«Мене роздавили, як колорадського жука»: життя у розбитій Киселівці на Миколаївщині

Село Киселівка на Миколаївщині декілька тижнів на початку повномасштабної війни було в окупації. В березні українські військові відтіснили росіян у сусідню Максимівку, де армія окупанта затрималася до листопада 2022 року. 8 місяців Киселівка вважалася практично лінією фронту. Село перебувало під щоденними обстрілами, які знищили тут 85% будівель.

Як сьогодні виглядає та чим живе Киселівка дивіться у репортажі «НикВести».

«Очі бояться, а руки роблять»: як місцеві відбудовують своє житло

Олена Авраменко з родиною повернулася додому лише у квітні цього року. Після відходу російської армії жінка періодично приїздила додому, прибирала подвірʼя, виносила сміття, у цьому їй допомагала її 11-річна донька.

Жителька Киселівки Олена Авраменко. Скриншот з відео

Жінка каже, що чоловік та син були проти того, щоб повертатися додому та відбудовувати будинок, однак Олена їх переконала.

— В будинок було 2 удари, в гараж, в господарську будівлю і перед подвірʼям. 5 прильотів ми нарахували на нашому подвірʼї загалом. Син сказав, що він сюди повертатися не хоче, він був у такому депресивному стані. Чоловік також сказав, що ми сюди повертатися не будемо, але все таки мабуть у нас така риса в характері, додому і тільки додому. Знаєте очі бояться, а руки роблять. Першим що ми почали робити, це розгрібати подвірʼя. Все було у траві, були корови вбиті чужі. Навіть донька, якій на той момент було 11 років вона допомагала вивозити, виносити, і відрами і тачкою, — пригадує жінка.

Комісія по «єВідновленню» нарахувала родині 500 тисяч компенсації. Однак поки кошти вони не отримали. Натомість родина потрапила у програму фонду «10 квітня»: волонтери встановили їм вікна та полагодили дах.

— Допомагали нам, ми підпали під програму «10 квітня», вони нам встановили вікна і накрили дах. Їхня робота, але наш матеріал, матеріал надала територіальна громада. А зараз чекаємо «єВідновлення», щоб почати роботи всередині будинку. Нам по «єВідновленню» нарахували 500 тисяч гривень, чекаємо на цю допомогу, щоб почати роботи, — розповідає Олена.

Реклама

Жінка каже, що з листопада 2022 року не бачить у селі суттєвих змін. Олена Авраменко вважає, що відбудова Киселівки проходить надто повільно.

— Знаєте, дуже повільними темпами це все йде, дуже. На скільки я спілкуюся з другими селами, то у Шевченківській громаді кажуть швидше це все відбувається, — зазначає вона.

Загалом до повномасштабної війни у Киселівці проживало близько 500 людей. На період активних бойових дій майже усі жителі села виїхали. До листопада 2022 року тут залишалося 18 мешканців.

Місцевий Фермер Сергій Каушан також виїхав з родиною до Миколаєва. Декілька разів чоловік намагався навідатися додому, але потрапляв під обстріли з російської сторони.

— Пару раз я під обстріли потрапляв, ледь ноги унесли. Потім жінка з дітьми забрали в мене паспорт, щоб я сюди не їздив, — згадує чоловік.

Фермер з Киселівки Сергій Каушан. Скриншот з відео

Коли російські війська відійшли на лівобережжя Херсонської області чоловік з дружиною повернулися додому. По приїзду чоловік застав лише 30% від усього будинку. Також до повномасштабної війни у чоловіка був власний магазин, який також був зруйнований через обстріли. Однак поки планів по відновленню бізнесу у Сергія немає.

— Під час війни я сюди приїхав, лишилося 30%, фундамент, перший поверх, а  другого поверху взагалі не було. Зараз вже он квіти, троянди цвітуть, ми вже півтора роки гребемось. Щодо магазину, навіть палець об палець не вдарив, немає коштів, часу, людей. По «єВідновленню» була у нас вже комісія, нам нарахували майже пів мільйона допомоги, тому що я вже дах поставив, вікна. Взагалі мій будинок підходив під списання, але я не хотів нікуди їхати, — розповідає він.

«Мене як колорадського жука роздавили, нічого в мене немає»

До повномасштабної війни Сергій Каушан займався фермерством. Чоловік втратив усе: будинок, магазин, техніку для агробізнесу. 

