Чим небезпечні кліщі та що робити після укусу

Сезон пікніків, прогулянок та відпочинку на природі приховує в собі серйозну небезпеку.

Попри поширене уявлення, що загроза укусів кліщів минає з весняним періодом, ці паразити становлять небезпеку протягом усього теплого сезону. Але у червні характер їхньої активності змінюється через погодні фактори.

Перший весняний пік чисельності та агресивності кліщів зараз знижується. Кліщі чутливі до температурного режиму. Коли температура повітря перевищує +25°C, умови життя стають для них несприятливими. В таку погоду паразити переходять у літній режим маскування та, щоб уникнути зневоднення, кліщі переміщуються у густу вологу траву та тінисті місця.

Реклама

Зменшення рухливості паразитів у денний час не означає повну безпеку. Вони адаптують свою активність до літніх умов та основним часом для полювання стають прохолодні ранкові години, поки тримається роса, та вечірні сутінки, коли сонце сідає, а температура повітря спадає. Через це лісові масиви, міські парки, луки, береги водойм та прибудинкові території залишаються зонами постійного ризику зараження. Літній температурний режим лише коригує добову активність кліщів перед другим сезонним піком, який фіксується восени.

Кліщі є представниками класу павукоподібних, що належать до типу членистоногих. Серед величезного різноманіття цих істот головну загрозу для здоров’я становлять саме іксодові кліщі, яких у народі часто називають тайговими, собачими або пасовищними. Ця група паразитів є переносниками цілої низки небезпечних інфекцій, серед яких: бабезіоз, ерліхіоз, туляремія, кліщовий тиф та плямиста лихоманка.

Хвороба Лайма

Хвороба Лайма — це природно-осередкове інфекційне захворювання, що викликається бактеріями роду Borrelia і передається через укуси інфікованих іксодових кліщів. На цю зоонозну інфекцію хворіють люди, а також домашні та сільськогосподарські тварини (собаки, коні, велика рогата худоба). Найвищий ризик інфікування фіксується навесні та влітку. Поза природою кліщі можуть потрапити до приміщення на шерсті тварин або з букетами квітів.

Стадії перебігу захворювання

Локальна стадія (триває від 3 до 32 днів після укусу): Бактерії розмножуються у верхніх шарах шкіри. Основним клінічним маркером є виникнення мігруючої еритеми, тобто характерної плями у вигляді кільця з червоним обідком («бичаче око»). Цей період супроводжується грипоподібним синдромом: лихоманкою (часто до 40 °C), головним, м’язовим та суглобовим болем, іноді катаральними явищами (кашель, нежить, першіння в горлі) або нудотою.

Стадія дисемінації (поширення збудника): Якщо специфічне лікування відсутнє, бактерії зі струмом крові та лімфи розносяться по організму. Це призводить до ураження нервової системи (невралгії, менінгіт), серця (аритмії, міокардит, перикардит), а також суглобів, печінки, нирок та очей.

Хронічна стадія: Розвивається внаслідок тривалої (понад 10 років) персистенції борелій в організмі, переважно в лімфатичній системі. Характеризується рецидивними артритами (хронічний біль у суглобах, кульгавість) та важкими неврологічними порушеннями (енцефаліт).

Стійкий імунітет не формується, тому через 5-7 років можливе повторне зараження.

Діагностика та лікування

Первинний діагноз базується на клінічній картині (наявність еритеми) та факті укусу кліща в анамнезі. Для остаточного підтвердження застосовують лабораторні серологічні дослідження крові.

Лікування хвороби Лайма є виключно стаціонарним і проводиться в інфекційному відділенні із застосуванням курсу антибіотикотерапії. У разі виявлення укусу кліща необхідно невідкладно звернутися до лікаря для проведення профілактичних заходів, а під час перебування у зонах ризику суворо дотримуватися правил індивідуального захисту (закритий одяг, репеленти, регулярний самоогляд).

Кліщовий енцефаліт

Кліщовий енцефаліт це гостре вірусне захворювання, що вражає центральну нервову систему. Основним шляхом інфікування є укуси заражених іксодових кліщів під час їхньої активності (з квітня по листопад) у лісових та трав'яних зонах. Рідше зараження стається через вживання сирого молока чи сиру від інфікованих кіз, корів або овець.

У більшості інфікованих хвороба протікає безсимптомно. У разі маніфестації інкубаційний період триває від 4 до 28 днів (найчастіше 7-14 діб).

