Кім заявив, що Миколаївський глиноземний завод стане одним із перших об’єктів для інвесторів після війни

Віталій Кім назвав 2 сценарії майбутнього Миколаївського глиноземного заводу після війни. Фото: архів МикВісті

Після завершення війни Миколаївський глиноземний завод може стати одним із перших промислових об’єктів, який зацікавить інвесторів, а також переорієнтуватися на ринки Європи та США або стати основою для будівництва алюмінієвого заводу.

Про це розповів голова Миколаївської ОВА Віталій Кім в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

Він нагадав, що за часів, коли завод входив у виробничий ланцюг російського олігарха Олега Дерипаски, МГЗ був лише проміжною ланкою між видобутком і кінцевим споживачем, але така «сировинна модель» не є вигідною для України.

Реклама

— Ми не дали розкрасти все підприємство, навіть дві карні справи пройшли. Раніше, коли Дерипаска (російський олігарх Олег Дерипаска — ІФ-У) будував свій ланцюг, Миколаївський глиноземний був проміжним етапом, між виробництвом та кінцевим споживачем. Сировинна історія не дуже вигідна для України. Серед планів було будівництво заводу на базі Запорізького алюмінієвого комбінату. І йому (Дерипасці - ІФ-У) навіть його продали, але потім не погодили ціну на електрику, і проєкт зупинився, — зазначив Віталій Кім.

Віталій Кім також повідомив, що до повномасштабної війни інвестори вже цікавилися МГЗ, зокрема аналізували можливість постачання сировини з африканського ринку. Втім зараз, за його словами, реалізувати таку логістику неможливо через блокування морських шляхів.

— Далі є 2 шляхи: постачати вироблене на МГЗ, переорієнтувавшись з російського ринку на європейський чи американський, або побудувати свій алюмінієвий завод, — сказав він.

Віталій Кім вважає, що завод може стати частиною майбутнього промислового кластеру на Миколаївщині. Він наголосив, що регіон має амбіції стати енергетичним центром, що відкриває можливості для масштабного виробництва.

За його словами, будівництво алюмінієвого заводу потребуватиме щонайменше 1 ГВт електроенергії, а Миколаївщина має потенціал забезпечити такі обсяги.

— Я впевнений, що це треба робити тут, на короткому плечі, для того, щоб забезпечити конкурентність. Крім цього, алюмінієвий завод – це мінімум 1 ГВт електрики, який десь треба взяти. А в нас можливість будівництва четвертого блоку атомної станції якраз на один гігават. Тобто все складається для того, що це можна зробити у нашому регіоні, але треба, щоб закінчилася війна, — зазначив він.

Кім додав, що зараз органом управління Миколаївського глиноземного заводу є Фонд держмайна. Саме він веде перемовини з потенційними інвесторами, які приїжджають і оглядають підприємство.

При цьому голова ОВА наголосив, що рішення щодо майбутнього МГЗ можливі лише після завершення війни.

— Зараз органом управління є фонд Держмайна, і з інвесторами розмовляють вони. Інвестори приїжджають і дивляться на МГЗ, але при цьому ми розуміємо чітко, що це не реалізується, поки йде війна. Миколаївський глиноземний, я думаю, буде одним з перших об'єктів, до якого буде зацікавленість по закінченню війни, — сказав він.

Нагадаємо, що Фонд державного майна планує виставити на аукціон Миколаївський глиноземний завод у четвертому кварталі 2026 року зі стартовою ціною 86 мільйонів доларів. У якості потенційних можливих інвесторів голова Фонду держмайна назвав США та Індію.

Крім того, у Фонді держмайна коментували, що МГЗ виставлять на продаж разом зі шламосховищами підприємства, де зберігаються відходи виробництва глинозему.

Нагадаємо, за 2 роки після конфіскації Миколаївського глиноземного заводу Фонд держмайна нічого не зробив, щоб вирішити екологічну проблему зі шламом.

