Миколаївський суднобудівний: Чому «Укроборонпром» вирішив шантажувати уряд

Закрити не можна утримувати – де саме потрібно поставити кому у питанні подальшої долі «Миколаївського суднобудівного заводу», має вирішитись вже найближчим часом.

Про те, наскільки важливим для України в сучасних реаліях є власний дієздатний військовий флот, ми детально описували у спецпроекті «Війна і реформи. Як і чим армія захищає Україну». Там же розписували склад цього самого флоту і роль у його відновленні вітчизняних суднобудівних заводів.

Ще тоді можна було звернути увагу, що Державне підприємство «Миколаївський суднобудівний завод» (до недавнього часу – Державне підприємство «Суднобудівний завод імені 61 комунара»; не плутати з Миколаївський суднобудівний завод «Океан») дещо виділяється серед інших… своєю незадіяністю, якщо так можна висловитись.

У це складно повірити, але одне з найбільших суднобудівних підприємств України, яке існує з далекого 1788-го року і на якому будувались відомі всім броненосець «Потьомкі» і крейсер «Варяг», останніми роками буквально животів, не маючи замовлень. Уявіть собі: з 2009-го року завод не збудував жодного нового корабля, здійснюючи лише їх ремонти.

І хоч в грудні 2010-го року завод увійшов до складу новоствореного Державного концерну «Укроборонпром», держзамовлень у нього не побільшало. Більше того: держава перестала виділяти кошти на добудову і утримання ракетного крейсера «Україна» (з 2011-го року числиться без назви), який будувався з 1998-го року і мав би стати флагманом ВМС України. Все це призвело до наростання боргів підприємства.

Недобудований ракетний крейсер "Україна"

А після анексії Криму і початку бойових дій на Донбасі, верховним головнокомандуванням було прийняте рішення відмовитись від дорогих великих крейсерів на користь менших і дешевших бронекатерів, типу «Гюрза», і швидкохідних ракетних катерів, типу «Лань», держзамовлення на будівництво яких отримав київський завод «Кузня на Рибальському» (екс «Ленінська кузня»), кінцевими бенефіціарами якого вказуються Петро Порошенко та Ігор Кононенко.

Все це призвело до того, що 21 вересня 2017-го року працівники «Миколаївського суднобудівного заводу» вийшли на мітинг під Миколаївську облдержадміністрацію з вимогою вирішити питання заборгованості по зарплатах в розмірі близько 60 мільйонів гривень, яка не виплачується їм з листопада 2014-го року. Щоправда, нічого тим не добились. Більше того, раніше прийшла новина, що «Укроборонпром» взагалі призупинив роботу «Миколаївського суднобудівного заводу».

— Діяльність державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" паралізована через відсутність рішення Уряду щодо ракетного крейсера проекту 1164, заводський №2011 (та сама, колишня "Україна", – Р.Р.). На сьогодні арештовані рахунки підприємства, а заборгованість по заробітній платі становить понад 58 млн гривень, – сказано в повідомленні концерну.

При цьому, ДК «Укроборонпром» підготував та спрямував на розгляд Кабміну проект щодо врегулювання питань, пов'язаних з демілітаризацією та подальшим використанням цього ракетного крейсера. В держконцерні хочуть добитися відшкодування підприємству витрат за утримання крейсера, що дало б змогу погасити заборгованість із заробітної плати.

Реклама

Погодьтесь: звучить, як шантаж держпідприємством уряду. При цьому, саме під час роботи у складі «Укроборонпрому» «Миколаївський суднобудівний завод» докотився до того жалюгідного стану, в якому він перебуває сьогодні.

На сайті Преступности.НЕТ в деталях розписана одна з версій того, хто і як доводив колись рентабельний завод до, фактично, банкрутства.

Як зазначає автор розслідування, з того часу, як "Миколаївський суднобудівний завод" очолив Федір Петров, підприємство банально пиляють на металобрухт.

— Вже не перший рік щодня завантажені металом машини вивозять у невідомому напрямку майно оборонного підприємства, але обіцяних зарплат так і не бачити, – зазначає автор.

Там же повідомляється, що ще у 2015-му році, вже під час керування заводом Петрова, на все майно даного державного підприємства було накладено арешт у зв'язку зі стягненням з підприємства боргу розміром 37 мільйонів гривень. Крім того, слідчий суддя Дмитро Тишко виніс постанову про арешт рухомого майна заводу, яке незаконно намагалися вивезти з підприємства.

При цьому зазначається, що глава Державного концерну "Укроборонпром" Роман Романов був повідомлений про діяльність директора Петрова, але певний час не бачив підстав для його звільнення.

У підсумку Федора Петрова таки звільнили – 5 жовтня 2016-го року відповідно до п. 8 ст. 36 Кодексу законів про працю України («Підстави передбачені контрактом»). Щоправда, наказ про звільнення підписав не Роман Романов, а його заступник Володимир Кострицький, який на той момент тимчасово виконував обов'язки генерального директора «Укроборонпрому».

Як би там не було, а від учора роботу «Миколаївського суднобудівного заводу» призупинено і його подальша доля тепер залежатиме від рішення Кабінету міністрів. Принаймні, так ставить питання Держконцерн «Укроборонпром», у складі якого завод погруз у боргах.

Там же повідомляється, що ще у 2015-му році, вже під час керування заводом Петрова, на все майно даного державного підприємства було накладено арешт у зв'язку зі стягненням з підприємства боргу розміром 37 мільйонів гривень. Крім того, слідчий суддя Дмитро Тишко виніс постанову про арешт рухомого майна заводу, яке незаконно намагалися вивезти з підприємства.

При цьому зазначається, що глава Державного концерну «Укроборонпром» Роман Романов був повідомлений про діяльність директора Петрова, але певний час не бачив підстав для його звільнення.

У підсумку Федора Петрова таки звільнили – 5 жовтня 2016-го року відповідно до п. 8 ст. 36 Кодексу законів про працю України («Підстави передбачені контрактом»). Щоправда, наказ про звільнення підписав не Роман Романов, а його заступник Володимир Кострицький, який на той момент тимчасово виконував обов'язки генерального директора «Укроборонпрому».

Як би там не було, а від учора роботу «Миколаївського суднобудівного заводу» призупинено і його подальша доля тепер залежатиме від рішення Кабінету міністрів. Принаймні, так ставить питання Держконцерн «Укроборонпром», у складі якого завод погруз у боргах.

Руслан Рудомський, Depo.UA