— Техніка була майже на 100% знищена, деяка навіть була кредитна, перед самою війною брав кредити. Ми всюди завжди активно приймали участь, шукали і якось до мене заїхав фонд, я їх пропустив, думаю як усі. Але виявилася серйозна організація. Мені дали новий трактор, фронтальний погружчик та іншу техніку, — каже чоловік

Окрім того, майже усі поля фермера були замінованими, йому довелося самостійно займатися їхнім розмінуванням.

— Заміновані у мене майже усі поля. Я за цей час, осінь, весну розмінував по Киселівській сільраді 400 гектарів. Ходив, шукав, ставив мітки, викликав 101, приїжджали сапери. Це дуже довго, вони приїжджали через 2-3 тижні. Я побачив як це робиться, сам по трохи вчився і навчився, — згадує Сергій Каушан.

Внаслідок одного з обстрілів чоловік втратив добрива на тисячі доларів. Повернувшись додому, побачивши об’єми трагедії йому не хотілося нічого робити та відновлювати.

— Там далі у мене склад горів на 100 тисяч доларів продукції було, розбили, тут вдома все розмародерили, магазин розбили. Мене як колорадського жука роздавали, нічого в мене немає. Я просто не хотів нічого робити. Але коли дочка мені народила онучку, я її взяв на руки, в мене крила виросли. Став дід і пішов робити, так і по сьогоднішній день. Це життя, — каже фермер.

Доля розбитого греко-католицького храму у Киселівці

2 травня 2022 року росіяни прицільно обстріляли місцевий греко-католицький храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Цьогоріч йому мало б виповнитися 172 роки. Наразі для місцевих проводять богослужіння у морському контейнері біля зруйнованого храму. Її для місцевих парафіян облаштувала парафія Святого Йосифа у Миколаєві.

Розбитий храм у селі Киселівка. Скриншот з відео

— Приїжджав до нас отець Олександр і вони встановили маленьку капличку, морський контейнер у якому проводять богослужіння, — каже староста Киселівки Іван Волько.

Як відомо, парафія Святого Йосифа планує заново побудувати храм. Однак, коли буде старт робіт поки не відомо.

— Храм будуть відновлювати, відбудовувати, як і коли не відомо, але у них (Парафії Святого Йосифа, — прим.) є план по відбудові храму, — каже староста.

Біля зруйнованого храму також встановили тимчасовий медпункт. Мешканці Киселівки можуть отримати тут безоплатну медичну допомогу.

— Церква допомагає людям по медицині. Вони поставили маленьку передвижну клініку де люди можуть отримати першу медичну допомогу і таблетки від недуги, — розповідає Іван Волько.

Тимчасова каплиця та медичний пункт у Киселівці біля зруйнованого храму. Скриншот з відео

Олена Авраменко працює медсестрою у тимчасовому медичному пункті. Вона розповідає, що мешканці Киселівки досить часто звертаються за допомогою. Окрім того час від часу у медичному пункті приймають пацієнтів одеські лікарі.

— Це безкоштовна допомога, це за благодійної допомоги єпископа католицької церкви. Він оцей контейнер встановив. Сюди приїжджають благодійні ще лікарі, від одеської клініки «Рафаїл». Вони заключили  договори з людьми, привозять ліки безкоштовно, фінансують їх італійські та польські волонтери, — каже жінка.

Сьогодні у Киселівці проживає близько 200 людей. Вони повернулися сюди після деокупації Миколаївської області. Люди вірять, що їм вдасться відбудувати своє житло, а місцеві фермери сподіваються на скоріше розмінування та мріють повернутися до роботи.

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю онлайн-медіа «НикВести» і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Дивіться також репортажі «НикВести»:

 «Посад-Покровське: Село, яке вижило під обстрілами»

«П'ять ракет зруйнували школу. Репортаж с Березнегуватого»

«Створили добровольчу «пожежну бригаду», щоб врятувати село. Репортаж з Котляревого»

«Онук мив руки водою, що текла зі стелі». Репортаж з Новогригорівки»

«Клейонкою вкривалися, бо зі стелі текло». Репортаж з Первомайського»

«Будинок не придатний до життя»: що змінилося за рік після підтоплення Афанасіївки на Миколаївщині»

«Наслідки затоплення Нововасилівки на Миколаївщині. Рік після трагедії»