутати обласної ради прийняли майже рік тому, але на цьому все зупинилось. ОДА не дуже хоче втрачати вплив, а депутати, за визначенням все тієї ж Вікторії Москаленко, не можуть дійти згоди щодо персони очільника свого управління комунального майна громади області. Але подейкують, що, насправді депутати просто не можуть поділити це майно між собою. Справа в тому, що обласні комунальні заклади – це чимало гектарів землі, яким вона належіть. Йдеться про тисячі гектарів. А в обласній раді купа лендлордів, які не відмовляться від того, щоб приєднати ці гектари до власних фактичних володінь. Ось навколо них і точаться суперечки. А ще, ані голові обласної ради, ані іншим депутатам не подобається ситуація, коли у обласній раді та області буде забагато Кормишкіна. Його людина – перший заступник голови, його людина – головний по майну. Всі інші депутати тоді перетворюються просто на статистів і всі «смачні» теми проходять повз них. І вага голови обласної ради значно зменшується. Відкрито відмовити Вікторія Вікторівна Юрію Анатолійовичу не може, ось і починаються «пошуки компромісу». 

До речі, сам Юрій Кормишкін останнім часом, не зважаючи на те, що фракцію «Нашого краю» у міській раді залишають депутати, а фронтмен цієї політичної сили у Миколаєві Юрій Гранатуров, як пліткують, замислився над черговою зміною політичного проекту, серйозно планує втрутитися у мерські перегони у Миколаєві та попереджає Олександра Сєнкевіча, щоб той не розслаблявся. Ну, просто як російський цар Петро Перший на місці майбутнього Санкт-Петербурга по відношенню до шведів. Як йому це вдасться за таких стартових позицій та рейтингів, як на мене, одному Пушкіну відомо.

Верховна Рада прийняла так званий «антиколомойський закон», відповідно до якого екс-власники націоналізованих банків не зможуть претендувати на повернення собі колишніх банків навіть за рішенням суду, все, на що вони можуть розраховувати – це компенсація. Всім відомо, що цей закон було спрямовано проти Ігоря Коломойського і його прийняття було умовою Міжнародного Валютного Фонду для продовження співпраці з ним, для отримання від нього грошей, яких ще немає, але вони вже записані в державному бюджеті, тобто, без них – повний крах. Знову, для прийняття такого важливого для виживання держави закону Зеленський особисто відвідав парламент та закликав всіх депутатів об’єднатися. Закон було прийнято і знову, вже не вперше, лише за допомогою проукраїнських фракцій Верховної Ради «Європейської солідарності», «Голосу» та інших. Що ще раз підтвердило смерть так званої монобільшості.

Тепер ми всі чекаємо, коли імперія зробить удар у відповідь, тобто чекаємо на відповідь Ігоря Валерійовича. Щось мені підказує, що буде цікаво.

За цим кланяюся, зустрінемось!