Компанія з Нью-Йоркської біржі розглядає можливість придбання Миколаївського глиноземного заводу, — Фонд держмайна

Миколаївським глиноземним заводом зацікавився великий міжнародний виробник алюмінію. Архівне фото: МикВісті

Одна з найбільших алюмінієвих компаній світу, акції якої торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі зацікавилась Миколаївським глиноземним заводом.

Про це в інтерв’ю LIGA.net повідомив голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха.

Назву компанії він не розкрив, однак уточнив, що йдеться про великого публічного гравця, який спеціалізується саме на алюмінієвому виробництві.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

by phone

---

by card

₴ 100

by phone

---

by card

₴ 250

by phone

---

by card

₴ 500

by phone

---

by card

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

— Зустрічалися з ними у Лондоні... Вони великі й публічні, тож шанси, що вони врешті-решт ухвалять рішення заходити в нашу юрисдикцію, де йде війна, значно нижчі, ніж у приватних компаній, — сказав Дмитро Наталуха.

Серед компаній, чиї акції торгуються на NYSE і які працюють у сфері алюмінію, називають Reliance Inc, Luxfer Holdings PLC та Alcoa Corporation. Водночас саме Alcoa є профільним виробником алюмінію.

Раніше у Фонді держмайна заявляли, що потенційних інвесторів Миколаївського глиноземного заводу більше стримують воєнні ризики, ніж боргові зобов’язання підприємства. Тому для приватизації або перезапуску активу Україна шукає зовнішнього інвестора, зокрема зі США чи Індії, який міг би гарантувати додаткову безпеку для бізнесу.

Раніше Віталій Кім заявив, що після завершення війни Миколаївський глиноземний завод може стати одним із перших промислових об’єктів, який зацікавить інвесторів, а також переорієнтуватися на ринки Європи та США або стати основою для будівництва алюмінієвого заводу.

Нагадаємо, що Фонд державного майна планує виставити на аукціон Миколаївський глиноземний завод у четвертому кварталі 2026 року зі стартовою ціною 86 мільйонів доларів. У якості потенційних можливих інвесторів голова Фонду держмайна назвав США та Індію. Крім того, у Фонді держмайна коментували, що МГЗ виставлять на продаж разом зі шламосховищами підприємства, де зберігаються відходи виробництва глинозему.

За 2 роки після конфіскації Миколаївського глиноземного заводу Фонд держмайна нічого не зробив, щоб вирішити екологічну проблему зі шламом.

Миколаївський глиноземний завод — екологічна «бомба» уповільненої дії

Непрацюючий уже п'ятий рік завод став у рази небезпечніше для навколишнього середовища, ніж за часів роботи на повну потужність. Таку позицію висловив очільник Державної екологічної інспекції Ігор Зубович у відповідь на інформаційний запит «МикВісті» щодо ситуації на МГЗ з початку повномасштабної війни.

Згідно з довідкою, яку «МикВісті» отримали від Державної екологічної інспекції, 19 липня 2022 року Миколаївський глиноземний завод повідомив про те, що через обстріли в районі шламосховища №2 ускладнена обробка поверхні укладеного червоного шламу у чашах шламосховища, через що виникли ризики пиління червоного шламу.

Через це підприємство обробляє лише третину площі шламосховища №2: «ведення бойових дій в районі розташування шламосховища №2 та ушкодження ліній системи пилопригнічення з утрудненням їх відновлення; відсутність можливості проведення обслуговування системи пилопригнічення у зв’язку з блокуванням рахунків підприємства. При цьому, обслуговування шламосховища №1 виконується у повному обсязі шляхом змочування території власними силами підприємства».

Двічі у серпні 2022, один раз у вересні 2022 та один раз у січні 2023 року МГЗ звітував про те, що внаслідок посилення швидкості вітру спостерігалось некероване пиління з якогось зі шламосховищ, що могло спричинити забруднення земельних ділянок за межами їх санітарно-захисної зони. Тоді підприємство задіяло в роботу систему пилопригнічення на шламосховищі №2.

Разом з тим, через нестачу персоналу, підприємство не змогло виконати роботи з пилопригнічення на пляжах шламосховища №1.

Шламові полі необхідно постійно зволожувати та відкачувати підшламові води, щоб уникнути екологічної катастрофи, архівне фото МикВісті

Неконтрольоване пиління шламу зі шламових полів підприємства продовжувало відбуватися і протягом 2023 року: у травні, липні, серпні (двічі) та вересні (4 рази).

До липня 2022 року роботи з обслуговування систем пилопригнічення шламосховища №2, у тому числі відновлення роботи системи після обстрілів, виконувала підрядна організація, яка припинила надавати послуги через те, що МГЗ майже пів року не платив їм за роботу.

Навесні 2023 року експлуатація на шламосховищах підприємства стала аварійною:

1. наповнення підшламовими водами робочої чаші шламосховища №1 перейшло допустимий рівень, що загрожує забрудненням акваторії Бузького лиману, що знаходиться в 300 метрах від шламового поля.
2. Критичний рівень накопичення підшламових від на шламосховищі №2, лужність яких вища, ніж у шламосховищі №1. Переповнення цього накопичувача призведе до забруднення прилеглих до нього сільськогосподарських земель.
3. Зберігається проблема значного пиління шламу на полі №2, що може спричинити забруднення повітря. Це пов’язано з тим, що там «сухий» метод накопичення, який вимагає постійного контролю та зволоження поверхні.
4. Спринклерна система пилопригнічення (необхідна для зволоження шламу), що діяла на підприємстві, за час бойових дій була пошкоджена та вийшла з ладу.

У липні 2025 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу проінформувала Міністра економіки і довкілля про те, що ситуація з відходами Миколаївського глиноземного заводу погіршується. Екологи попереджали про загрозу прориву шламосховищ і забруднення Бузького лиману.

26 квітня 2026 року штормовий вітер почав розносити по околицях Миколаєва шлам зі шламосховищ «Миколаївського глиноземного заводу» — відходи, які залишаються після переробки бокситів у глинозем.

Увечері того ж дня у Миколаївській ОВА запевнили, що ситуацію на шламових полях МГЗ вдалося локалізувати.

Вулиці села Лимани під Миколаєвом, оповиті пилінням зі шламових полів МГЗ. Фото з соцмереж

У Фонді держмайна прокоментували ситуацію з пилінням червоного шламу зі шламосховищ «Миколаївського глиноземного заводу». Там зазначили, що знають про проблему і тримають на контролі.

Заступник голови фонду Віталій Коваленко назвав інцидент «екстремальною аварійною кліматичною ситуацією».