Нещасливий гурме. Київські ресторани у справі Розенблата

Декларовані багатотисячні обновки, сумки, пальта, годинники, поїздки на Мальдіви та чартерні перельоти в загальних рисах окреслили той спосіб життя, який насправді ведуть народні обранці.

Проте є й інша, тіньова, частина цього світу, яка в електронні декларації не потрапляє зі зрозумілих причин. Це простір відкатів, хабарів, проплачених голосувань і оборудок, бюджети яких в десятки разів перевищують навіть ті колосальні суми, які задекларовані нашими чиновниками.

У публічну сферу дані цієї частини їхнього життя потрапляють дуже рідко і переважно у формі кримінальних хронік.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Нещодавно, стараннями НАБУ і Антикорупційної прокуратури, українці отримали ще одну змогу зазирнути у цей таємничий світ - "бурштинову" справу, у які засвітилось одразу два народних депутати із обох владних фракцій парламенту.

Історія депутатів НФ Максима Полякова та БПП Борислава Розенблата показала дві цікаві речі.

По-перше, сума річної заробітної плати може бути отримана народним обранцем в тіні за одну "маленьку послугу".

За даними слідства, сума хабара за реєстрацію правок у законодавство для Полякова склала 7,5 тисяч доларів. У порівнянні з епізодом Розенблата, де мова йде про майже 300 тисяч доларів, дуже навіть "скромна" сума. Але навіть вона більша за всю зарплату, яку Поляков отримав за останній рік депутатства.

По-друге, стало зрозуміло, що "корупція посеред нас". Усі зустрічі Розенблата із агенткою НАБУ під прикриттям, яка видавала себе за представницю еміратської фірми Світлану Сивокінь, проходили не в якихось закритих бункерах чи спецкімнатах. Навпаки, вони були майже публічними.

Депутат зустрічався із майбутньою "партнеркою по бізнесу" в київських ресторанах, хоча вхід  до них відкриті  для будь-кого. Вони сиділи за сусідніми столиками зі звичайними людьми, які навіть уявити не могли, що поруч із ними хтось планує схеми видобутку бурштину чи бере 10, 20 а то й 200 тисяч доларів хабарів за свої "скромні" депутатські послуги.

Взагалі, "ресторанна карта" справи Розенблата – це окрема цікава історія. Якщо уважно її прочитати, то можна отримати ще один ключ до розуміння способу життя українських "еліт" та способу їхнього мислення.

Благо, завдяки спільній роботі НАБУ та консультантів з американського ФБР, у нас є досить точні дані про те, де, коли і з ким зустрічалися фігуранти "бурштинової справи", про що на цих зустрічах говорилось, та скільки за депутатські "послуги" давалося хабарів.

Тож "Українська правда" вирішила розповісти своїм читачам цю ресторанну історію з кримінальним присмаком.

Звичайно, в Україні діє презумпція невинуватості. Звичайно, депутати Поляков і Розенблат мають право заперечувати свою вину і заявляти, що їх "підставили".

Однак після такої детально описаної кримінальної історії від НАБУ, вірити у схожі заяви "бурштинових депутатів" буде куди важче.

Як вдало підмітив на останньому брифінгу генпрокурор Луценко, "депутат має право вносити будь-які законопроекти, навіть абсурдні, але тільки до того моменту, поки він за це не бере гроші".

Тож справа ніяк не в особистостях Розенблата чи Полякова. Справа у тому, що депутати мають припинити "плутати" законодавчі права зі своїми матеріальними активами.

Роман Романюк, Украинская правда