Проблема ТЦК. Блог автора — Станіслав Мартиросов.
  • вівторок

    21 липня, 2026

  • 23.1°
    Ясне небо

    Миколаїв

  • 21 липня , 2026 вівторок

  • Миколаїв • 23.1° Ясне небо

Станіслав Мартиросов

Станіслав Мартиросов

Депутат Миколаївської обласної ради 6 скликання, депутат Миколаївської міської ради 8 скликання

Проблема ТЦК

Вже тривалий час в українському суспільстві панує тема «проблеми ТЦК». В соціальних мережах широко представлені відео з бусифікацією та «жахливими» діями тцкашників. Про епітети, якими наділяють військовослужбовців ТЦК я вже мовчу, «людолови» - самий м’який з них. Також є багато відео, де українці – дуже часто жінки, відбивають від злих тцкашників чоловіків. Давайте розберемось – чи є насправді проблема з ТЦК та з мобілізацією, адже сам Зеленський пів року тому ставив задачу по вирішенню цієї проблеми перед новим тоді міністром оборони Федоровим.

Якщо ми говоримо про мобілізацію то проблема з нею є. Людей у військах не вистачає і дуже сильно не вистачає. Якщо говорити про процес мобілізації, про деякі методи ТЦК, то очевидно, що деякі методи неприпустимі. Але не будемо забувати, що ми воюємо у війні на виживання із противником який в рази переважає нас у ресурсах. Мобілізація у нас не добровільна а примусова і це загальновідома інформація. А деякі чоловіки категорично не хочуть виконувати свій обов’язок з захисту країни. І йдеться не про поодинокі випадки, йдеться про мільйоні людей. Можливо коріння проблеми з мобілізацією тут?

До війська не йдуть з декількох причин. По-перше бояться. По-друге не вважають за потрібне відстоювати незалежність та суверенітет України, бо не вважають Україну за свою державу. По-третє, коли їм постійно говорять про мир у найближчі два-три місяці думають, що ці місяці можна пересидіти дома. Іншою мовою тому, що влада з ним не говорить чесно. Всі інші причини не причини, а відмазки. Що тут можна зробити? Владі – почати говорити чесно, без заспокійливої брехні. А чоловікам бути чоловіками. А сердобольним жінкам зрозуміти, що не може бути комфорту одних за рахунок здоров’я і життя інших. Нехай ще подумають, чи будуть так толерантно до них ставитися російські загарбники, якщо вони дійдуть до їх міст та сіл. Не ТЦК на нас напали, а росіяни.

І ще одне – про Федорова та черговий картонковий майдан. Певні успіхи українських дронових атак останнього часу у певної частини українського суспільства породив думку, що війну можна виграти одними лише дронами. Що дронізацією можна замінити мобілізацію. Це чергова ілюзія. Без людей війну вести неможливо. Так, успіхи дронових атак треба розвивати, але ті ж самими дронами керують люди, цілі для них визначають люди, для забезпечення їх роботи потрібні люди. Поки піхотинець не ступив на землю, ти не контролюєш цієї землі.

Тому називати тему мобілізації «токсичною», як роблять деякі аналітики це, вибачте, нонсенс. Токсичною вона є для тих, хто не хоче говорити з людьми чесно і по-дорослому. Давайте ще токсичною назвемо тему війни. А що – воно ж неприємно, там люди гинуть. Давайте жити так, наче ніякої війни на наше знищення немає. Не дивіться вгору!

Час вже жити реальним життям. Інакше будемо знищені і забуті.