Важкі форми КЕ призводять до запалення головного мозку (енцефаліту) або його оболонок (менінгіту).

Перебіг хвороби зазвичай має дві фази:

Перша фаза: Проявляється загальною інтоксикацією, лихоманкою, головним болем, нудотою, блювотою та вираженою слабкістю.

Друга фаза (розвивається після тимчасового покращення стану приблизно за тиждень): Характеризується ураженням ЦНС. З’являються сплутаність свідомості, порушення координації та мовлення, судоми, а також слабкість кінцівок.

Як правильно оглядати себе та тварин після прогулянки

Найголовніше, після прогулянок оглядати себе та своїх тварин на наявність кліщів на тілі. У медицині діє «правило двох годин»: огляд та приймання душу необхідно здійснити одразу після повернення додому.

По-перше, потрапляючи на людину, кліщ не кусає миттєво. Він може від 30 хвилин до кількох годин шукати ділянку з тонкою шкірою. Зняти паразита, поки він просто повзає, максимально просто. По-друге, навіть якщо укус відбувся, ризик зараження хворобою Лайма напряму залежить від часу перебування кліща у шкірі. Якщо видалити його у перші години, шанси на інфікування є мінімальними, оскільки бактерії виділяються не одразу.

Огляд людини

Кліщі рухаються знизу вгору і шукають найтепліші ділянки з тонким епітелієм та близьким розташуванням судин. Огляд має бути прицільним, приділяючи особливу увагу таким зонам:

• Волосиста частина голови та ділянка за вухами;
• Шия та комірцева зона;
• Пахвові западини та підколінні ямки;
• Пахова зона, сідниці та внутрішня сторона стегон;
• Ділянка навколо пупка та лінії талії.

Важливо: Одразу зніміть увесь одяг, виперіть його при високій температурі або ретельно витрусіть поза житловою кімнатою, і лише тоді переходьте до самоогляду.

Огляд домашніх улюбленців

Собаки та коти контактують із травою напряму, тому після кожної прогулянки у них необхідно перевіряти:

• Морду, губи та зону навколо очей;
• Вушні раковини та простір за вухами;
• Шию та ділянку під нашийником;
• Живіт, пах та внутрішню сторону стегон;
• Подушечки лап та міжпальцевий простір;
• Основу хвоста.

Для тварин із густою шерстю використовуйте спеціальний гребінь, щоб вичесати паразитів, які ще не встигли прикріпитися.

Профілактика та самозахист

Ефективною профілактикою насамперед є правильний підбір одягу та підбір спеціальних засобів від комах.

Щодо одягу, важливо зробити бар’єр і не залишити паразитпм шансу підібратися під одяг. Дотримуйтеся таких правил:

• Обирайте світлі відтінки: На білому, бежевому чи світло-сірому одязі кліща значно легше помітити й вчасно струсити ще до укусу.
• Дотримуйтесь максимальної закритості: Одягайте речі з довгими рукавами та щільними манжетами, а верхню частину одягу обов'язково заправляйте у штани.
• Заправляйте штани в шкарпетки: Оскільки кліщі чіпляються за речі на рівні щиколоток і повзуть знизу вгору, такий крок повністю заблокує їм шлях до тіла.
• Не забувайте про головний убір: Кепка, панама чи капюшон надійно захистять волосисту частину голови, де виявити прикріпленого паразита найважче.

Через те, що одяг не завжди здатен убезпечити від укусу кліща, треба підсилювати захист хімічними речовинами (спреї від комах, але обов’язково на ньому повинно бути написано, що від кліщів він також захищає)

Застосовуючи репеленти, аерозолі слід розпорошувати лише на відкритому повітрі, ретельно обробляючи манжети рукавів, комір, лінію поясу та нижню частину штанин. Якщо ви наносите засіб на шкіру, уникайте обличчя, слизових оболонок та місць із подряпинами.

Тривалість захисту від кліщів зазвичай менша, ніж від комарів, і триває в середньому від двох до чотирьох годин, тому під час довгого перебування на природі обробку необхідно періодично оновлювати.

Що робити, якщо кліщ вже вкусив

За словами миколаївської лікарки-інфекціоністки Світлани Федорової: «Якщо все ж таки ви побачили кліща на собі, в ідеалі, щоб вам діставав його мед працівник. Якщо ви не маєте можливості відвідати лікаря, ви можете самостійно його витягти за допомогою нитки, або нігтів розхитуючими рухами, наче викручуєте гвинтик. Ні в якому випадку не заливати його олією або мильним розчином».

