#Різдво 15

Різдво 2025: як пройшли богослужіння у храмах Миколаєва

Урочиста меса до Святвечора в костелі Святого Йосифа 24 грудня. Фото: МикВісті

У Миколаєві відбулися святкові богослужіння з нагоди Різдва Христового. Служби пройшли, зокрема, в Кафедральному соборі Касперівської ікони Божої Матері та в костелі Святого Йосипа.

Про це повідомляють «МикВісті».

Цьогоріч Миколаїв, як і вся Україна, вже втретє відзначає Різдво Христове 25 грудня. Перехід на новий церковний календар розпочався ще у 2023 році.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Різдво є одним із найважливіших християнських свят, яке символізує народження Ісуса Христа, надію, оновлення та світло. В Україні з цим святом традиційно пов’язані Святвечір, коляда, спільна молитва, запалювання різдвяної свічки та родинне єднання.

Різдвяна меса у костелі Святого Йосипа

Увечері 24 грудня близько 18:00 в костелі Святого Йосипа відбулося урочиста меса до Святвечора перед Різдвом.

Служба традиційно розпочалася з передачі храму Вифлеємського вогню миру, який пластуни поширюють від місця народження Христа по всьому світу як символ надії та єднання, а також захисту усіх скривджених. Цього року вогонь привезли з Вифлеєму до Відня, а потім передали його в Україну.

Під час богослужіння пастир запалив священним вогнем алтар, після чого зачитав уривки з Євангелія. Віряни також могли самостійно проголосити тексти Святого Письма. Увесь процес супроводжувався святковим хором.

— Бажаю, щоб цей вогонь миру, який сьогодні тут запалав з Вифлеєму, щоб цей мир розігрів серця, які сьогодні змучені, які сьогодні перелякані. Щоб цей вогонь, який там горить, як знак Божої любові вас завжди зігрівав, — наголосив настоятель Олександр Рєпін.

Урочиста меса до Святвечора в костелі Святого Йосифа 24 грудня. Фото: МикВісті

Окремо під час промови у церкві підкреслили: навіть попри війну, а з ними і біль й втрати, християни не мають дозволяти ненависті до всього людського породжуватися в серцях, адже таке свято, як Різдво покликане приносити мир, надію та примирення.

Різдвяне богослужіння у кафедральному соборі Миколаєва

Зранку 25 грудня у Кафедральному соборі Касперівської ікони Божої Матері відбулося різдвяне богослужіння за новоюліанським календарем. Служба розпочалася о 9:00. Віряни поступово збиралися в храмі, щоб спільною молитвою відзначити свято Різдва Христового.

У собор люди приходили родинами, запалювали свічки та молилися за мир в Україні, за військових і близьких. Прихожани зазначали, що Різдво цьогоріч сприймається особливо — як свято надії, віри та духовної єдності в умовах війни.

Різдвяне богослужіння в Кафедральному соборі Касперівської ікони Божої Матері 25 грудня. Фото: МикВісті

Чому Різдво в Україні тепер 25 грудня

Історично, що 7 січня, що 25 грудня, є умовними датами Різдва: у Біблії не вказують точний день народження Ісуса Христа.

У свої часи в Римській імперії 25 грудня відзначали свято «Непереможного Сонця», коли світловий день починав збільшуватися. Згодом, щоб надати цьому дню більш християнського змісту, його пов’язали з народженням сина Божого.

Юліанський і григоріанський календар: як з’явився розрив у датах

Тривалий час церкви користувалися юліанським календарем, запровадженим Юлієм Цезарем. Однак він виявився не до кінця точним: через похибку у 12 хвилин на рік календар поступово почав «відставати», а свята, такі як Пасха рухатися до відзначення у бік літа. За півтори тисячі років ця різниця сягнула 10 днів. Тому 1582 року Папа Римський вирішив провести реформу та створити власний григоріанський календар, який був більш точний астрономічно — тут розвив скоротився до 26 секунд за рік. З тих пір більшість віруючих, як католиків, так і православних, почали святкувати Різдво саме 25 грудня за новим календарем.

Але не всі країни прийняли реформу одразу. Так, українські землі, що опинилися в межах Російської імперії, продовжили проводити служби за старим стилем. Проте це було спричинено скоріше з політичних, ніж релігійних мотивів, зазначає «Радіо Свобода». За часів СРСР частина держав перейшла на григоріанський календар, але церква довго зберігала традицію юліанського календаря.

З часом розходження зросло до 13 днів. Тож коли більшість християн світу святкує Різдво 25 грудня за григоріанським календарем, у юліанському це лише 12 грудня, а «церковне» 25 грудня припадає на 7 січня.

За старим календарем Різдво Христове досі відзначають у Росії, Грузії та Сербії. Україна ж останніми роками поступово повертається до загальнохристиянських традицій.

У 2022 році Православна Церква України (ПЦУ) дозволила проводити богослужіння 25 грудня.
У червні 2023 ПЦУ перейшла на новоюліанський календар. Тоді жителі Миколаєва позитивно оцінили перехід ПЦУ з 1 вересня 2023 року новий календар для нерухомих свят.
Липень 2023 — Верховна Рада закріпила державне святкування за 25 грудня, відмінивши статус 7 січня як вихідного дня. Аналогічне рішення ухвалила й Українська греко-католицька церква.

Різдвяне богослужіння в Кафедральному соборі Касперівської ікони Божої Матері. Фото: МикВіcті

У Православній Церкві наголосили, що перехід дат це ще один крок до єдності української релігійної традиції з більшістю церков світу. Він також допоможе країні відмежуватись від російського впливу. При цьому у церкві наголошують, що ніхто не примушуватиме вірян святкувати Різдво суто 25 грудня: парафіям дозволили тимчасово зберігати і старий стиль, поки триває перехід. Також певний час не буде помилкою відзначати це свято і 25 грудня, і 7 січня, адже це насправді одна й та ж дата в різних календарях.