• четверг

    26 декабря, 2024

  • Пасмурно

    Николаев

  • 26 декабря , 2024 четверг

  • Николаев • Пасмурно

Вадим Петриченко

Вадим Петриченко

бизнес-консультант

Війна і німці

Оця як вже почали насуватись новорічні свята і довелося частіше зазирати в календар, то стало ясно раптом, що це ж суне велика дата: 30-річчя! Навіть намалював картинку, міркуючи про наші здобутки. І запитав себе: ми до круглої дати закінчимо війну?

А треба вам сказати, що я пам'ятаю 50-річчя Великої Жовтневої революції. Мабуть, вона зараз в підручниках вже не так називається. Але тоді у всього прогресивного людства, як нам казали, був колосальний ажіотаж. На мене, школяра, це, звісно, справило велике враження, запам'ятав на все життя. Що сьогоднішні школярі запам'ятають від нашого 30-річчя?

А тут ще форум. Знаєте, на ньому взагалі не йшлося про закінчення війни. Згадувалась, звісно, Велика Майданна революція, але якось не надто гучно, без фанфар. А от про закінчення війни не говорили. Хоч, здавалось би – мені саме так здається, і багатьом іншим пересічним українцям, як свідчить соціологія – здавалось би, саме про це треба поговорити. Пошукати рішення. Відповідь. І, повернімося до згаданої картинки, на якій відображено, що, німці – Федеративна республіка Німеччина  - з 1949 по 1979 збудували державу загального добробуту. Так, війну вони закінчили в 1945, але будувати нову Німеччину почали саме в 1949. Формально, звісно, бо розібрались з тим, з якого боку заходити і що саме робити, мабуть, раніше. А ми? Що маємо зробити аби покінчити з війною?

Намалював власну відповідь. Дорожню карту.

Не думаю, що тут потрібні великі пояснення, але… 

1. Передовсім потрібен план. Мінський? Не знаю, але що в нас нема людей, які все це достеменно знають? Питання в тому, щоб їх посадити за робочій стіл. Можемо це зробити?

2. План треба втілити в життя. Це теж люди, але вже інші. У дуже складних взаємовідносинах. Нас це має турбувати? Ні, це наші агенти, ми довіряємо їм керування державою, вони мають виконати наш мандат.

Упс! От тут не спрацьовує. Адже проглядають два варіанти роботи політичної системи. Скажімо так: український і німецький. В українському впливові громадяни, що не закінчили війну за минулої влади, ближче і до теперішньої. В німецькому ж як пересічні громадяни бачать певний курс своєї держави, то політична система його реалізує. І, зважте, починала в 1949 при владі консервативна партія, її потім заміняла соціал-демократична, а курс був той самий: держава загального добробуту. Загального, для пересічних, впливових – всіх.

Що скажете? Помилки, неточності, про щось забув?

А що зробите? Бо маємо ж щось робити. Щоб встигнути до 30-річчя.