Кім відправив шлам до Кореї, щоб перевірити, чи можна використовувати його для ремонту миколаївських доріг

Водночас Віталій Кім не уточнив, зразки якого саме шламу були передані на дослідження до Кореї. На підконтрольній Україні території є кілька великих промислових шламонакопичувачів, зокрема шламонакопичувачі комбінату «Запоріжсталь», об’єкти хімічної промисловості у Сумах, а також промислові накопичувачі у Кам’янському. Найбільш відомими в Україні є шламові поля Миколаївського глиноземного заводу, де накопичено 48 мільйонів тонн так званого червоного шламу.

— З 2023 року в нас уже діє програма співпраці з Південною Кореєю та з великими компаніями. Вони надавали допомогу, і вже є певні результати, частина проєктів реалізована. Зокрема, ми передавали зразки шламу, який є на території України, — сказав Віталій Кім.

Він додав, що в Кореї з цього матеріалу створили експериментальну ділянку дороги, яка простояла близько року та показала позитивні результати за показниками стійкості.

— У Кореї з нього (шламу, — прим.) зробили експериментальну ділянку дороги. Вона простояла рік і показала гарні результати. Зараз ми очікуємо на сертифікацію цієї технології, щоб у подальшому можна було запропонувати її для використання, — зазначив він.

Паралельно розглядається можливість запуску пілотного проєкту безпосередньо на території Миколаївської області. Йдеться про екологічну ініціативу, яка передбачає утилізацію накопиченого шламу з одночасним використанням його в інфраструктурних проєктах.

— Я хотів би реалізувати це в Миколаївській області, як експериментальний проєкт і екологічну програму. Це дозволило б утилізувати шлам, який накопичується, і з точки зору фінансів, щоб це було можливо. Зараз ми чекаємо на відповідні документи і розглядаємо цей напрям як один із приблизно 10 проєктів, у яких будемо працювати, — додав Віталій Кім.

Шламові поля МГЗ. Фото: The Gate

Нагадаємо, у 2022 році на Миколаївському глиноземному заводі заявляли про плани переробляти червоний шлам і використовувати його як сировину для будівельних матеріалів, зокрема цементу. Тоді підприємство повідомляло про проведення досліджень і дослідно-конструкторських робіт у цьому напрямі, а також оцінювало можливість утилізації близько 180 тис. тонн шламу на рік із подальшим використанням у будівництві.

Шламові поля Миколаївського глиноземного заводу. Фото: The Gate

Шламові поля Миколаївського глиноземного заводу. Фото: The Gate

Миколаївський глиноземний завод — екологічна «бомба» уповільненої дії

Непрацюючий уже п'ятий рік завод став у рази небезпечніше для навколишнього середовища, ніж за часів роботи на повну потужність. Таку позицію висловив очільник Державної екологічної інспекції Ігор Зубович у відповідь на інформаційний запит «МикВісті» щодо ситуації на МГЗ з початку повномасштабної війни.

Згідно з довідкою, яку «МикВісті» отримали від Державної екологічної інспекції, 19 липня 2022 року Миколаївський глиноземний завод повідомив про те, що через обстріли в районі шламосховища №2 ускладнена обробка поверхні укладеного червоного шламу у чашах шламосховища, через що виникли ризики пиління червоного шламу.

Через це підприємство обробляє лише третину площі шламосховища №2: «ведення бойових дій в районі розташування шламосховища №2 та ушкодження ліній системи пилопригнічення з утрудненням їх відновлення; відсутність можливості проведення обслуговування системи пилопригнічення у зв’язку з блокуванням рахунків підприємства. При цьому, обслуговування шламосховища №1 виконується у повному обсязі шляхом змочування території власними силами підприємства».

Шламові поля Миколаївського глиноземного заводу. Фото: The Gate

Шламові поля Миколаївського глиноземного заводу. Фото: The Gate

Двічі у серпні 2022, один раз у вересні 2022 та один раз у січні 2023 року МГЗ звітував про те, що внаслідок посилення швидкості вітру спостерігалось некероване пиління з якогось зі шламосховищ, що могло спричинити забруднення земельних ділянок за межами їх санітарно-захисної зони. Тоді підприємство задіяло в роботу систему пилопригнічення на шламосховищі №2.

Разом з тим, через нестачу персоналу, підприємство не змогло виконати роботи з пилопригнічення на пляжах шламосховища №1.

Неконтрольоване пиління шламу зі шламових полів підприємства продовжувало відбуватися і протягом 2023 року: у травні, липні, серпні (двічі) та вересні (4 рази).

До липня 2022 року роботи з обслуговування систем пилопригнічення шламосховища №2, у тому числі відновлення роботи системи після обстрілів, виконувала підрядна організація, яка припинила надавати послуги через те, що МГЗ майже пів року не платив їм за роботу.

Навесні 2023 року експлуатація на шламосховищах підприємства стала аварійною:

1. наповнення підшламовими водами робочої чаші шламосховища №1 перейшло допустимий рівень, що загрожує забрудненням акваторії Бузького лиману, що знаходиться в 300 метрах від шламового поля.
2. Критичний рівень накопичення підшламових від на шламосховищі №2, лужність яких вища, ніж у шламосховищі №1. Переповнення цього накопичувача призведе до забруднення прилеглих до нього сільськогосподарських земель.
3. Зберігається проблема значного пиління шламу на полі №2, що може спричинити забруднення повітря. Це пов’язано з тим, що там «сухий» метод накопичення, який вимагає постійного контролю та зволоження поверхні.
4. Спринклерна система пилопригнічення (необхідна для зволоження шламу), що діяла на підприємстві, за час бойових дій була пошкоджена та вийшла з ладу.

У липні 2025 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу проінформувала Міністра економіки і довкілля про те, що ситуація з відходами Миколаївського глиноземного заводу погіршується. Екологи попереджали про загрозу прориву шламосховищ і забруднення Бузького лиману.

26 квітня 2026 року штормовий вітер почав розносити по околицях Миколаєва шлам зі шламосховищ «Миколаївського глиноземного заводу» — відходи, які залишаються після переробки бокситів у глинозем.

Увечері того ж дня у Миколаївській ОВА запевнили, що ситуацію на шламових полях МГЗ вдалося локалізувати.

У Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу повідомили, що на МГЗ частково відновили систему пилопригнічення. Наразі вона працює приблизно на 70%.