«Там ще гірше буде, ніж в Олешках», — на Кінбурнській косі люди залишаються без їжі та не можуть виїхати
-
- Світлана ІванченкоКореспондентка
Край Кінбурнської коси. Ілюстративне фото: ShutterstockНа окупованій Кінбурнській косі людям бракує продуктів, ліків, дров і навіть сірників. У Василівці залишаються 42 мешканці, у Покровському — близько 12–13. Частина людей уже третій місяць чекає на евакуацію, але російські військові не випускають їх із сіл.
Про це розповів місцевий житель Сергій, родина якого змогла виїхати з коси, в сюжеті «Суспільного».
За його словами, продукти на окуповану територію давно не завозили, а люди змушені розбирати пошкоджені будинки, щоб мати дрова.
— Там дуже важко: що в Геройську, що в Покровському, що в Василівці. У людей немає ні продуктів, ні ліків, за ліки взагалі нема чого балакати. Дров немає. Вже розбирають, люди тягають, які розбиті хати, звідти тягають щось таке, якісь дрова. Навіть звичайні сірники у людей вже закінчуються, не кажучи вже за продукти якісь там, — розповів чоловік.
Наслідки атак. Фото надане Суспільному місцевими жителямиУ Василівці, за словами Сергія, 42 людини вже три місяці збираються виїхати. Речі зібрали, однак окупанти їх не випускають. У Покровському залишилося приблизно 12–13 мешканців. Люди живуть впроголодь: худобу, яка могла б стати їжею, російські військові давно постріляли.
— Вони живуть там впроголоді. Якийсь скот був, там уже давно кацапи постріляли його і поїли. Так би, може, щось би люди її зарізали та щось би харчувалися, а так немає, — розповів Сергій.
Виїхати з коси складно і через заміновані дороги. За словами чоловіка, його родина під час спроби залишити територію підірвалася на автомобілі. Ніхто не постраждав. Через міни люди також не можуть безпечно дістатися до лісу, моря чи лиману.
— А що робити, як харчів нема? На території вони заручники просто. Туди ж нічого не надходить взагалі. В Геройському насипали, там на продукти рибу ловили. Двоє людей підірвалися. Все, вже ніхто не сипе, вже риби не буде, вже продуктів не буде. Ані муки, ні жирів, нема ж нічого такого. Як людям жити? — розповів чоловік.
Не всі можуть виїхати навіть за наявності такої можливості: частина людей не має грошей, інші не хочуть залишати будинки, які будували власноруч. Сергій побоюється, що взимку становище мешканців стане ще важчим.
— Там ще гірше буде, ніж в Олешках. В Олешках хоч, як би сказати, на великій землі. А там коса взагалі відрізана. Від Дніпра і до заливу біля Рибальчика — там всього 4 кілометри відстані. Зараз ось продукти доїдять люди — і все. Якщо нічого не зміниться, то я не знаю, що там буде, — сказав він.
Наслідки атак. Фото надане Суспільному місцевими жителямиОкрім нестачі найнеобхіднішого, місцеві жителі зазнають тиску з боку російських військових. Сергій розповів про погрози, побиття, викрадення людей і вбивства двох жінок.
— Неправильно подивився — все, тобі вже кричить: «Я тебе заберу в полон». Особливо п'яні, як шатаються по селах, отам понапиваються, то пристають до людей. Неправильно подивився теж, на наступний день приїжджають, одразу перевертають усе. Бо ти неправильно подивився на них. Двох жінок убили. Одну застрелили, одній шию переламали, — розповів він.
За словами Сергія, окупанти також змушували місцевих отримувати російські паспорти. Під час так званого референдуму людей зібрали в клубі, який оточили озброєні військові.
— А молодим таким, хто, так би сказати, може воювати, одразу дають паспорт і повістку. Так як референдум робили, сказали зібратися всім у клубі, будуть якісь збори там. Люди зібралися, вони клуб оточили, душ 15–20 автоматників. І референдум, — розповів чоловік.
Речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук пояснив, що говорити про звільнення Кінбурнської коси наразі зарано. Для такої операції потрібні стабільна логістика, можливість евакуації та поповнення запасів. За його словами, російські військові використовують місцевих жителів як прикриття.
— Поки я б не казав про можливість деокупації, допоки лівий берег (Херсонщини, — прим.) залишається під окупацією, допоки ми не зможемо там закріпитися. Казати про звільнення Кінбурна наразі рано, — зазначив речник.
Сергій наголошує, що про людей на Кінбурнській косі не можна забувати, навіть якщо їх залишилося небагато.
— Я розумію, що Олешки, багато людей, діти там, але тут же теж люди. І тим більше — це шматочок Миколаївської області, який окупований. І ніхто не кидається, ніхто нікуди не звертається, — вважає чоловік.
Що відбувається на Кінбурні?
З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну територія Кінбурнської коси окупована російськими військовими. Власне, звідти росіяни понад рік обстрілюють Очаківську та Куцурубську громади Миколаївської області.
Досі у Миколаївській області залишаються окупованими всього три населені пункти, які знаходяться на території Кінбурнської коси. Йдеться про такі населені пункти:
- село Василівка. До повномасштабної війни населення становило 382 особи;
- село Покровка. До повномасштабної війни населення становило 229 осіб;
- село Покровське. До повномасштабної війни населення становило 177 осіб.
Очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім заявив, що звільнення Кінбурнської коси — це питання часу, «ще й не дуже великого». Це також підтвердила спікер Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк.
Водночас російські окупанти продовжують обстрілювати та мінувати заповідну територіюКінбурнського півострову. Майже щоденно на мінах там підриваються дикі тварини, є випадки й людських жертв. Про це йдеться у статті «МикВісті» «На межі знищення: Як заповідна Кінбурнська коса потерпає від дій окупантів».
Впродовж усього часу окупації на Кінбурнській косі час від часу горять ліси. Ситуація зазвичай ускладнюється тим, що російські окупанти не дозволяли рятувальникам гасити вогонь, тому пожежі можуть тривають тижнями. Водночас, як зазначили в ОВА, Миколаївська область не може допомогти у гасінні пожеж там, оскільки усі пожежні частини та техніка, яка може туди дістатися, перебувають на окупованих територіях Херсонщини.
Через пожежі на Кінбурні під загрозою опинилися червонокнижні орхідеї, інші унікальні рослини та тварини, повідомила омбудсмен Людмила Денісова.
Після деокупації Кінбурнській косі потрібен буде час на самостійне відновлення природи, повідомили в «Білобережжя Святослава». Це відбуватиметься у період, поки триватиме розмінування заповідної території.
У жовтні 2024 року гауляйтер окупованих сіл Покровка і Василівка на Кінбурнському півострові Сергій Беляков поскаржився на дії російських військових, які мародерять, погрожують насильством та розправою місцевому населенню.
Як стало відомо, що пропозиція США щодо припинення російсько-української війни, містить, зокрема, пункт про вихід російських військ з тимчасово-окупованої Кінбурнської коси, яка частково входить до адміністративних меж Миколаївської області.
Повідомлялось, що російські війська побоюються можливого звільнення Кінбурнської та Тендрівської коси українськими військовими, тому перекидають на ці напрямки спецпризначенців із Севастополя.
Влітку 20206 року на окупованій Кінбурнській косі провели бойову місію, під час якої на територію півострову доставили роботизований комплекс за допомогою безпілотної морської платформи.
