Нові правила доступу до міськради та перешкоджання журналістам: ТОП-5 медіаподій 2021 року в Миколаєві

Добігає кінця 2021 рік, а тому Інститут масової інформації вирішив визначити ТОП-5 подій в сфері медіа в Миколаєві. 

Рік, що минає розпочався з цікавої статистики - станом на кінець квітня у поліції Миколаївської області наразі не було жодних кримінальних проваджень, які б стосувались порушень прав журналістів. За даними «Барометру свободи слова», за період з січня по листопад поточного року на Миколаївщині було зафіксовано п’ять випадків порушення свободи слова, що у чотири рази менше, ніж торік.

Аналізуючи події, які мали місце у медіасфері Миколаївської області, ми визначили п’ять подій, які на нашу думку, варто відзначити як «ТОП-5 медіаподій року».

1. Нові правила на доступ до Миколаївської міської ради

Очолює наш рейтинг Миколаївська міська рада, яка протягом року кілька разів ставала ньюзмейкером по відношенню до журналістів. 

Почалось усе з новини про те, що місцеві журналісти поскаржилися на те, що охорона міської ради відмовилися пускати представників засобів масової інформації на сесію міськради. Через деякий час журналістів пропустили, але місця для них у сесійній залі не були передбачені. Сталося це 20 травня.

Як повідомляло тоді місцеве видання "Преступности.НЕТ", на початку засідання сесії охорона відмовилася пускати журналістів до зали, попри те що ЗМІ ніхто не попереджав про “закритість” засідання. Після представників медіа все ж таки впустили, але заявили, що вільних місць, з яких можна було б працювати, в приміщенні немає. Посадовці міськради пояснили такий стан речей карантинними обмеженнями. Зазначимо, що Миколаївська область на той час перебувала в жовтій зоні карантину. 

Під час обговорення цього питання на сесії міськради, відеотрансляція якого велася на YouTube-каналі міськради, міський голова Олександр Сєнкевич зазначив, що журналістам не потрібно бути присутніми на засіданнях ради, щоб вести репортажі. Він порадив їм дивитися відеотрансляцію та додав, що представників ЗМІ ніхто не запрошував на засідання.

“Ви бачите – у нас сім камер, які транслюють сесію в різних варіантах. Сесія проходить у прямому ефірі, можна дивитись і коментувати. Це карантинні обмеження, яких ми намагалися дотримуватися. Ми платимо бюджетні кошти, щоб транслювати сесію. Це робиться не для того, щоб ми були щасливі, а щоб забезпечити прозорість проведення засідання сесії. Таким чином, не обов’язково приходити всім ЗМІ на сесію, тим більше по декілька осіб від одного видання. Ми їх не запрошували. По-друге, ніхто письмово не повідомив, що має намір бути присутнім на сесії міської ради, як це має бути згідно з регламентом”, – сказав Олександр Сєнкевич.

Ситуацію представниці ІМІ прокоментував керівник справами виконкому Миколаївської міської ради Андрій Волков. Він вибачився перед журналістами та пояснив причини таких дій з боку міськради.

“Ситуація виникла ще раніше, коли в нас невідомі особи, маючи посвідчення журналіста, прийшли до будівлі міськради, їх пустила охорона. Вони зняли маски й влаштували в нас тут балаган. Так, йдеться про людей з посвідченнями видання “Таврія ньюз”, вони приходили не один раз. І тоді ми вирішили, що, коли приходять журналісти, начальник відділу, який займається зв’язками зі ЗМІ, має спускатися, дивитися, хто з них реальні журналісти, щоб вести хоч якийсь контроль, і після цього казати, які журналісти до нас заходять. Оскільки зараз начальник перебуває на лікарняному, то стався такий ексцес, коли вона не спустилася, не проконтролювала, а охоронці, не отримавши відповідної інформації, просто нікого не пускали”, – розповів Волков. 

Він пообіцяв не допускати більше таких ситуацій.

