Голова наглядради відзвітувала перед депутатами: Водоканал переживає занепад, збитковість ₴700 млн, щорічно втрачаємо ₴500 млн на витоках води

Голова Наглядової ради МКП «Миколаївводоканал» Ганна Монтавон. Скриншот з засідання сесії міськради

«Миколаївводоканал» щороку втрачає близько 500 мільйонів гривень через витоки води, а збитковість підприємства вже сягнула майже 700 мільйонів гривень. Крім фінансових проблем, на підприємстві виявили системні недоліки в управлінні, контролі витрат, використанні донорської допомоги та організації роботи окремих підрозділів.

Про це під час сесії Миколаївської міської ради, звітуючи про перші місяці роботи наглядової ради, повідомила її голова Ганна Монтавон, пишуть «МикВісті».

За її словами, наглядова рада почала працювати восени 2025 року. За цей час її члени проаналізували фінансовий та операційний стан підприємства і дійшли висновку, що проблеми накопичувалися роками.

Реклама

— Це не результат війни. Це приклад системного занепаду. Не було жодної фізичної атаки на адміністративні приміщення підприємства, але є ознаки того, що підприємство було занедбаним і управління ним було втрачено значно раніше, — сказала Ганна Монтавон.

Вона продемонструвала депутатам фотографії адміністративних та складських приміщень підприємства, зазначивши, що умови праці працівників є неприйнятними.

При цьому, за словами голови наглядової ради, до початку повномасштабного вторгнення підприємство було прибутковим. Зокрема, у 2021 році чистий прибуток «Миколаївводоканалу» становив 71 мільйон гривень. Водночас, за словами голови наглядової ради, вже тоді фактично були відсутні якісна операційна звітність, контроль за ефективністю роботи підрозділів, внутрішній аудит та системне планування.

Однією з найбільших проблем підприємства залишаються втрати води. За словами Ганни Монтавон, сьогодні мережі втрачають близько 40% усього ресурсу.

— Я зробила розрахунки, щоб зрозуміти, скільки коштує один відсоток втраченої води. Це один мільйон гривень на місяць. Загалом у 2025 році ми втратили 500 мільйонів гривень у землю, — повідомила вона.

За словами голови наглядової ради, якби ще до повномасштабного вторгнення підприємство системно оновлювало трубопроводи, сучасні мережі були б значно стійкішими до корозії після переходу на використання солоної води.

Також під час аналізу роботи підприємства виявили, що після підриву Каховської ГЕС цех «Дніпро — Миколаїв» майже не виконував своїх функцій, однак із літа 2023 року до кінця 2025 року на його утримання витратили 32 мільйони гривень.

Окрім цього, наглядова рада зафіксувала дебіторську заборгованість у 258 мільйонів гривень, неналежне використання донорської допомоги, тривале виконання аварійних робіт, відсутність технічних карт, нестачу інструментів і матеріалів, а також 207 будівельних лічильників, які не використовувалися з 2023 року.

У звіті також йдеться про проблеми в антикорупційній роботі підприємства. Зокрема, із 13 запланованих перевірок було проведено лише три, а понад 30% працівників не довіряють механізмам повідомлення про можливі корупційні порушення.

Водночас Ганна Монтавон заявила, що після приходу нової управлінської команди вже вдалося досягти перших результатів. Зокрема, ліквідація цеху «Дніпро — Миколаїв» дозволила скоротити витрати на 11 мільйонів гривень на рік, ще 5 мільйонів гривень підприємство зекономило завдяки переходу від ліквідації аварій до планових ремонтів.

— Для нас дуже важливо продовжувати управлінські зміни, дати новій команді час на системну трансформацію та оцінювати роботу за результатами, — підсумувала голова наглядової ради.

Наглядова рада водоканалу

Комунальне підприємство «Миколаївводоканал» стало першим КП, на якому функціонує наглядова рада. Це колегіальний орган, який здійснює стратегічний контроль за діяльністю підприємства, затверджує ключові управлінські рішення, фінансові плани та оцінює роботу керівництва. Вона не втручається в операційну діяльність, впливає на призначення та оцінку директора, однак не буде звільняти чи наймати працівників на інших рівнях.

Рішення про створення наглядових рад у комунальних підприємствах Миколаєва ухвалили у 2024 році в межах реформи корпоративного управління. Позаштатна радниця міського голови Миколаєва Юлія Мінчева зазначала, що наглядові ради все ж будуть керівним органом, а не дорадчим, із відповідальністю за ухвалені рішення. Вони матимуть як юридичну, так і фінансову відповідальність за свої дії.

У січні 2025 року було оголошено конкурс на відбір незалежних членів, а 29 травня 2025 її склад затвердив депутатський корпус.

До складу наглядової ради КП «Миколаївводоканал» увійшли п’ятеро членів, серед яких:

1. Андрій Гайдуцький (Україна), доктор економічних наук магістр міжнародних економічних відносин (КНУ ім. Т. Шевченка) та MBA зі спеціалізацією в стратегії й корпоративному управлінні (KDI School, Південна Корея).

2. Андрій Єфімов (Україна), магістр банківської справи, має понад 20 років професійного досвіду у сфері фінансів, управління ризиками та корпоративного управління.

3. Сергій Шкляр (Україна), доктор юридичних наук, спеціаліст з міжнародного права (Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка) та економіки підприємства.

4. Бйорн Кааре Єнсен (Данія), європейський експерт у сфері управління водними ресурсами з майже 40-річним професійним і виконавчим досвідом.

5. Ганна Монтавон (Німеччина), засновниця та керівниця Mykolaiv Water Hub, юристка з міжнародним досвідом, спеціалізується на водній інфраструктурі, державно-приватному партнерстві та правовій підтримці муніципального розвитку.

Місяць тому у травні Наглядова рада КП офіційно звернулась до Національного агентства з питань запобігання корупції з проханням провести позапланову перевірку.

Також у «Миколаївводоканал» затвердили Кодекс етики, який регулює не лише поведінку працівників на роботі, а й їхню активність у соціальних мережах, спілкування з журналістами, участь у внутрішніх обговореннях, отримання подарунків і повідомлення про порушення колег.