А давайте пожиттєво!

Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Медведчук, Медведчук. Віктор Медведчук у всіх зараз на вустах. Ще кілька місяців тому Володимир Зеленський, руками правоохоронних органів, як-то – СБУ, Генеральна прокуратура та Рада національної безпеки і оборони України, яка не є органом правоохоронним, але приєдналась до них, розпочав системну атаку на кума Путіна. Спочатку, рішенням РНБО, була заборонена низка телеканалів, які пов’язують з Медведчуком, накладено арешти на його активи, активи його дружини та його спільників. І ось – висунення підозри по відразу трьом епізодам. Про це оголосили голова СБУ Іван Баканов та Генеральна прокурорка Ірина Венедиктова. Медведчуку інкримінують декілька злочинів, в тому числі: розробку корисних родовищ у анексованому Криму, передавання інформації про підрозділи ЗСУ Росії, та створення спільно з російськими спецслужбами організації впливу серед українських трудових мігрантів в Росії, про все це у вівторок, розповіли очільники СБУ та Офісу Генерального прокурора на брифінгу. Того ж дня були безуспішні спроби передати Медведчуку підозри. Наступного дня Віктор Володимирович з’явився в Офісі Генерального прокурора. А вже в четвер, у Печерському суді Києва обирали запобіжний захід. Прокурори просили арешт із можливістю внесення застави у понад 300 мільйонів гривень, але суд призначив цілодобовий домашній арешт на два місяці. Медведчук повинен здати закордоні паспорти, без відома слідчого або суді не змінювати адреси та місця роботи, не спілкуватися зі свідками, носити електронний браслет, у разі порушення цих та інших вимог до нього можуть бути застосовані більш жорсткі заходи.

Отже, Віктор Володимирович Медведчук – людина не пересічна. На сході своєї кар’єри був адвокатом Василя Стуса – українського поета та дисидента. Попри заперечення підзахисного, визнав його провину, як кажуть адвокати, «злив» клієнта. Стуса було засуджено за статтею про «антирадянську пропаганду» у 1980 році на 10 років примусових робіт та 5 років заслання, але у 1985 році він загинув у совецькому таборі. Але цей випадок не слід розглядати, як випадок, коли адвокат просто «зливає» клієнта. Стус не був простим кримінальником і справа його не була банальною уголовщіною. І в Совєтському Союзі були адвокати, які в аналогічних ситуаціях боролися за своїх підзахисних та добивалися певних результатів. Просто Віктор Володимирович ще на початку своєї кар’єри вирішив, що може ходити по трупах, у буквальному розумінні цього вислову, та ненавидити все українське. Його подальший життєвий шлях тільки підтвердив цей висновок. Він став довіреною особою Володимира Путіна, той подарував йому ярлика на управління Україною і байдуже, що більшість українців з цим не згодні – у Москві не цікавляться думкою українців. І зараз він очолює партію російських колаборантів в Україні. 

Чим закінчиться це протистояння Зеленського та головного російського колаборнанта – важко сказати. Але програш Володимира Олександровича стане програшом української держави із дуже поганими наслідками, а програш Віктора Володимировича стане програшом Путіна. А той таких речей не пробачає і здатен до багато чого у відповідь. І останні події навколо Медведчука його дуже зачепили, про що він сказав прямо під час наради з постійними членами російського Радбезу. На його думку, Україна перетворюється на «анти-Росію. І взагалі,  у нас тут відбувається «зачистка политического поля», ще одна цитата.

Чи усвідомлює все це Зеленський та його оточення? Чи готові вони проявити волю та йти до кінця? Чи готуються вони до відповіді Путіна, яка буде обов’язково? І чи не виявляться всі ці підозри черговим пшиком, як це вже було неодноразово за каденції Володимира Олександровича? Особисто я не певний. Але до російської відповіді маємо бути готовими ми – українці.

Департамент житлово-комунального господарства хоче на конкурсі визначити хто буде вивозити сміття з Миколаєва найближчі, не багато, не мало – 10 років. Визначатиме конкурсна комісія, без участі депутатів та без їх згоди, бо не написано про депутатів у постанові Кабміну, можна сказати, кулуарно. Конкурс має відбутися вже 24 травня. А все заради того, щоби, цитуючи директора Департаменту ЖКГ Сергія Корєнеєва, «було чистіше в місті». 

Що таке 10 років за сучасних умов? За щільністю подій, це як раніше ціла мезозойська ера, коли виникли та вимерли певні види динозаврів та інші форми життя. За 10 років за сучасних темпів можуть відбутися будь які зміни, навіть революційні. В тому числі у сфері технологій. Наприклад, масове виробництво смартфонів почалося трохи десяти років тому, і тоді вони здавались нечуваною розкішшю, а зараз ми вже не уявляємо життя без них, вони скрізь і дозволити їх собі може практично кожний. Віддати на 10 років на відкуп одному виконавцю справу вивезення сміття з цілого міста – це, як мінімум, необачно та дуже ризиковано. На моє переконання, термін має бути значно меншим. Або, тоді – чому не на 15 років. 25? А може – пожиттєво, поки живі Сергій Миколайович та Олександр Федорович?

І щодо участі депутатів у конкурсній комісії. В принципі, помітно, як значна частина, не всі, але значна частина міських чиновників вважають депутатів дошкульною перешкодою для власної діяльності. Але хочеться нагадати, що чиновники – це виконавча влада, вони виконують рішення. І отримують за це гроші міської громади. А приймають рішення інші, в тому числі і депутати міської ради. Так саме, вони контролюють належне виконання цих рішень. І я не втомлюся нагадувати про це. І словом і ділом.

Миколаївська область з початку травня трохи побула у «жовтій» зоні, потім у «помаранчевій», потім знову у «жовтій» і ось – повернулась до «помаранчевої» - єдина з українських областей. Добре відсвяткували, як то кажуть.

Ще на нас чекає незабаром великий світловий екран на площі Соборній, кредит на 20 мільйонів євро для Миколаївводоканалу, що обов’язково призведе до подорощення води.

Між Ізраїлем та сектором Гази чергове загострення. Палестинці обстрілюють єврейські міста тисячами ракет, ракет так багато, що ізраїльська протиракетна система «Залізний купол» не встигає перехопити всі палестинські ракети – серед мирного населення є жертви. Лідер Ізраїлю проголошує рішучу відповідь, і Ізраїль відповідає, знищуючи ватажків ХАМАСу та інфраструктуру ворога. При цьому, не намагаючись нікому дивитися в очі. І так вже 73 роки поспіль. З самого початку свого існування, ще коли вони були голі й босі.

За цим кланяюся – побачимось.