“Щоб такого більше не відбувалося, призначимо ще якогось спеціаліста, який спускатиметься до охорони та пропускатиме журналістів. Тому що ситуація досить абсурдна: підтвердити наявність трудових відносин у тому чи іншому інформаційному агентстві, журналістський статус неможливо. І така ситуація: людина бере якийсь “документ” – картонку, пише, що вона журналіст будь-якого видання, приходить з нею і показує охоронцю. Охоронець не розуміє цього: він бачить, що журналіст і треба пропускати, і той заходить. Після цього відбуваються такі ситуації, коли зривається робота. І такі люди, які зовсім не мають ніякого стосунку до журналістики, жодного такту, етики, – вони зводять нашу нормальну взаємодію в таке русло. Ми просимо вибачення в журналістів, яких не пускали. Обіцяємо таку нашу неконструктивну роботу виправити”, – сказав Андрій Волков.

Крім того, він додав, що в міськраді розроблять внутрішній регламент роботи зі ЗМІ, щоб не допускати на засідання ради “псевдожурналістів” та уникати подібних інцидентів.

Судячи з усього, такий «регламент» дійсно з’явився, адже уже за кілька місяців у соціальних мережах з’явилося фото оголошення, у якому йдеться про обмеження доступу громадян до будівлі Миколаївської міської ради. «Вхід до будівлі міської ради заборонений для всіх, крім: міського голови, радників міського голови, співробітників міської ради та депутатів міської ради», - йдеться у оголошенні. Вказується також, що у випадку входу до будівлі міської ради відвідувачів, необхідно повідомити, до кого прийшов відвідувач, після чого працівник мерії має зустріти відвідувача особисто. Всі дані щодо відвідувачів мають заноситись до відповідного журналу відвідувань  охороною міської ради.

У коментарі місцевому виданню «НикВести», керуючий справами виконкому Андрій Волков розповів про те, що у міській раді у тестовому режимі запустили систему обмежень для відвідувачів та журналістів. На вході до будівлі у всіх обов’язково перевіряють наявність сертифіката про вакцинацію від COVID-19 або довідки про одужання. 

Андрій Волков повідомив, що у мерії намагаються контролювати усіх відвідувачів на вимогу Служби безпеки України.

Очікується, що обмеження для відвідувачів будуть працювати і в «зеленій» зоні, після зняття карантинних обмежень. Що стосується журналістів, то на них розповсюджуються такі ж заходи, як і для звичайних відвідувачів.

«Списки усіх заходів у міській раді ми будемо направляти нашим охоронцям. Журналісти кажуть, на яку комісію йдуть, охоронець бачить, що у цьому списку є, будуть пропускати. Щоб під маскою журналістів не заходили інші особи, які вирішують незрозумілі проблеми», - сказав Андрій Волков.

Це питання обговорювалось під час засідання виконавчого комітету Миколаївської міської ради 24 листопада. Член виконкому Микита Плєханов звернув увагу на відсутність у публічному доступі будь-яких розпоряджень щодо обмеження доступу до будівлі міської ради та необхідність реєстрації відвідувачів.

Керуючий справами виконавчого комітету Андрій Волков у свою чергу пояснив, що обмеження регулюються постановою Кабінету міністрів України з грифом «Для службового користування». Він запевнив, що права журналістів і громадян загалом жодним чином не будуть порушені.

«Я звертаю увагу, що це питання врегульовано також і в обласній раді. З цього приводу у нас є зауваження від певних правоохоронних органів. Це питання врегульовано постановою Кабінету міністрів №939, вона знаходиться «для службового користування». Для того, щоб з нею ознайомитись, я гадаю, вам необхідно отримати доступ до відповідної інформації, або звернутися до Кабінету міністрів, щоб вони зняли відповідний гриф з цієї постанови. Ми зобов’язані виконувати чинне законодавство. Тому ці заходи були запроваджені у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Ми не обмежуємо право громадян бути у приміщення міської ради, але якщо громадянин хоче перебувати, ми повинні знати, який громадянин займов до приміщення і коли він його покинув. Не більше та не менше. Чинити якихось перепон для громадян для того, щоб вони не дісталися до будівлі - у нас немає такої взагалі мети. Основна мета - виключно контроль», - пояснив Андрій Волков.

Ситуацію із доступом журналістів до мерії прокоментував юрист ІМІ Роман Головенко. Він зазначив, що законодавство, а саме Закон "Про доступ до публічної інформації" гарантує  всім "доступ до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством" (п. 4 ст. 3). Це засідання міської ради, виконавчого комітету та ін. колегіальних органів, які самостійно приймають обов'язкові для певних приватних суб'єктів рішення. Інші наради, робочі зустрічі й т.п. не є настільки формалізованими, а режим їх роботи не настільки врегульований. 

