Під Миколаєвом вітер розносить пил зі шламових полів глиноземного заводу: екологи говорять про загрозу

Вітер розносить шлам, який зберігається у шламосховищах Миколаївського глиноземного заводу. Фото надіслали в редакцію читачі МикВісті

Під Миколаєвом штормовий вітер розносить по околицях небезпечний шлам, який зберігається у шламосховищах «Миколаївського глиноземного заводу».

Читачі «МикВісті» надіслали в редакцію відео, на якому видно, як хмари червоного пилу накрили околиці сіл, поряд з якими і розташовані шламові поля.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

by phone

---

by card

₴ 100

by phone

---

by card

₴ 250

by phone

---

by card

₴ 500

by phone

---

by card

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

У неділю, 26 квітня, на Миколаївщині пориви вітру сягнули 15–20 м/с. Через це пил зі шламових полів «Миколаївського глиноземного заводу» почало розносити по околицях. Червоний шлам — це відходи, які залишаються після переробки бокситів у глинозем. Це рудий пил, який у суху погоду легко розлітається.

У коментарі «МикВісті» доцентка кафедри екології та природоохоронних технологій Національного університету кораблебудування Наталія Магась зазначає, що пил може потрапляти в легені, очі та на шкіру, тому радить жителям області, які бачать за вікном червоний пил зі шламових полів, не виходити на вулицю та закрити вікна.

— Краще закрити вікна, не ходити по вулиці. Головне, щоб не потрапляло у приміщення. Треба захистити органи дихання, — говорить фахівчиня.

Вітер розносить шлам, який зберігається у шламосховищах Миколаївського глиноземного заводу. Фото надіслали в редакцію читачі МикВісті

В свою чергу доцентка кафедри садово-паркового господарства та екології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Інна Тимченко зазначила, що пил може викликати кашель, подразнення в горлі, печіння в очах або неприємні відчуття на шкірі.

— Шлам впливає не лише на дихальні шляхи — він подразнює слизові оболонки й шкіру. Після того, як негода мине, відкриті поверхні варто промити водою, але намагатися менше контактувати з пилом. Повністю захиститися складно, адже він потрапляє і в ґрунт, і у воду. За словами фахівців, у складі шламу — багато різних речовин, зокрема оксиди алюмінію, заліза, натрію, титану, кальцію та кремнію. Він має лужні властивості, тому може викликати подразнення шкіри та слизових, — розповіла екологиня.

Щоб убезпечитися фахівці радять:

• по можливості залишатися вдома під час сильного вітру
• зачиняти вікна і двері
• якщо виходити — прикривати ніс і рот маскою або тканиною
• після повернення помити руки та обличчя

Раніше повідомлялось, що Миколаївський глиноземний завод, який держава конфіскувала у російського олігарха Олега Дерипаски, не може забезпечити безперервну обробку двох шламосховищ під Миколаєвом через втрату статусу об’єкта критичної інфраструктури.

Після чого голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім повідомив, що займається вирішенням питання щодо передачі конфіскованому у держвласність глиноземному заводу (МГЗ) спеціальних машин, які потрібні для обслуговування двох шламосховищ.

«МикВісті» неодноразово писали про можливу екологічну катастрофу, яка може виникнути через ризики пиління шламу, а також витоку підшламових вод у Бузький лиман.

Нагадаємо, за 2 роки після конфіскації Миколаївського глиноземного заводу Фонд держмайна нічого не зробив, щоб вирішити екологічну проблему зі шламом.

Детальніше про ситуацію на Миколаївському глиноземному заводі читайте в статті «У пастці стагнації: які шанси у Миколаївського глиноземного заводу після націоналізації».

