Християни та католики

Вітаємо всіх президентів та всі сосни! Також, вітаємо всіх християн та всіх католиків!

Можливо, вас здивувало те, що я відокремив християн від католиків. Що він верзе, подумали ви, католики – це теж християни, їх, християнських конфесій та течій дуже багато і католики, - одна з найбільших серед них. Але я кажу у дусі останніх тенденцій – як вважає обласне начальство, так воно і є. Бо саме голова Миколаївської обласної ради від Слуг Народу Ганна Замазєєва вважає що християни та католики – то різні речі, принаймні саме такого висновку доходиш, коли чуєш її виступ під час першого молитовного сніданку, який відбувся днями у стінах обласної ради - цього храму місцевого самоврядування обласного значення. Дехто скаже – обмовилась людина, розхвилювалася. Але всі наші обмовки, як то кажуть – від Фройда – демонструють наші істині думки, бажання та рівень освіченості у самий неподходящій момент. 

Але повернемось до самого молитовного сніданку. Дехто критикує – мовляв, незрозуміло навіщо нам притягують оту заокеанську практику –   вакцини від Ковіду немає, людям їсти нема чого, за комуналку нічим платити,– рівень інфляції у лютому сягнув рівня 15% - а вони влаштовують якісь незрозумілі  посидєлкі у прямому ефірі та й ще християн від католиків відрізнити не можуть. До того ж активно пропагують гомофобію за допомогою зальотних нардепів з пулу Коломойського, я маю на увазі пана Анатолія Урбанського. До речі, незрозуміло, чому такий проривний захід відвідав народний депутат від групи «За майбутнє», яку щільно пов’язують з Ігорем Коломойським, проти якого Сполучені Штати запровадили нещодавно санкції і санкції ці Володимир Зеленський підтримав, а ось всі депутати від провладної партії Слуга народу чомусь цей доленосний захід з подолання всіх проблем в області проігнорували. 

До речі – на докір всім критикам – пройшло лише кілька днів після нього, а молитовний сніданок свою справу вже почав робити. Я про історію встановлення до 30-річчя Незалежності України величезного державного прапора у Миколаєві про що вирішили в Офісі Президента, а виконувати доручили коштами місцевих бюджетів. Спочатку депутати обласної ради з бюджетної комісії навіть не погодили це рішення, а там йдеться, нагадаю, про 5 мільйонів з обласного бюджету. Але вже наприкінці тижня Президія обласної ради вирішила це питання на сесію винести. На мою думку, це прямий доказ ефективності молитовного сніданку. Це ж очевидно! З цим мають погодитися і християни і католики!

Миколаїв та Миколаївщина, втім, як і вся Україна, на повних парах несуться до червоної карантинної зони. Лікарні стрімко наповнюються і, схоже, не допомагають навіть екстрені заходи, як то поліцейські рейди проти порушників карантинних заходів помаранчевої зони, в якій ми знаходимось, у громадському транспорті. Головне, що Буковель нарешті закривають на карантин. Бо всі, кому треба, вже покаталися, можна і закрити. Тим часом керівництво міста агітує за щеплення власним прикладом. І правильно робить, я вважаю, бо масовій вакцинації є лише одна альтернатива – перехворіти всім, як у Середні Вікі, з такими самими наслідками, як у середньовіччі – масовими смертями та ускладненнями. Є лише одна проблема – необхідної кількості вакцин в Україні як не було, так і немає. Про різноманітність вакцин я й не кажу. І відповідальність в цьому повністю знаходиться на нинішній владі.

Цілком ймовірно, на всіх нас чекає ще один колапс вже восени. Причина – неузгодженість в діях Уряду, національного регулятора та законодавчої гілки влади. Якщо коротко – ціни на газ для населення обмежили – для теплогенеруючих компаній – ні. Тарифи для них обмежили – але для транспортування газу – ні. Як наслідок – теплогенеруючи компанії, крім тепла, генерують величезні борги. Які раніше покривалися з державного бюджету. А він, державний бюджет, зараз все більше складається із дірок. І гроші МВФ не дає, бо реформи не впроваджуються. І локдауни добивають економіку, а вакцини немає. І інфляція б’є всі рекорди. І все це – ціна, яку ми платимо за вибір безвідповідального популізму, який зробив мудрий український народ у 2019 році. І не треба тішити себе надією, що буде краще. Тепліше буде, а краще, поки не станемо дорослими та відповідальними – ніколи.

За цим кланяюся – побачимось!