• п'ятниця

    20 вересня, 2024

  • 13.8°
    Ясне небо

    Миколаїв

  • 20 вересня , 2024 вересня

  • Миколаїв • 13.8° Ясне небо

Станіслав Мартиросов

Станіслав Мартиросов

Депутат Миколаївської обласної ради 6 скликання, депутат Миколаївської міської ради 8 скликання

Унітаз для Зеленського

Вітаємо всіх президентів та всі сосни! 

Хоча ця подія і сталася тижня позаминулого, але вона варта того, аби не оминати її увагою у огляді за цей тиждень. Я про візит народної депутатки Анни Скороход на суднобудівний завод «Океан». В контексті Миколаєва та «Океану» Анна Костянтинівна стала відомою після того, як почала оприлюднювати у своєму телеграмм-каналі відомості, про те, що «Океан» після зміни власника занепадає, сухий док затоплюється, там не будуються кораблі, натомість, відбувається перевалка зерна та обладнання ріжуть на металобрухт. Нардепка з’явилась на заводі на запрошення власників та з великим планом інспекції. Після кількагодинної екскурсії з’ясувалось, що події, про які говорила Скороход мали зовсім інше підґрунття – обладнання пересувалось з одного цеху до іншого, сухий док ремонтується, а новий власник заводу готує інвестиційний майданчик на підприємстві, де він є хазяїном, тобто – ведеться звичайна господарська діяльність і все – ну ніякого криміналу.

Скороход поїхала, але лишилися питання. Яка її особиста мотивація? Це тому, що вона соціалістка і вважає, що завод треба націоналізувати, чи тому, що приділити увагу «Океану» просив православний олігарх філії московської церкви в Україні Вадим Новінський? Чи вона відпрацьовує чиєсь замовлення, чи вона просто так нестандартно думає та їй немає чим зайнятися? Так саме, чесно кажучи, не зовсім зрозуміло, з якої радості власники «Океану» вирішили прозвітувати про свою господарчу діяльність перед абсолютно лівою людиною? Навіщо? Так можна дійти до того, що про заміну унітаза під час ремонту у власній квартирі треба буде виправдовуватися перед Анною Скороход.

До речі, щодо заміни унітазів. Якщо ви розпочали ремонт у власній квартирі та вирішили таки замінити цей сантехнічний прилад, то будьте готові до того, що він може потрапити до так званого проекту «Великого будівництва» Зеленського і він сам може приїхати до вас на введення в експлуатацію вашого нового унітазу. Маячня – скажете ви, ніт, не маячня. Якщо подивитися на мапу цього проекту, який, до речі не прийнятий жодним рішенням Уряду або парламенту, то кількість об’єктів на цій мапі вражає. Але, якщо почати роздивлятися ці об’єкти більш ретельно та детально, то виявиться, що 90%, а то і більше – це об’єкти, які почали будувати за часів Порошенка, здебільше за часів уряду Гройсмана – у 2016, 17,18 та навіть 19 роках. Деякі з них фінансуються з державного бюджету, деякі спільно з державного та місцевого, а деякі взагалі виключно з місцевого і держава взагалі немає до них жодного відношення. У Миколаєві, наприклад, до «Великого будівництва» записали школу №36, яку ремонтують коштом міського бюджету вже з року 2015-го, якщо я не помиляюсь. Туди ж потрапив дитячий садочек №87 у Ракетній рощі, який капитально ремонтується виключно за гроші міста та завдяки наполегливості депутата Олени Кисєльової. І список подібних прикладів можна продовжувати. Але всі вони на рахунку «Великого будівництва» Зеленського. Виявляється – все дуже просто. Треба просто привласнити всі здобутки та надбання попередників, на критиці яких ти прийшов до влади, та оголосити їх своїми. Ось і все. 

У будь якому разі, якщо будете міняти у себе унітаз, не забудьте запастися червоною стрічкою – цілком можливо Володимир Зеленський приїде її перерізати під час змиву перших какуль у вашому новому унітазі. 

