Після трьох невдалих спроб, Фонд держмайна скасував аукціон з продажу Запорізького алюмінієвого комбінату

Фонд державного майна України скасував повторний аукціон з продажу Запорізького алюмінієвого комбінату за зниженою початковою ціною 75,9 мільйона гривень, який мав відбутися у четвер, 22 серпня.

Гібридний голландський аукціон втретє скасували через відсутність учасників, повідомляють «НикВести» з посиланням на інформацію «ProZorro Продажі». 

Перша невдала спроба Фонду державного майна провести аукціон з продажу 97,5% акцій АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (ЗАлК) була 6 серпня, однак тоді не знайшлось бажаючих придбати такий актив. Стартова ціна лота складала 151,9 мільйона гривень. Повторний аукціон мав відбутися 14 серпня. Ціна була знижена удвічі, до 75,93 мільйона гривень. Однак і на цей раз учасників не було, про що свідчить протокол про результати електронного аукціону. Втретє провести аукціон планували 22 серпня, однак на нього також не було учасників. 

В результаті, судячи з усього, Фонд вирішив не переносити його знову, а просто скасував.

Очільник Фонду державного майна України Віталій Коваль в інтерв’ю для LIGA.net прокоментував, наскільки доречно проводити голландські аукціони для підприємств, враховуючи їхній стан.

— Варто подивитися на це з боку інвестора. Наприклад, візьміть Запорізький алюмінієвий завод (ЗАлК), де є понад 6 мільярдів боргів. Не думаю, що ціна у 75 або 120 мільйонів буде суттєвою для потенційного покупця, якщо боргів на порядок більше, — сказав Віталій Коваль.

Завод було виставлено на продаж разом з усією нерухомістю, що складається з 1497 зареєстрованих одиниць майна та інфраструктури загальною площею 370 тисяч квадратних метрів. Також до продажу включено 291 одиницю транспорту. Однак частина державного майна, яка є на території заводу, не підлягає продажу — це укриття, прилади, радіостанції, інженерні мережі та автошляхи.

ЗАлК був єдиним комбінатом в Україні, який одночасно виробляв алюміній та основну сировину для його виробництва — глинозем.

Що потрібно знати про Запорізький алюмінієвий комбінат

Запорізький алюмінієвий комбінат, колись єдиний в Україні виробник первинного алюмінію, зараз перебуває у важкому фінансовому стані через російські інвестиції. Наразі його борг складає 6,44 мільярди гривень.

Після повернення державного контролю над комбінатом, було прийнято рішення про його приватизацію. Комбінат залишається значним промисловим активом з 1497 об'єктами нерухомості на площі понад 370 тисяч м², розташованими на 25 земельних ділянках. До складу активів також входять 291 одиниця транспорту та спеціальної техніки.

Приватизація ЗАлК відкриває перспективи для масштабного бізнес-проєкту та може стимулювати економічний розвиток регіону, особливо в умовах повоєнного відновлення України, де такі об'єкти можуть суттєво сприяти зміцненню національної економіки.

Новий власник зобов'язується протягом 18 місяців погасити борги з заробітної плати та перед бюджетом, а також зберігати працівників протягом шести місяців.

У 2001 році компанія «АвтоВаз-Інвест» придбала 68% акцій ЗАлК. У 2006 році новим власником цього активу стала компанія Velbay Holdings Limited, підконтрольна «Російському алюмінію» (РУСАЛ) російського бізнесмена Олега Дерипаски. Крім цього пакета акцій, йому вдалося придбати ще 29,5% акцій комбінату. Таким чином, Дерипаска отримав контроль над 97,5% акцій ЗАлК. У 2015 році держава через суд повернула 68% акцій у свою власність та передала їх в управління Фонду держмайна. Решту акцій (29,5%) у лютому 2023 року Вищий антикорупційний суд за позовом Мінʼюсту стягнув у дохід держави.

Станом на 31 травня 2023 року частину нерухомого майна підприємства, загальною площею 6755,6 квадратних метрів, передано в оренду згідно з вісьмома договорами, які діють до 1 вересня 2065 року. Загалом на балансі підприємства також перебувають 18 об'єктів державної власності.

На сьогодні Фонд державного майна України володіє 97,5% акцій ЗАлК. Останні три роки комбінат зазнав значних збитків: у 2020 році — 49,7 млн грн, у 2021 році — 36,8 млн грн, а в 2022 році — 59,3 млн грн.

Що з Миколаївським глиноземним заводом

16 лютого 2023 року Вищого антикорупційний суд ухвалив рішення щодо націоналізації МГЗ. Втім, адвокати, які захищали інтереси Миколаївського глиноземного заводу подали шість апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції. Зрештою, 21 червня минулого року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відхилила апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції щодо конфіскації корпоративних прав Миколаївського глиноземного заводу. Тож рішення по конфіскацію ста відсотків капіталу заводу та супутніх йому підприємств стало остаточним.

Через рік після відповідного рішення суду, у березні 2024 року Україна завершила процес націоналізації  Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ), який конфіскували у російського олігарха Олега Дерипаски.

Як свідчать дані єдиного державного реєстру юридичних осіб, з 20 березня 2024 року єдиним засновником підприємства став Фонд державного майна України.

Зазначимо, що МГЗ фактично зупинив свою роботу на початку повномасштабного вторгнення, а корпоративні права підприємства перебували під арештом з червня 2022 року. У травні 2023 року голова Миколаївської обласної адміністрації Віталій Кім заявив, що на заводі залишилось всього 300 співробітників із 6 000, які були до війни. Вони переважно зайняті охороною та обслуговуванням шламових полів.

Як відомо, ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» є одним із найбільших забруднювачів атмосферного повітря в області. Протягом 2021 року підприємством викинуто в атмосферу 2672,7 тонн забруднюючих речовин, що на 140,9 тонн більше, ніж у 2020 році. Основні забруднюючі речовини, які викидалися підприємством 2021 року: сполуки азоту — 1345,1 тонни, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок — 756,6 тонни, оксид вуглецю — 316,7 тонни, метали та їх сполуки — 234,8 т.

Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім бажає, щоб Миколаївський глиноземний завод після переходу у держвласність виготовляв сировину для виробництва алюмінію в Європі.

Зараз на підприємстві з п’яти тисяч співробітників залишилось 400. Основна їх задача — підтримка двох шламосховищ, які знаходяться на території МГЗ.