Головне правило у разі виявлення паразита це прибрати його якомога швидше, адже тривалість його перебування у шкірі напряму впливає на ризик інфікування. Якщо у вашій аптечці є необхідні інструменти, самостійне видалення має відбуватися за чіткою та безпечною схемою.

Крок 1. Оберіть інструмент. Найкраще використовувати спеціальний пластиковий викручувач (типу Tick Twister), який продається в аптеках і зоомагазинах, або звичайний пінцет із вузькими кінчиками. Інструмент дозволяє захопити паразита у самої шкіри, максимально близько до його хоботка.

Крок 2. Евакуація обертовими рухами. Затиснувши кліща пінцетом або підчепивши викручувачем, починайте робити повільні обертові рухи. Тягніть паразита вгору плавно, без різких ривків, тримаючи інструмент перпендикулярно до поверхні шкіри.

Крок 3. Антисептична обробка. Після того, як паразит повністю вилучений, ретельно промийте місце укусу водою з милом та обробіть будь-яким доступним антисептиком (спиртом, хлоргексидином або йодом), а також ретельно помийте руки.

Ні в якому випадку не використовуйте народні методи вилучення кліща

• Заливання олією, спиртом, гасом чи лаком для нігтів. Коли дихальні шляхи паразита перекриваються щільною рідиною, він починає задихатися. У такому стані кліщ рефлекторно випорскує в кровотік людини весь вміст свого шлунка та слинних залоз, де й концентруються небезпечні збудники. Намагання «викурити» його рідинами лише прискорює інфікування.
• Різке висмикування або стискання пальцями. При різкому ривку тіло кліща часто відривається від голівки, яка залишається в епідермісі й провокує локальне гнійне запалення. Крім того, здавлювання черевця паразита пальцями працює за принципом поршня шприца, тобто ви власноруч впорскуєте його інфіковані біологічні рідини собі під шкіру.

«Якщо все ж таки у ході викручування кліща ви відірвали його тіло від голови, та щось залишилось на місці укусу – нічого страшного. Звісно, в ідеалі, вийняти його повністю, але, якщо так вже сталося, що голова відірвалася, візьміть будь-який антисептик, або будь що, що містить спирт та ретельно обробіть місце укусу. Якщо голова залишилася, не намагайтеся її «викалупувати». Вона сама повинна вийти через 4-6 днів», - Світлана Федорова.

Також Світлана зазначає: «Якщо ви алергик та маєте алергічну реакцію на укуси комах, можете прийняти будь-який антигістамінний препарат».

Лікарі кажуть, що важливо після укусу кліща звернутися до мед закладу, навіть якщо ви вже вилучили його. Лікар призначить вам профілактичний курс антибіотиків.

Коли терміново бігти до лікаря?

Необхідно невідкладно проконсультуватися з лікарем, якщо після контакту з паразитом ви помітили один або декілька симптомів, які вказують на розвиток хвороби Лайма. До переліку цих ознак належать:

• Зміни на шкірі в зоні укусу: поява червоної, синьо-червоної, жовтуватої або синюшної плями.
• Специфічні плями на інших ділянках: виникнення аналогічних забарвлених плям на частинах тіла, де безпосереднього укусу кліща не було.
• Грипоподібний синдром: поява лихоманки, головного болю, сильної втоми, а також ломоти та болю у м'язах. Ці прояви можуть виникнути як через кілька днів, так і впродовж трьох місяців після інфікування.
• Ураження опорно-рухового апарату: набряклість та/або болючість у суглобах.
• Неврологічні розлади: виражений іррадіюючий (віддаючий) біль, відчуття поколювання або помітне зниження м'язової сили в кінцівках чи тулубі.
• Порушення зору: раптова поява двоїння в очах.

Укус кліща це об’єктивний ризик, який вимагає раціонального підходу та чітких дій. Хвороба Лайма та кліщовий енцефаліт становлять серйозну загрозу, проте їхнім хронічним наслідкам можна запобігти. Головне дотримуватися правил безпека під час перебування на природі, проведенню регулярних самооглядів та невідкладному зверненню до медичних працівників у разі виявлення перших симптомів.

Над матеріалом працювали Катерина Сеременко та Катерина Середа