«Суто технічно чиновники можуть змінити час проведення наради, кабінет, де вони проводяться, й ніхто сторонній про них не дізнається. Теоретично, якусь частину інформації, оголошуваної на робочих нарадах, чиновники могли б навіть робити з обмеженим доступом (як службову - п. 1 ч. 1 ст. 9 того Закону; при умові, що інформація задокументована). Я не можу сказати, що будь-яка нарада в мерії повинна бути відкритою для громадськості та журналістів. Ступінь відкритості залежить від того, які саме питання розглядаються, а також від тої управлінської культури й культури взаємин тергромади з мерією, які склалися.

Щодо доступу в мерію громадян, то очевидно, чиновники мають на  увазі "Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939. Я в жодному іншому органі не бачив, щоби недопуск в приміщення загалом обгрунтовували цим документом. На ньому дійсно стоїть гриф ДСК, що суперечить ч. 8 ст. 6 Закону "Про доступ до публічної інформації" (це колишня ч. 7 статті), тобто закритими мали б бути  лише певні частини документа. Нормативний акт не може регулювати поведінку громадян, якщо він не оприлюднений (ч. 2 ст. 57 Конституції). У мерії можуть існувати спеціальні кімнати, де обробляється інформація з обмеженим доступом, але це лише окремі закриті кімнати, а не вся будівля загалом», - зазначив Роман Головенко.

Але був і позитив, починаючи з серпня, згідно з обіцянкою міського голови Олександра Сєнкевича, представників ЗМІ Миколаєва раз на місяць запрошують на відкриті апаратні наради, що проходять під його головуванням.

2. Акредитаційні картки для ЗМІ у Первомайську

Первомайська міська рада на Миколаївщині затвердила порядок акредитації засобів масової інформації, який передбачає введення системи акредитації за спеціальними картками. Картки видаватимуть за згодою міського голови та депутатської комісії із законності та регламенту.

Урішенні вказується, що акредитація журналістів та інших працівників ЗМІ здійснюється на основі офіційного представлення керівника ЗМІ та заяви журналіста на адресу міського голови. Після цього міський голова розглядає представлення та скеровує свої пропозиції на розгляд постійної комісії міської ради з питань етики, регламенту, законності, запобігання корупції та врегулювання конфлікту інтересів, міжнародної співпраці, взаємодії з органами державної влади та місцевого самоврядування, інформаційної та регуляторної політики, розвитку територій громади. 

Профільна комісія має вивчити представлення та пропозиції міського голови з цього питання та скерувати свої рекомендації у відділ інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю і ЗМІ апарату виконкому для підготовки відповідного рішення виконавчого комітету міської ради. 

Акредитація журналіста (іншого працівника ЗМІ) здійснюється безоплатно. Зазначається, що порядок допуску акредитованих представників ЗМІ до приміщення виконавчого комітету міськради, доступу до документів та інформації визначається законодавством України з урахуванням загального режиму та регламенту роботи міської ради, умов і можливостей, які міська рада має реально. Про цей порядок заздалегідь повідомляється акредитованим представникам ЗМІ. Від одного видання (телевізійні та радіоканали) може бути акредитовано не більш ніж три представники.

Акредитованим представникам ЗМІ видається картка акредитації встановленого зразка з фотокарткою (зразок додається). Картка акредитації дає право входити до приміщення виконавчого комітету міської ради, бути присутнім на засіданнях міської ради, виконавчого комітету міської ради та інших заходах, ініціаторами яких є виконавчі органи міської ради.

“Акредитованим при Первомайській міській раді ЗМІ здійснюється сприяння у висвітленні діяльності міської ради. Відділ інформаційної діяльності й комунікацій з громадськістю та засобами масової інформації апарату виконавчого комітету міської ради готує інформаційні матеріали та документи, прийняті міською радою для представників ЗМІ за їх попереднім замовленням, сприяє акредитованим журналістам у здійсненні їх професійної діяльності, інформує про проведення пленарних засідань, нарад та інших заходів. В день пленарного засідання апарат міської ради надає представникам ЗМІ порядок денний даного засідання”, – йдеться в затвердженому положенні про акредитацію.

Окремим пунктом визначається порядок припинення акредитації представників ЗМІ при міськраді. Підставами для припинення акредитації можуть стати офіційне подання керівника ЗМІ або заяви журналіста (іншого працівника ЗМІ) про припинення акредитації на ім’я міського голови, яку має вивчити постійна комісія міськради. 

