Хто гонить фуфло?

Вітаємо всіх президентів та всі сосни!

Особисто в мене, за підсумками тижня, що минув, постало лише одне питання: А хто, вибачте за грубий вислів, гонить фуфло? Тому, що фуфло таки спостерігається. Останнім часом, воно спостерігається постійно, але  останнім тижнем його якось забагато.

Про що це я? А ця я – про те, що жоден, повторюю, на сьогодні, жоден об’єкт ані в місті Миколаєві, ані в Миколаївській області не потрапив до так званої програми «Велика реставрація» Володимира Зеленського. Міністерство культури та інформаційної політики України 18 травня оприлюднило рейтинги проектів, що взяли участь у відборі в рамках проекту “Велика Реставрація”, серед них – жодного з Миколаївщини. Згодом, те ж відомство показало перелік об’єктів, які будуть реалізовані у 2021 році. І знову – серед них жодного миколаївського.

Тут слід зробити екскурс до історії. В Україні взагалі та на Миколаївщині зокрема безліч цікавих історичних об’єктів, які, натомість, знаходяться у занедбаному стані. І у Володимира Олександровича Зеленського, чи у когось з його оточення виникла геніальна ідея – інших там не буває, витратити гроші на реставрацію цих об’єктів. Тут можна довго розмірковувати про те, це кампанейщіна, що одночасним, нехай навіть і якісним ремонтом, питання збереження історичних пам’яток в перспективі не вирішиш – за ними потрібен постійний догляд, а такий можливий лише за наявності зацікавленого та відповідального власника,  але не будемо про це зараз – бо такі глибокі розсуди не притаманні Зеленій команді. У будь якому разі, разовий ремонт, це краще, ніж ніякий. Зрозуміло, що всі обласні адміністрації рванули навипередки, кожний за свої об’єкти. Якщо говоримо про Миколаїв, то там йшлося, як мінімум, про Будинок офіцерів флоту, більше відомий як ДОФ за російською абревіатурою. І сам Зеленський там був ще у серпні минулого року і так обнадіював, а Давид Арахамія брав цю надію на контроль. А потім була переможна реляція про ДОФ – буде! Буде він реставрований, про що навіть на сайти Президента написали. Але – ніт. Як виявилось, об’єкти комунальної власності, а Будинок офіцерів флоту – власність міста Миколаєва, взагалі не підлягають «Великій реставрації». Ось що роз’яснив Мінкульт, початок цитати: « Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021» фінансування об’єктів комунальної форми власності в межах бюджетної програми «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення» (КПКВК 3801340), зокрема за напрямом «Велика Реставрація», не передбачене. Таким чином, Порядок відбору проектів з реставрації, консервації, ремонту на пам’ятках культурної спадщини, у тому числі замках, інших фортифікаційних, оборонних, палацово-паркових комплексах, що взяли участь у відборі в рамках проекту “Велика Реставрація”, затверджений постановою Кабінетів Міністрів України №1214 від 09.12.2020, не передбачає можливість участі у програмі «Велика Реставрація» об’єктів комунальної форми власності» - кінець цитати. Вибачте за довге цитування, але воно було потрібне. Дивимось хронологію подій. У серпні 2020 року Зеленський дає доручення включити ДОФ до «Великої реставрації» і доручає Арахамії контроль за цим виконанням цього доручення. У грудні 2020 року приймається Державний бюджет України та виходить постанова Кабміну відповідно до яких реставрацію ДОФу не можна фінансувати за «Великою реставрацією». Давид! Арахамія! Ау! Де твій контроль! Але, міська влада, як стало відомо, подавала документацію на участь у цій, с позволєнія сказать, «реставрації» проекти і на ДОФ, і на башту Шухова, до речі!, бо у Міністерстві культури обнадіювали – так, все буде гаразд, подавайте. Але, всі ці обіцянки виявились фуфєлом.

Та біс з ним з ДОФом! А як незручно вийшло з Миколаївською обсерваторією, яка є державною власністю і яку також подавали і це вже була справа обласної державної адміністрації і там були переконані у «однозначності», як висловився профільний заступник по культури Віталія Кіма Юрій Ісайович Гранатуров, її реставрації . Але – знову – ніт. В ОДА вже почали пояснювати – це лише перший етап, типу, не всьо потєрянно! І вже появились пости у соцмережах миколаївських нардепів про те, що вони потягнулися до Мінкульту з’ясовувати чому це немає нашої обсерваторії у «Великій реставрації»? От, чесно, всі Зелені нардепи від Миколаївщини, а вони всі Зелені, такі пусічки, так вміють няшно написати про повний власний крах із нульовим вихлопом наприкінці. Ну, просто – пусічки. А Давид Арахамія – найбільша пусічка – все бере на контроль і нічого не контролює!

І знову, до мого питання. Хто гонить фуфло? Заступник ОДА з культури? Чи сам голова ОДА, який раніше стверджував, що держава бачить Миколаївську область. Або – це Давид Арахамія, який все бере на контроль, але нічого не контролює? Чи може, який жах, сам Володимир Зеленський? 

А може, – просто фуфлова команда така підібралась? Кожний окремо – начебто і непогана людина – а разом якось у них не дуже виходить.

Миколаївська міська рада не скасувала свого власного рішення від 2012 року про російську мову, як про регіональну. Рішення, яке було прийнято в наслідок прийняття горезвісного, так званого мовного закону Колісниченко-Ківалова і який був визнаний неконституційним у 2016 році. Голосували проти або не голосували за це питання депутати від ОПЗЖ, партії Шарія та частина Слуг народу. Що тут скажеш – для частини миколаївських міських депутатів українські закони – не закони – нема де правди діти. Може зазначити лише одне – на цьому історія про «язик» не закінчується. Слідкуйте за повідомленнями…

А тим часом, минулого тижня віджигав Володимир, наш, Зеленський Олександрович. Спочатку він з дружиною на день української вишиванки одягнув… російську косоворотку. Або виширотку. Або косованку. Або… Ну, не вишиванку – це точно.. Пояснили в Офісі Президента, тим, що це такий регіональний стиль. Незабвєнна Юлія Мендель сказали би «український російський одяг». Але – знову ніт.

Потім, він дав велику прес-конференцію на тлі недобудованих літаків. І там багато чого говорив, про Поршенка, про олігархів, про те ще Меркель, Макрон і Байден якось здають свої позиції перед Путіним, який він дипломат, наш Зеленський! І про закінчення епох. Епохи Медведчука, насамперед (ви щось чули у його передвиборчій риториці про Медведчука?), а лише потім – епохи бідності. Але з останньої виникли певні складнощі, за його словами. І знову про Порошенка. Про Порошенка у Зеленського завжди, той до нього приходить, не зрозуміло – у нічних жахах чи як? Там багато чого було, варто подивитися. Але найголовніше, що особисто я виніс з цього дійства на майже три години – це те, що Володимир Олександрович – доросла людина.

Ось так.

За цим кланяюся – побачимось.