Дерева не винні, у всьому винувата тьотя і це не смішно, будьте як Perseverance

Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Як би там не було, - а винних ми завжди знайдемо! Саме такого висновку можна дійти, коли послухаєш коментар Миколаївського міського голови щодо дерев з Соборної площі, які передбачалось на зимовий період зберігати у захищеному місці, але виявилось… що такої можливості немає, але, якщо дерева не переживуть зими, то винного буде знайдено. На мою думку, все ж такі, якщо рослини потребують особливого догляду під час холодів, слід передбачати та прораховувати можливість такого догляду. Винних може ми і знайдемо, але хто компенсує бюджетні кошти, втрачені внаслідок недбалого розрахунку, якщо дерева загинуть?

А зменшення, скажемо так, безкоштовного харчування у міських школах, про що зараз говорять чимало, це – загальноукраїнська тенденція, і, взагалі – спрямовувати гроші громади на компенсацію харчування дітей – це не цільове використання бюджетних коштів, а якість будемо перевіряти. Як на мене – щодо нецільового використання коштів – дуже суперечлива теза. А щодо перевірки якості – єдиний, хто може дати максимально об’єктивну оцінку якості послуги – кінцевий споживач. Без докорінної зміни системи харчування дітей у школах та дитячих садочках ніякі заміни керівників комунальних підприємств нічого не вирішать.

 Миколаїв є містом в якому присутня ціла низка перевалочних портових пунктів. На морський транспорт перевантажують все – зерно, метал, олію. Все це викликає екологічні та логістичні проблеми, які потребують свого рішення. Альтернативний варіант дороги для вантажного транспорту, що прямує до миколаївських портів пропонує Василь Капацина – почесний Президент Миколаївського морського торгового порту, також, він обіймається проблемами промислових атмосферних викидів, які останнім часом викликають неабияке нарікання з боку миколаївців. Проблеми актуальні та вимагають адекватного реагування. Надихає те, що є небайдужі люди, які зацікавлені в їх вирішенні. Будемо слідкувати за розвитком подій.

А в той самий час, як одні містяни пропонують вирішення проблем міста, інші продовжують «облагоражівать» Миколаїв секонд-хендамі в самому центрі, на самій центральній вулиці обласного центру, поруч із міським виставковим центром. Хоча, насправді, Владислав Чайка, про якого йдеться, ні в чому не винуватий, а винувата… тьотя Олександра Сєнкевича, яка свого часу просила Владислава Володимировича затулити вікна виставкового центру. І, будь ласка, ніхто, чуєте мене, - ніхто не смійтеся!

Ще не вчухли пристрасті навколо заборони трьох проросійських каналів, як СБУ оголосила підозру Анатолію Шарію – людині, яка має іменну політичну партію в Україні, але яка сама в Україні давно не з’являється. Служба безпеки України підозрює Анатолія у державній зраді та порушені рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками. А в Миколаївський області людина підписує листи як голова неіснуючої сільської ради. Кажуть, поліція почала перевірку такої самодіяльності пана Корнацького. Дивно, що поліція, а не СБУ. Бо, як на мене, - вибори до неіснуючої сільради, потім листі від неї – хіба це не зародок чергової «народної республіки», як це було у 2014 році?

Тим часом, за «порєбріком» назвали Україну «геополітичним проектом Заходу». І визнання це зробив ніхто інший, як сам Володимир Володимирович Путін. Мовляв, заборонили три потужні телеканали аби захистити цей свій клятий проект. В принципі, те, що Путін та росіяни не визнають суб’єктності України та права на її існування – не новина. Вони вперто вважають Україну чиїмось проектом. Лише раніше то був проект Австро-Угорського штабу, а зараз – Америки та колективного «Заходу». А цей останній виступ – просто ще одне підтвердження тому.

  А марсохід NASA Perseverance, що перекладається як Наполегливість, успішно приземлився або, вірніше казати, примарсився на Марс. І передав перші зображення червоної планети. А у нас міністр Степанов приземлився в Індії. Ви спитаєте, який зв’язок між цими двома подіями? Немає між ними ніякого зв’язку, між ними нездолана прірва. Вітаємо NASA та співчуваємо нам.

Наостанок хочеться всім хорошим людям побажати наполегливо, як марсохід  NASA, прямувати до своєї мети, відстоюючи власні кордони та ідентичність і тоді вам підкориться і Марс, і інші планети, а може, навіть, і нові зірки.

За цим кланяюся – побачимось!