Також акредитація може бути припинена “в разі неодноразового грубого порушення журналістом (іншим працівником ЗМІ) обов'язків, визначених статтею 26 Закону України “Про інформацію”.

Ініціювати процедуру припинення акредитації мають право: депутат чи група депутатів міської ради, член виконавчого комітету міської ради. Рішення про припинення акредитації може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає небезпеку в тому, що міський голова скеровує свої пропозиції щодо акредитації журналістів.

За словами юриста, вимоги щодо акредитації журналістів визначено в статті 26 Закону України “Про інформацію”, тож будь-який орган влади, орган місцевого самоврядування не може виходити за межі, передбачені цією статтею. 

“У цьому випадку нібито все відповідає, але положення про те, що міський голова розглядає представлення на акредитацію та скеровує свої пропозиції на розгляд постійної комісії міської ради, створює додаткову бюрократичну ланку. Якщо з якихось причин міський голова не скерує своїх пропозицій, журналіста не буде акредитовано. Водночас і відмови в наданні акредитації, яку можна було б оскаржити, також немає”, – зазначив Алі Сафаров. 

Він додав, що хоча відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста чи іншого представника ЗМІ на відкриті владні заходи, проте журналіст позбавляється можливості своєчасно отримувати анонси важливих заходів, іншу важливу інформацію, користуватися додатковими перевагами, які надає статус акредитованого журналіста.

У відповідь на інформаційний запит представниці ІМІ у лютому поточного року Первомайська міська рада повідомила, що не мають намірів перешкоджати у доступі до міськради журналістам, які не мають відповідної акредитації. Зазначимо, що за 2021 рік не було зафіксовано випадків порушень прав представників ЗМІ щодо доступу до Первомайської міськради та заходів, які вона проводить.

3. Злам сайту «Центру журналістських розслідувань»

 У березні невідомі зламали сайт миколаївського Центру журналістських розслідувань і замінили зміст декількох матеріалів, які готувалися спільно з Чеським центром журналістських розслідувань та проєктом “Слідство.Інфо”.

Про це представниці ІМІ в Миколаївській області повідомив редактор видання Олег Оганов.

Видання пов’язує атаку з журналістською діяльністю. 

“Так, у нас був злам сайту, видалили та розмістили іншу інформацію. Ми можемо лише припускати, адже доказів ми не маємо, треба звертатися до кіберполіції, щоб зрозуміти, що відбулося насправді. Наскільки нам відомо, є деякий зв'язок. Ми ще взимку, в грудні-січні, отримували листи від представників ТОВ “Євротермінал” одеського та Олександра Ангерта – це колишній одесит, який зараз є громадянином Ізраїлю. У нас були публікації, матеріал про “Євротермінал”, який готувався ще в межах “Слідства.Інфо”. А публікація “З Одеси з грошима” – це була публікація, яку ми робили спільно з Чеським центром журналістських розслідувань: розслідування про впливових одеситів, які не декларують свого майна в Україні. Ми не можемо напряму пов’язувати, я просто розповідаю хронологію, ми ж не можемо сказати, що це робили ці люди”, – розповів Олег Оганов.

Окрім листів у редакцію, невідомі також зверталися до Google щодо начебто порушення Центром журналістських розслідувань авторських прав у їхніх матеріалах.

“Окрім того, від якихось людей були звернення до Google щодо порушення авторських прав, щодо цих публікацій було більш ніж 10 скарг, щоб їх Google зняв з індексації”, – сказав журналіст.

За словами Оганова, сайт видання зламали після того, як редакція відмовила в розміщенні певної інформації про фігуранта їхніх розслідувань.

Видання провело необхідні технічні заходи щодо убезпечення сайту від подібних хакерських атак і відновлювило втрачені матеріали. Представники медіа не звертались до правоохоронців із заявою про злочин.

4. Перешкоджання у Южноукраїнській міській раді

У місті Южноукраїнськ поліція відкрила кримінальне провадження за заявою журналістки місцевого інформаційного агентства “Журналісти проти корупції” Наталі Єкушенко щодо депутата місцевої ради, який вирвав у неї з рук мобільний телефон, коли та знімала його спілкування з містянами.