Миколаївський глиноземний завод — екологічна «бомба» уповільненої дії

Непрацюючий уже п'ятий рік завод став у рази небезпечніше для навколишнього середовища, ніж за часів роботи на повну потужність. Таку позицію висловив очільник Державної екологічної інспекції Ігор Зубович у відповідь на інформаційний запит «МикВісті» щодо ситуації на МГЗ з початку повномасштабної війни.

Згідно з довідкою, яку «МикВісті» отримали від Державної екологічної інспекції, 19 липня 2022 року Миколаївський глиноземний завод повідомив про те, що через обстріли в районі шламосховища №2 ускладнена обробка поверхні укладеного червоного шламу у чашах шламосховища, через що виникли ризики пиління червоного шламу.

Через це підприємство обробляє лише третину площі шламосховища №2: «ведення бойових дій в районі розташування шламосховища №2 та ушкодження ліній системи пилопригнічення з утрудненням їх відновлення; відсутність можливості проведення обслуговування системи пилопригнічення у зв’язку з блокуванням рахунків підприємства. При цьому, обслуговування шламосховища №1 виконується у повному обсязі шляхом змочування території власними силами підприємства».

Двічі у серпні 2022, один раз у вересні 2022 та один раз у січні 2023 року МГЗ звітував про те, що внаслідок посилення швидкості вітру спостерігалось некероване пиління з якогось зі шламосховищ, що могло спричинити забруднення земельних ділянок за межами їх санітарно-захисної зони. Тоді підприємство задіяло в роботу систему пилопригнічення на шламосховищі №2.

Разом з тим, через нестачу персоналу, підприємство не змогло виконати роботи з пилопригнічення на пляжах шламосховища №1.

Шламові полі необхідно постійно зволожувати та відкачувати підшламові води, щоб уникнути екологічної катастрофи, архівне фото МикВісті

Неконтрольоване пиління шламу зі шламових полів підприємства продовжувало відбуватися і протягом 2023 року: у травні, липні, серпні (двічі) та вересні (4 рази).

До липня 2022 року роботи з обслуговування систем пилопригнічення шламосховища №2, у тому числі відновлення роботи системи після обстрілів, виконувала підрядна організація, яка припинила надавати послуги через те, що МГЗ майже пів року не платив їм за роботу.

Навесні 2023 року експлуатація на шламосховищах підприємства стала аварійною:

1. наповнення підшламовими водами робочої чаші шламосховища №1 перейшло допустимий рівень, що загрожує забрудненням акваторії Бузького лиману, що знаходиться в 300 метрах від шламового поля.
2. Критичний рівень накопичення підшламових від на шламосховищі №2, лужність яких вища, ніж у шламосховищі №1. Переповнення цього накопичувача призведе до забруднення прилеглих до нього сільськогосподарських земель.
3. Зберігається проблема значного пиління шламу на полі №2, що може спричинити забруднення повітря. Це пов’язано з тим, що там «сухий» метод накопичення, який вимагає постійного контролю та зволоження поверхні.
4. Спринклерна система пилопригнічення (необхідна для зволоження шламу), що діяла на підприємстві, за час бойових дій була пошкоджена та вийшла з ладу.

У липні 2025 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу проінформувала Міністра економіки і довкілля про те, що ситуація з відходами Миколаївського глиноземного заводу погіршується. Екологи попереджали про загрозу прориву шламосховищ і забруднення Бузького лиману.

26 квітня 2026 року штормовий вітер почав розносити по околицях Миколаєва шлам зі шламосховищ «Миколаївського глиноземного заводу» — відходи, які залишаються після переробки бокситів у глинозем.

Увечері того ж дня у Миколаївській ОВА запевнили, що ситуацію на шламових полях МГЗ вдалося локалізувати.

Вулиці села Лимани під Миколаєвом, оповиті пилінням зі шламових полів МГЗ. Фото з соцмереж

У Фонді держмайна прокоментували ситуацію з пилінням червоного шламу зі шламосховищ «Миколаївського глиноземного заводу». Там зазначили, що знають про проблему і тримають на контролі.

Заступник голови фонду Віталій Коваленко назвав інцидент «екстремальною аварійною кліматичною ситуацією».