Миколаївський глиноземний завод, архівне фото «МикВісті»

Миколаївський глиноземний завод — екологічна «бомба» уповільненої дії

Непрацюючий уже п‘ятий рік завод став в рази небезпечніше для навколишнього середовища, ніж за часів роботи на повну потужність. Таку позицію висловив очільник Державної екологічної інспекції Ігор Зубович у відповідь на інформаційний запит «МикВісті» щодо ситуації на МГЗ з початку повномасштабної війни.

Шламові полі необхідно постійно зволожувати та відкачувати підшламові води, щоб уникнути екологічної катастрофи, архівне фото МикВісті

Згідно з довідкою, яку «МикВісті» отримали від Державної екологічної інспекції, 19 липня 2022 року Миколаївський глиноземний завод повідомив про те, що через обстріли в районі шламосховища №2 ускладнена обробка поверхні укладеного червоного шламу у чашах шламосховища, через що виникли ризики пиління червоного шламу.

Через це підприємство обробляє лише третину площі шламосховища №2: «ведення бойових дій в районі розташування шламосховища №2 та ушкодження ліній системи пилопригнічення з утрудненням їх відновлення; відсутність можливості проведення обслуговування системи пилопригнічення у зв’язку з блокуванням рахунків підприємства. При цьому, обслуговування шламосховища №1 виконується у повному обсязі шляхом змочування території власними силами підприємства».

Двічі у серпні 2022, один раз у вересні 2022 та один раз у січні 2023 року МГЗ звітував про те, що внаслідок посилення швидкості вітру спостерігалось некероване пиління з якогось зі шламосховищ, що могло спричинити забруднення земельних ділянок за межами їх санітарно-захисної зони. Тоді підприємство задіяло в роботу систему пилопригнічення на шламосховищі №2.

Разом з тим, через нестачу персоналу, підприємство не змогло виконати роботи з пилопригнічення на пляжах шламосховища №1.

Неконтрольоване пиління шламу зі шламових полів підприємства продовжувало відбуватися і протягом 2023 року: у травні, липні, серпні (двічі) та вересні (4 рази).

До липня 2022 року роботи з обслуговування систем пилопригнічення шламосховища №2, у тому числі відновлення роботи системи після обстрілів, виконувала підрядна організація, яка припинила надавати послуги через те, що МГЗ майже пів року не платив їм за роботу.

Навесні 2023 року експлуатація на шламосховищах підприємства стала аварійною:

1. наповнення підшламовими водами робочої чаші шламосховища №1 перейшло допустимий рівень, що загрожує забрудненням акваторії Бузького лиману, що знаходиться в 300 метрах від шламового поля.
2. Критичний рівень накопичення підшламових від на шламосховищі №2, лужність яких вища, ніж у шламосховищі №1. Переповнення цього накопичувача призведе до забруднення прилеглих до нього сільськогосподарських земель.
3. Зберігається проблема значного пиління шламу на полі №2, що може спричинити забруднення повітря. Це пов’язано з тим, що там «сухий» метод накопичення, який вимагає постійного контролю та зволоження поверхні.
4. Спринклерна система пилопригнічення (необхідна для зволоження шламу), що діяла на підприємстві, за час бойових дій була пошкоджена та вийшла з ладу.

У липні 2025 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу проінформувала Міністра економіки і довкілля про те, що ситуація з відходами Миколаївського глиноземного заводу погіршується. Екологи попереджали про загрозу прориву шламосховищ і забруднення Бузького лиману.

Фонд держмайна планує до липня 2026 року виставити на продаж Миколаївський глиноземний завод, конфіскований у російського олігарха Олега Дерипаски. Голова ФДМУ Дмитро Наталуха зазначив, що для МГЗ потрібно шукати зовнішнього інвестора, який може «дозволити собі не надто зважати на воєнні ризики» та «своїм прапором, громадянством може гарантувати безпеку активу». У якості потенційних можливих інвесторів голова Фонду держмайна назвав США та Індію.

Миколаївський глиноземний завод (МГЗ) виставлять на продаж разом зі шламосховищами підприємства, де зберігаються відходи виробництва глинозему.