Про це 30 вересня повідомив начальник управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Миколаївської обласної прокуратури Руслан Артеменко під час зустрічі міжвідомчої робочої групи за участю представниці ІМІ в Миколаївській області та місцевих ЗМІ.

У заході взяли участь керівництво та представники окремих підрозділів Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Управління Служби безпеки України, а також Державного бюро розслідувань. Присутні були представники місцевих видань “Преступности.НЕТ”, “НикВести”, а також регіональна представниця ІМІ.

За словами Артеменка, 29 вересня було зареєстроване кримінальне провадження за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України щодо перешкоджання діяльності журналіста з боку депутата Южноукраїнської міської ради.

Журналістка Наталія Єкушенко 29 вересня звернулася до чергової частини відділення №3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. Вона повідомила, що інцидент відбувся цього дня в приміщенні виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради. 

За її словами, депутат міської ради Кравченко під час спілкування з представником громади почав перешкоджати їй, коли вона знімала це спілкування, і вирвав з її рук мобільний телефон. 

Наразі розслідування триває.

5. Депутати намагалися зірвати ефір телеканалу «НАШ»

У Миколаєві 11 грудня близько десяти людей разом із двома депутатами Миколаївської міськради від партії "Європейська солідарність"намагалися припинити прямий ефір телеканалу "Наш", журналісти якого знімали сюжет про місто.

Скандал відбувся в ефірі телеканалу.

Так, знімальна група записувала репортаж у музеї Підпільно-партизанського руху на Миколаївщині у Другій світовій війні. Вів репортаж політолог Олександр Лазарєв.

Під час екскурсії до музею прийшли депутати міськради Сергій Танасов та Станіслав Мартіросов, а також кілька молодих людей у масках.

Танасов почав питати у ведучого, де Мураєв (власник телеканалу "Наш". – Ред.), і вимагав, щоб знімальна група "сіла на буси та виїхала з Миколаєва до Ростова».

"Прийшли, починають тут розповідати картинку для каналу "Наш", – заявив журналістам Танасов.

Пізніше до музею приїхали люди з різними плакатами, на яких було написано: "Мураєв чорт", "Валіза – вокзал – Росія", "Твоя земля Росія". Вони не дозволили продовжити екскурсію, перегороджуючи шлях операторам.

В один з моментів ефіру Танасов сказав: "Рот свій закрий, пад*а, я б з тобою краще на фронті зустрівся, голову б тобі відстрілив».

Пізніше на місце приїхали патрульні поліцейські. Представник телеканалу заявив поліцейським, що мітингувальники заважають його журналістській діяльності, закриваючи операторам камери плакатами та не пускаючи на територію музею.

Після цього патрульні попросили пояснити свою позицію депутата Танасова, який заявив, що побачив "хлопця-пропагандиста" випадково, а до музею прийшов, щоб спитати ціну, де й побачив ефір журналістів.

Також Танасов сказав, що хотів побачити Мураєва особисто. Пізніше Лазарєв визнав, що продовжити репортаж у музеї їм, найімовірніше, не вдасться.

Поліція відкрила кримінальне провадження щодо перешкоджання професійній діяльності журналіста телеканалу "НАШ". Про це повідомляється на сайті Національної поліції в Миколаївській області.

Журналіст звернувся із заявою до поліції про те, що кілька невідомих осіб заважали проведенню знімання в Миколаєві, переслідували знімальну групу, чим перешкоджали його професійній діяльності.

Відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 171 "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів" Кримінального кодексу України. 

Поліцейські встановлюють усі обставини події.

Замість підсумків

2021-й став першим роком роботи оновлених міських, обласних та інших рад на Миколаївщині. І незважаючи на те, що тема коронавірусу та боротьби з COVID-19 все ще посідає важливе місце у місцевих медіа, все більше уваги приділяється подіям та діяльності влади на місцях. І важливо, щоб влада пам’ятала про те, що має бути відкритими для громадськості та ЗМІ у своїй діяльності, і не прикривалась карантинними чи ще якимись обмеженнями, намагаючись закритись від журналістів. 

Сподіваємось, що у 2022 році випадків порушень свободи слова на Миколаївщині поменшає, а ті, що були зафіксовані протягом цього року, отримають логічне завершення після розсідування правоохоронцями.

Катерина Середа, регіональна представниця Інституту Масової Інформації в Миколаївській області

Блог підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.  Зміст блогу є відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та його автора й необов'язково відбиває позицію Freedom House.