11-й Київський Безпекововий форуму: «Ниття як запорука Національної безпеки»

Тринадцятого квітня пройшов перший день 11-го Київського Безпекового Форуму, пройшов так само жахливо, як і 10-й, 9-й, 8-й і всі інші попередні Форуми.

Головним лейтмотивом виступів українських «достойників»(Президента та колишнього Прем`єр-Міністра) було ниття на тему: «Коли нас візьмуть у НАТО» і «не будуйте «Північний потік-2» – ви допомагаєте Росії».

Це не стратегія, а дитяча істерика. Це не зовнішньополітична суб’єктність, а об’єктність. Це розпис влади в тому, що вона перетворила Україну на ніщо на світовій арені та чекає виключно подачок від третіх сил.

Стратегія – це коли Держава каже: «Будуєте Північний потік-2, – чорт з вами! Ми маємо план, який дасть змогу позбутися газової залежності від Росії взагалі! Ми розробляємо шельфові родовища та вивчаємо техніку видобутку сланцевого газу! Ми працюємо над розвитком нових експертних галузей, щоб позбутися ганебного статусу країни-труби, країни-транзитера, яка нічого не вміє, окрім як гнати російський газ у Європу».

Стратегія – це не коли ми жебракуємо: «Європейці, дорогі, не женіть російський газ через Балтику (бо так ви допомагаєте Путіну), женіть російський газ через Україну (бо так ви допомагаєте Україні допомагати Путіну)». Стратегія – це коли Україна пропонує Європі взагалі позбавлятися від російського газу!

Зовсім абсурдом виглядає те, як Президент розповідає про виключення деяких положень договору про партнерство з Росією, і пояснює, що нам не потрібно розривати договір в цілому. Тобто ми, країна, яка воює з Російською федерацією маємо з нею партнерський договір, договір, який дає змогу Порошенко та його приспішникам вдало торгувати з агресором. І в цей час він щиро дякує Західним партнерам за санкції проти Росії.

Все це убоге дійство яскраво показує інтелектуальну та моральну ницість так званої влади. А значить, завдання молодого покоління – виховати справжню національну еліту, знайти нашу, українську стратегію та віднайти наше місце на світовій арені.

P.S. Зазначу, що на форумі не було військових, які на Донбасі відстоювали незалежність держави і могли розповісти про конфлікт і кроки з середини, але на них просто не вистачило місць.  Думаю, це знаково: про безпеку країни повинні думати будівельники «Стіни», виробники парових бронекатерів і швидких «Богданів» – за державний кошт. А ті, хто захистили Миколаїв, Харків,Одесу, хто звільняв Слов’янськ, Краматорськ і Маріуполь – що вони можуть розказати?