Власники та працівники, розважальних закладів Коблево перекривали трасу Миколаїв-Одеса на знак протесту проти карантинних обмежень запроваджених Кабміном – йдеться про заборону працювати ресторанам, кафе та нічним клубам після 23.00 (). А в цих закладах після одинадцятої ночі, літом починається «самая жара», як то кажуть. До протестувальників навіть приїздив очільник Миколаївської ОДА (). Після вони зустрічалися вже у обласній державній адміністрації і Стаднік пообіцяв звернутися до Кабміну із проханням послабити карантинні обмеження. Я не певний, що це взагалі дасть, так саме не можуть зрозуміти всі власники ресторанів, чому вони не можуть працювати після 23-ої, в той час, як «Велюр" Колі Тищенко може.

До речі, про Колю Тищенко. Він брав участь у так званому праймеріз Слуг народу, хотів бути кандидатом у Київські мери. Але програв, зайняв третє місто, на першому опинилася Ірина Верещук – нардепка Слуг, колишня міській голова міста Рава-Руська. Якщо чесно, я глибоко розчарований. Я вболівав за Колю. Кияни, які минулого року обрали нардепами Слуг, в тому числі і Колю Тищенко цілком заслуговують на такого веселого мера. 

Буквально декілька слів про праймеріз у виконанні Зеленського та його слуг. У Америці, звідки прийшло це поняття, на місцевих зборах членів партій та їх офіційно зареєстрованих прихильників обираються кандидати на кандидатів на посаду президента, сенаторів, тощо. Тобто, у кожному місті, окрузі, штаті збираються місцеві партійці та прихильники та вирішують кого вони висунуть у кандидати на посаду Президента, губернатора, мера. Дуже часто – це масові зібрання, це справжні виборчі дільниці, на яких голосує сотні тисяч людей, особливо, коли йдеться про загальнонаціональні кампанії. Ще раз – саме партійці та офіційно зареєстровані прихильники партій – там є такий інститут, визначають того, хто від партії буде змагатися на виборах за ту чи іншу посаду. Якщо йдеться про праймеріз від республіканців на посаду мера Нью-Йорка – у ньому беруть участь члени нью-йоркської партійної організації Республіканської партії, якщо йдеться про Лос-Анжелес – там вирішує місцева партійна структура. А тут, коли йдеться про мера Києва, рішення приймали народні депутати зі всієї України та Володимир Зеленський за дуже «цікавою» трьохбальною процедурою. А де ж київська міська партійна організація, де, власне, кияни? Це ж буде їх, якщо, не дай Боже, переможе, їх міський голова. Вибачте, але це не праймеріз, а фуфєл* якийсь. 

І ще декілька питань. Чи можна вважати що Ірина Верещук відтепер долучилася до гордого лісу «сосен корабельних» партії «Слуга народу»? Чи є Ірина Верещук «баба да, баба да!»? І скільки айкосів засмалив Володимир Олександрович перед тим, як віддати пані Верещук свого вирішального бала?

Місцевим виборам 25 жовтня – бути! Старим районам – не бути! Про це вирішила Верховна Рада, вірніше – його зелена частина. Так саме, слуги поміняли виборче законодавство за півтори місяці до старту виборчої кампанії – такого ще не бувало. У Миколаївській області замість 19 районів буде 4. Їх рівень повноважень, фінансовий ресурс – незрозумілий, як і не зрозуміли, поки що, новації у виборчому законі. Коли стане зрозуміліше, ми про це обов’язково поговоримо.

І знову – про відчуття дежавю, яке не відпускає особисто мене вже понад рік. Вісім років тому українці збиралися на «Мовний Майдан» проти горезвістного закону Ківалова-Колісніченко, а сьогодні збираються проти правок до мовного та освітнього законів відвертого українофоба Бужанського. Збираються по всій Україні і в Миколаєві теж таке враження, що Україна повертається у часи Януковича, коли українській мові в українській державі відводилась скажемо так – місце за задньому плані. До чого це призвело – всім відомо. На що інше сподівається Зеленський та вся його компанія – не відомо.

За цим кланяюся, зустрінемось!

Примітки: Фуфєл – слово з кримінального жаргону 20-х років минулого століття. Означає – брехня, неправда, підробка. Зокрема, фуфєлом у ті роки кримінальники називали неякісний наркотик.