Олександр Лукашенко та Нікол Пашинян, архівне фото

З 2018 по 2022 рік Білорусь постачала сучасну військову техніку Азербайджану у 2018-2022 роках. Це дозволило останній мати перевагу над Вірменією — партнером Білорусі у військово-політичному блоці під назвою Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ).

Про це пише Politico.

Організація договору про колективну безпеку (також відома як Ташкентський договір) — військово-політична міжнародна організація, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан під фактичною егідою Росії. Влада РФ намагається подати ОДКБ як альтернативу НАТО. А учасники організації фактично згрупувалися, щоб захищати один одного від «зовнішніх ворогів».

Проте за даними Politico протягом чотирьох років, коли військові дії між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху досягли свого піка, Білорусь активно допомагала азербайджанським збройним силам, тобто противникові свого соратника.

Згідно з документами видання, йшлося про модернізацію старого артилерійського обладнання та надання нового обладнання для радіоелектронної боротьби й систем безпілотників. В одному з дипломатичних повідомлень зазначалося, що білоруські підприємства відіграють активну роль «у відновленні деокупованих територій Азербайджану, а також експорті білоруських товарів і послуг» до країни.

Едуард Аракелян, військовий аналітик із Єреванського регіонального центру демократії та безпеки, підтвердив, що витік документів стосувався обладнання, яке Азербайджан використовував у Нагірному Карабаху.

«Формально це повне порушення альянсу ОДКБ, але на практиці ми завжди знали, що блок більше підтримує Азербайджан», — сказав він.

Ані азербайджанський, ані білоруський уряди не відповіли на запити про коментарі.

12 червня прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що країна вийде з Організації договору про колективну безпеку, військового альянсу, який фактично контролює Росія.

У листопаді та грудні 2023 року вірменський прем’єр Нікол Пашинян не був присутнім на саміті ОДКБ. Офіційні особи Вірменії також не брали участь у засіданнях, що передували сесії Ради ОДКБ, за участю міністрів закордонних справ та оборони та секретарів Ради безпеки країн ОДКБ.

Перед цим Нікол Пашинян в інтерв’ю The Wall Street Journal заявляв, що агресивні дії Азербайджану та бездіяльність ОДКБ привели Вірменію до рішення диверсифікувати відносини у сфері безпеки. Водночас у Єревані заявляють, що наразі питання виходу країни з ОДКБ не обговорюється.

Також на початку року Міноборони Вірменії повідомило Організацію договору про колективну безпеку, що Єреван не вважає за доцільне проводити у країні військові навчання ОДКБ.

Пізніше міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян заявив, що Єреван розглядає можливість подати заявку на членство в Євросоюзі та прагне налагодити тісніші зв'язки із Заходом.

Війна за Нагірний Карабах 

Нагадаємо, що 27 вересня 2020 року Азербайджан розпочав повітряну та ракетну атаку у напрямку Нагірного Карабаху, поклавши відповідальність за початок бойових дій на збройні сили Вірменії. Азербайджан у конфлікті підтримала Туреччина, яка направила до зони бойових дій сирійських найманців, про що неодноразово повідомлялося у західних засобах масової інформації. Сам Ердоган цю інформацію заперечував. Загострення перейшло у стадію війни, яка протривала 44 дні. Відповідно до заяви про припинення вогню від 9-10 листопада 2020 року, Азербайджан отримав під контроль 40% території, включаючи місто Шуша (Шуші), зробивши невизнану Нагірно-Карабахську Республіку (Арцах) анклавом. Згідно з договором, Баку відійшли Агдамський, Кельбаджарський та Лачинський райони.

Глава уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що погодився на перемир'я з Азербайджаном у Нагірному Карабаху, щоб уникнути загибелі тисяч вірменських військових. Після чого в Єревані звинуватили Пашиняна у зраді, закликаючи його залишити посаду.

Однак парламент Вірменії не зміг проголосувати питання про відставку прем'єр-міністра Нікола Пашиняна через відсутність кворуму для проведення засідання.

У серпні 2022 року повідомлялось, що у конфлікті за регіон Нагірного Карабаху між Вірменією та Азербайджаном новий етап загострення.

У вересні 2022 року сторони звинуватили одне одного в провокаціях та обстрілах.

19 вересня 2023 року Азербайджан оголосив про початок «антитерористичних заходів локального характеру» у Нагірному Карабасі після звинувачень Вірменії «в організації теракту та загибелі військових».

Вірменія у відповідь відмовилася спрямовувати туди свою армію. Таким чином країна погодилася, що це є територією Азербайджана. За це народ виступив із жорсткою критикою влади, зокрема прем'єра Нікола Пашиняна. На вулицях Єревана розпочалися протести.

Євросоюз оголосив пакет гуманітарної допомоги на 500 мільйонів євро для підтримки людей, які постраждали внаслідок бойових дій у Нагірному Карабаху.

Також Євросоюз може запровадити проти Азербайджану заходи у разі утисків мирних жителів Нагірного Карабаху. Жителі регіону, етнічні вірмени, почали залишати свої домівки та переїжджати до Вірменії.

1 січня 2024 року невизнана Нагірно-Карабаська республіка офіційно припинила своє існування.